Рішення № 4744323, 10.09.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.09р.

Справа № 3/248-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком", м. Київ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 350,20 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Бондар Ю.М., дов.№10-04/09 від 10.04.09р.

відповідача - Селяков О.В., юрисконсульт, дов. №386 від 01.01.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 38 318,28 грн. –шкоди заподіяної нестачею вантажу.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, мотивуючи відсутністю вини Відповідача у заподіянні шкоди Відповідачеві, а також тим, що у комерційному акті зазначено, що доступу до вантажу не було, акт підписаний, у тому числі, представником Позивача.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з договором № 1-416 від 05.01.2009р. та Додатковою угодою № 1 від 12.01.2009р. до цього договору, вантажовідправником ВАТ "АЗОТ", м. Черкаси на адресу Позивача відвантажено товар, а саме: селітру аміачну. Товар відправлений відповідно до залізничної накладної № 42194674 зі станції "Черкаси" Одеської залізниці до станції "Новоолесіївка" Придніпровської залізниці 23.01.2009р. у критому вагоні № 24431306. Відправлений товар розфасований у мішки по 50 кг., кількість відправленого товару становила 1 354 мішків загальною вагою 68 т, в тому числі 0,3 т вага тари.

При перевірці та видачі вантажу 28.01.2009р., який надійшов за залізничною накладною № 42194674 у вагоні № 24431306, встановлено нестачу товару у кількості 100 місць. Даний факт підтверджений комерційним актом БН 753048/1 від 28.01.2009р. та актом експертизи № В-2Г від 28.01.2009р., складеним Херсонською Торгово-промисловою палатою. Згідно із зазначеним комерційним актом, справа по ходу поїзда провушина дверної стійки розпилена на свіжу від отвору до кінця пломбувального пристрою на ширину каналу ЗПП, місце пропилу замащено пласкою речовиною. Також у комерційному акті зазначено, що кузов вагону справний, без ознак доступу до вантажу.

Частина 2 ст. 307 ГК України передбачає, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК Україрни умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що нестача вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало або, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відносини з перевезення вантажу залізничним транспортом на території України регулються в тому числі Статутом залізниць України (далі Статут), затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 457 від 06.04.1998 р.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (нестачу) прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ч.1 ст. 115 Статуту).

Відповідно до наданої ВАТ "АЗОТ" платіжної вимоги № 54013 від 23.01.2009р., вартість однієї тони селітри аміачної, поставленої за залізничною накладною № 42194674 у вагоні № 24431306 становить 1 670,04 грн., у т.ч. 278,34 грн. ПДВ. Повна вартість поставленого товару (вантажу), який направлений на адресу Позивача у кількості 67,7 т становила 117 417,71 грн. З урахуванням того, що нестача товару, переданого для перевезення, становила (100 мішків х 50 кг) 5 т, розмір заподіяної одержувачу вантажу - Позивачеві шкоди становить 5 т х 1670,04 грн. = 8 350,20 грн.

У силу ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів справного перевезення. Заперечення Відповідача про те, що кузов вагону справний, без ознак доступу до вантажу, суд не приймає, так як пошкодженим був саме запірний пристрій вагону, що давало доступ до вантажу через відкриті двері вагону.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком", 03039, м. Київ, вул. Бориспільська, 7 (код ЄДРПОУ 01073828) 8 350,20 грн. –шкоди, заподіяної нестачею вантажу, 102,00 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане____