Постанова № 47443210, 18.05.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 р. справа № 2a-1870/1502/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря - Бабаніної О.В.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Залізпром" до державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізпром" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2010року №0001122312/0/83516 про донарахування податку на додану вартість та №0001112312/0/83512 в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Залізпром" податку на прибуток в сумі 799 100грн. Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ в м.Суми безпідставно дійшла висновку про безтоварність операцій з придбання ТМЦ у контрагентів ПП "Іст-Луганськ-2006" та ТОВ "Луганська компанія "Скарн". На думку податкових органів, за відсутності товарно-транспортних накладних та за відсутності у постачальників складських приміщень і основних засобів, підприємство не мало права свої затрати по вказаних операціях відносити на валові витрати. Крім того, відповідачем безпідставно не визнано валові витрати за операціями по отриманню юридичних послуг від СПД ФО ОСОБА_4 на загальну суму 90тис.грн. Такі висновки відповідача суперечать чинному податковому законодавству та фактичним обставинам справи. Здійснення господарських операцій та надання юридичних послуг підтверджується всіма необхідними документами бухгалтерського обліку.

Державна податкова інспекція в м.Суми, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що ТОВ «Залізпром»всупереч вимогам діючого законодавства формувало податковий кредит по безтоварним операціям з ПП "Іст-Луганськ-2006", ТОВ „Луганська компанія "Скарн" та СПД ФО ОСОБА_4

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав з підстав викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією в м. Суми на підставі акту від 13.10.2010 року № 8355/2312/34013391/79 про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Залізпром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р по 30.06.2010р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001112312/0/83512 від 01.11.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 935132грн та № 0001122312/0/83516 від 01.11.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 801602грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Залізпром" оскаржило їх в порядку ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та подало первинну скаргу до ДПІ в м.Суми, на яку отримало відповідь про залишення без задоволення скарги підприємства і податкові повідомлення-рішення №0001112312/1/83512 та №0001122312/1/83516 /т.1 а.с.88-91/.

Позивачем була подана повторна скарга до ДПА у Сумській області № 01 від 6 січня 2011р., на яку отримано відповідь про залишення без задоволення скарги підприємства /т. 1 а.с.97-101/. Тому 11.02.2011р. ДПІ в м.Суми винесені податкові повідомлення-рішення №0001112312/2/83512 та №0001122312/2/83516 /т.1 а.с.72/ .

28.02.2011р. ТОВ «Залізпром»подало скаргу до ДПА України №53, але не отримавши відповіді, підприємство звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається з акту перевірки, між ТОВ «Залізпром»(покупець) та ПП «Іст-Луганськ -2006»від 2 січня 2009 року № 03/1-ю укладено договір купівлі - продажу товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) на загальну суму 5 млн.грн. За умовами даного договору ПП «Іст-Луганськ -2006»зобов'язувалось передати у власність ТОВ «Залізпром»кранову продукцію для залізничних вагонів та обладнання верхньої будови колії. Згідно п.6.1 договору строк і порядок поставки узгоджується сторонами додатково. На підтвердження здійснення даного договору підприємством не були надані підтверджуючі документи транспортування товару. Тому, на думку податкової інспекції, товариством «Залізпром»безпідставно включено в 2009 році до складу валових витрат придбання ТМЦ від ПП «Іст-Луганськ-2006»на загальну суму 2487248 грн. Крім того, у ПП «Іст-Луганськ-2006»відсутні основні фонди та трудові ресурси, необхідні для здійснення господарських операцій.

Також одним з основних постачальників ТМЦ було ТОВ «Луганськ Компанія Скарн», з яким було укладено договір поставки №34/1-ю від 03.08.2009р. на суму 1,0млн.грн. За умовами даного договору ТОВ «Луганська компанія «Скарн» зобов'язувалось передати у власність кранову продукцію ТОВ «Залізпром»орієнтовною вартістю 1 млн.грн. Документи, які підтверджують транспортування ТМЦ нібито отриманого ТОВ «Залізпром»у ТОВ «Луганська Компанія «Скарн»для перевірки надані не були. Тому товариством «Залізпром»безпідставно включено в 2009 році до складу валових витрат придбання ТМЦ від ТОВ «Луганська Компанія «Скарн»на загальну суму 548907грн. Крім того, у ТОВ «Луганська Компанія «Скарн»відсутні основні фонди та трудові ресурси, необхідні для здійснення господарських операцій.

В акті перевірки вказано про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат в 2009р. юридичних послуг загальну суму 90тис.грн., отриманих від СПД-ФО ОСОБА_4П, згідно договору від 01.01.2009р. на юридичне обслуговування. Відповідно до умов даного договору СПД - ФО ОСОБА_4П, зобов'язувався надавати ТОВ «Залізпром»юридичні послуги, а саме: представництво інтересів замовника в усіх судових установам представництво інтересів замовника в усіх державних, громадських та інших установах організаціях, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, здійснення розрахунків сум заборгованостей та неустойки за порушення зобов"язань відповідачами, правова експертиза судових справ ТОВ «Залізпром», усні та письмові консультації. Але під час перевірки товариством «Залізпром»не було надано документів які б підтверджувати участь СПД-ФО ОСОБА_4 у здійсненні господарських операцій: направлення претензій, позовів, надання юридичних консультацій підприємству «Залізпром».

На підставі виявлених обставин ДПІ в м.Суми дійшла висновку, що документи первинного, бухгалтерського та податкового обліку (в тому числі видаткові накладні), які були складені від імені ПОГЗ «ІСТ-Луганськ-2006», ТОВ «ЛК «Скарн», СПД-ФО ОСОБА_4, були виписані без наміру створити реальні правові наслідки. Фактично товар, зазначений в первинних документи не поставлявся, юридичні послуги не надавалися, а були складені з єдиною метою - надати ТОВ «Залізпром»податкову перевагу у вигляді незаконного права на валові витрати, що в свою чергу призвело до заниження об"єкту оподаткування з податку на прибуток. На думку відповідача, товариством «Залізпром»порушені вимоги п.5.1 п.п. 5.2.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вимоги п.п.7.2.3, п.п.7.2.6. п.7.2, п.п.7.4.1, п.п7.4.5. п.7.4, п.п.7.5.1. п.7.5, п.п7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми ПДВ в розмірі 623421грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками ДПІ в м.Суми і вважає за необхідне зазначити, що згідно п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. До документів, що підтверджують факт виконання послуг перш за все належить акт, який повинен бути оформлений відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, діючим законодавством закріплено обов'язок власника або уповноваженої особи підприємства належним чином вести та зберігати документи бухгалтерського обліку, в тому числі з метою отримання податкових пільг у вигляді податкового кредиту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, відповідно до яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення

Відповідно п.п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції складання первинного документа.

Отже підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У відповідності до вказаних вимог законодавства, 2 січня 2009 року ТОВ "Залізпром" уклало договір №03/1-ю з ПП «Іст-Луганськ-2006», згідно якого товариству було поставлено ТМЦ (кранова продукція для залізничних вагонів та обладнання верхньої будови колії) на загальну суму 2 487 248,63 грн. без урахування ПДВ. /т.2 а.с.207-208/.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" поставка підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними /т.1 а.с.118-171/.

Також позивачем надана копію журналу реєстрації довіреностей, за якими матеріально-відповідальні особи ТОВ «Залізпром»отримували ТМЦ від постачальників, у тому числі від ПП "Іст-Луганськ-2006" та ТОВ "Луганська компанія "Скарн" /т.3 а.с.12-29/.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок за поставлені ТМЦ здійснювалися у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Залізпром" сальдо розрахунків з ПП "Іст-Луганськ-2006" станом на 31.12.2010р. відсутнє.

Придбані у ПП "Іст-Луганськ-2006" товари в подальшому були реалізовані відповідним покупцям, що підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку та податковою звітністю ТОВ «Залізпром».

Судом встановлено, що згідно укладеного договору поставки від 03.08.2009р. №34/1-ю між ТОВ "Залізпром" (покупець) та ТОВ "Луганська компанія" Скарн" (постачальник) було поставлено ТОВ "Залізпром" продукцію виробничого призначення на загальну суму 548906грн. без врахування ПДВ. Господарські операції з придбання відображено у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, а саме видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних.

Розрахунок за поставлені ТМЦ здійснено у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Залізпром" сальдо розрахунків з ТОВ "Луганська компанія "Скарн" станом на 31.12.2010р. відсутнє.

Придбані у ТОВ "Луганська компанія "Скарн" товари, були реалізовані позивачем відповідним покупцям, з відповідним відображенням у деклараціях з податку на прибуток валових доходів та податкового зобов'язання з ПДВ, що підтверджується письмовими договорами, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, довіреностями на отримання ТМЦ.

Отже взаємовідносини ТОВ "Залізпром" з ПП "Іст-Луганськ-2006" та ТОВ "Луганська компанія "Скарн" повністю відповідає визначенню господарської діяльності, наданій у п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств": господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою; а суми витрат по вказаних операціях правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат.

Посилання ДПІ в м.Суми на відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення ТМЦ, як на доказ відсутності господарських операцій є безпідставним.

Так, згідно вищевказаних договорів між ТОВ "Залізпром" та ПП "Іст-Луганськ-2006" і ТОВ "Луганська компанія "Скарн", питання доставки ТМЦ узгоджується сторонами. Сторонами було узгоджено, що транспортування ТМЦ здійснюється за рахунок постачальника, про що надавалися пояснення в судовому засіданні. Відповідно, зобов»язання по транспортуванню і оформленню документів несе постачальник або уповноважена ним особа.

Щодо обов'язкового оформлення товарно-транспортних накладних за встановленою формою суд зазначає, що листом від 24.12.2010р. № 183 позивач надав ДПІ в м.Суми товарно-транспортні накладні на перевезення товару ФОП ОСОБА_5 від постачальників ПП "Іст-Луганськ-2006" та ТОВ "Луганська компанія "Скарн".

Проте податковим органом зроблено висновок, що надані товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог наказу Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995 р. №488/346 (в деяких відсутня нумерація, назву товару вказано із посиланням на видаткову накладну, зазначена не повна адреса пункту розвантаження) і тому не відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Однак такий висновок відповідача є хибним, так як товарно-транспорті накладні не є документами суворої звітності, позивач їх не зобов»язаний зберігати, а заповнення товарно - транспортних накладних без дотримання законодавчих норм не можуть бути підставою для твердження про відсутність поставок взагалі та невизнання права платника податку на валові витрати та податковий кредит. Тим більше, що позивач не має жодного відношення до заповнення товарно-транспортних накладних.

Іншою причиною, з якої зроблено висновок про безтоварність взаємовідносин між ТОВ "Залізпром" та ПП "Іст-Луганськ-2006" і ТОВ "Луганська компанія "Скарн", є на думку відповідача, не сплата податкових зобов'язань вказаними контрагентами, та відсутність у них необхідних умов для купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Таку позицію відповідач обґрунтовує даними Ленінської МДПІ м.Луганська про незначну чисельність працівників на вказаних підприємствах, а також посилається на розбіжності, виявлені за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковому кредиту в розрізі контрагентів, за даними яких ТОВ „Луганська компанія "Скарн" не надавало звітність з ПДВ за квітень, травень, червень 2010 року.

В той же час, згідно копій податкових декларацій ТОВ "Луганська компанія "Скарн" за квітень та червень 2010р. з відміткою податкового органу про прийняття, податкові зобов'язання по господарським операціях з ТОВ "Залізпром" визнано Ленінською МДПІ в м. Луганську, а значить зникли розбіжності у базі співставлення.

Позивачем надано суду копію довідки МДПІ в м.Луганськ від 29.10.2010р. №771/23-709/34525289 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Іст-Луганськ-2006" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Залізпром»за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р.

Згідно вказаної довідки, перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Залізпром», а також перевіркою встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Залізпром», яке мало правові відносини з платником податків.

Крім того, у довідці вказано, що ПП "Іст-Луганськ-2006" є посередником, чим спростовується думка ДПІ в м.Суми про обов'язковість наявності у ПП «Іст-Луганськ-2006»великого штату працівників, виробничих площ та засобів транспортування. У довідці також зазначено, що у періоді, який перевіряється , ПП "Іст-Луганськ-2006" використовував у своїй діяльності офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення тощо) за адресою: м.Луганськ, вул.Леніна, 38.

Одним із доказів відповідача в обґрунтування невизнання валових витрат та податкового кредиту по операціях з поставки від ПП "Іст-Луганськ-2006" наводиться посилання на акт Ленінської МДПІ м. Луганська від 29.11.2010р. №2526/23-7-202/34641742 про неможливість перевірки його контрагента ПП "Мон-Фалкон" у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Згідно даних реєстру ДПА України платників ПДВ, ПП "Мон-Фалкон" анульовано свідоцтво платника ПДВ 11.08.2009 року, а остання поставка від ПП "Мон-Фалкон" до ПП "Іст-Луганськ-2006" надійшла 30.04.2009 року, як вказано у довідці Ленінської МДШ м.Луганська. Також, згідно витягу із ЄДРПОУ вказане підприємство станом на 09.03.2011р. не виключено із реєстру юридичних осіб.

Відповідно Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним у періоді господарських відносин між ТОВ «Залізпром»та ПП "Іст-Луганськ-2006" і ТОВ „Луганська компанія "Скарн", за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (ст. 9) та не визначено право (ст.10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину. Тобто, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що державною податковою інспекцією в місті Суми безпідставно не визнано валові витрати за операціями по отриманню юридичних послуг від СПД ФО ОСОБА_4 на загальну суму 90000грн. згідно актів приймання-передачі наданих послуг, у т.ч. у 1 кварталі 2009 року на суму 45 000 грн., у 2 кварталі 2009 року на суму 30 000 грн., у 3 кварталі 2009 року на суму 15 000 грн. Без посилання на будь-який нормативний акт та фактичні обставини справи, зроблено висновок про те, що наявність у штатному розкладі посади юрисконсульта та відсутність прізвища ОСОБА_4 у судових рішеннях позбавляє права підприємства на валові витрати.

При цьому, не взято до уваги ні приписи п.5.2.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ні те, що у 2009 році підприємством виконувалось близько 80 господарських договорів, з чим пов'язана велика претензійна та судова робота, яку не в змозі виконати один юрисконсульт.

Оскільки ні Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ні Законом України "Про державну податкову службу в Україні" ні будь-якими іншими законами податковому органу не надано право втручатися у господарську діяльність підприємства, суд вважає неправомірним зменшення валових витрат по наданню юридичних послуг.

Крім того, позивачем надано суду всі необхідні первинні документи, що підтверджують надання юридичних послуг приватним підприємцем ОСОБА_4, в тому числі належним чином оформлені акти з переліком конкретних юридичних послуг, а також копії документів, які були підготовлені вказаним підприємцем для ТОВ «Залізпром».

Податковою інспекцією в м.Суми податковим повідомленням-рішенням від 1 листопада 2010р. №0001122312/0/83516 донараховано податку на додану вартість усього в розмірі 935132грн., у тому числі за основним платежем - 623421грн., за штрафними санкціями - 311711грн. Причиною донарахування податку на додану вартість є невизнання ДПІ в м.Суми податкового кредиту по операціях з придбання товарів у ПП "Іст-Луганськ-2006" та ТОВ "Луганська компанія "Скарн", у зв»язку з безтоварністю операцій.

Загальна сума зменшеного податкового кредиту з цієї причини - 624 149 грн., у тому числі по податкових накладних, виданих ПП "Іст-Луганськ-2006" на суму 497 450 грн., по податкових накладних, виданих ТОВ "Луганська компанія "Скарн" - 109 782 грн.

У акті наведено посилання при цьому на нібито порушення підприємством п.п.7.2.3,7.4.1., 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість". Проте, у чому ж конкретно вбачається таке порушення у акті не зазначено.

Так, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у зв"язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті), та послуг з ціллю подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Пп.7.7.1 п.,7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь - яким, продажем товару (робіт, послуг) протягом звітного період та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено реальність виконання позивачем господарських операцій з придбання ТМЦ у ПП «ІСТ -Луганськ - 2006»та ТОВ «Луганська Компанія «Скарн», то позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ПП «ІСТ -Луганськ -2006»та ТОВ «Луганська Компанія «Скарн».

Тому суд не вбачає порушень вимог п.п.7.2.3, 7.4.1., 7.4.5 Закону України „Про податок на додану вартість" з боку позивача.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ в м. Суми, як субєкт владних повноважень, не довела правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в місті Суми від 01.11.2010року №0001122312/0/83516 про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Залізпром" податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій, а також скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 01.11.2010року №0001112312/0/83512 в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Залізпром" податку на прибуток в сумі 799100грн., в тому числі: основного платежу - 461935грн. та штрафних санкцій - 337165грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Залізпром" до державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в місті Суми від 01.11.2010року №0001122312/0/83516 про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Залізпром" податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в місті Суми від 01.11.2010року №0001112312/0/83512 в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Залізпром" податку на прибуток в сумі 799 100грн., в тому числі: основного платежу - 461935грн. та штрафних санкцій - 337165грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови виготовлений 24 травня 2011року.

З оригіналом згідно

Суддя С.О. Бондар