Постанова № 47441471, 29.11.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 р. Справа № 2а-3894/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання-Нероди Г.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора - Передерій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Маяк" до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування ,-

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Маяк" (далі по тексту СЗАТ «Маяк», позивач) звернулось до суду з позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Охтирська МДПІ) та Головного управління Державного казначейства України у Сумській області (далі ГУДКУ у Сумській області, 2-й відповідач), в якому, з урахуванням доповнень (т.1, а.с.31-32) просить суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0000131601/0 від 06.04.2010р. та стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 50 200,00грн., а також 505грн.40коп., в рахунок повернення сплаченого при зверненні з позовом до суду судового збору.

Позовні вимоги мотивує тим, що Охтирською МДПІ неправомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення заявленої СЗАТ «Маяк» до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за лютий 2010р. на суму 50200,00грн. Позивач стверджує, що висновки відповідача суперечать вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідачем уточнюючий розрахунок за січень 2007р. та заява про бюджетне відшкодування була подана в межах 1095-денного строку. Вважає, що правомірно суми податкового кредиту, що виник при придбанні товарів, робіт та послуг, які були використані для здійснення операцій з поставки, що оподатковуються за нульовою ставкою та повинні відображатись в деклараціях за загальною формою, були перенесені із спеціальної (куди вони помилково були включені) до загальної декларації.

Відповідач Охтирська МДПІ, з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що позивачем було порушено 1095-денний строк для подання заяви на бюджетне відшкодування за січень 2007р., а тому вважає, що платник втратив право на відшкодування, крім того, стверджує, що позивачем безпідставно було подано уточнюючий розрахунок за період, за який проводилась перевірка, а також необґрунтовано перенесено суми із спеціальної до загальної декларації (т.1, а.с.35-37,224-229, т.2, а.с.181-182).

Другий відповідач, ГУДКУ у Сумській області, надав відзив до суду, в якому зазначив, що ГУДКУ у Сумській області, як орган державної влади не наділений повноваженнями щодо контролю за нарахуванням та сплатою податку на додану вартість платниками даного податку та не порушило жодного нормативно-правового акта з питань відшкодування податку на додану вартість, тим самим не вчиняв незаконних дій по відношенню до позивача (т.1, а.с.211).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та доповненнях (т.1,а.с.31-32,184,185-186,215-217,230-232), підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача Охтирська МДПІ, проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях (т.1, а.с.35-37,224-229, т.2, а.с.181-182). Прокурор підтримував позицію відповідача.

Представник 2-го відповідача - ГУДКУ у Сумській області, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (т.2, а.с.186), в судове засідання не зявився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив.

Заслухавши повноважних представника позивача, представників відповідача Охтирської МДПІ, прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що СЗАТ «Маяк» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією статуту (т.1, а.с.6-20), копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.1, а.с.21), копією довідки з ЄДРПОУ (т.1,а.с.22), позивач взятий на податковий облік 25.03.1996 року в ДПІ у Тростянецькому районі, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 09.09.2004р. за №25668193, про що зазначено в акті про результати невиїзної документальної перевірки від 03.09.2007р. №145/2332/03779142 (т.2,а.с.189-191) та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1, а.с.181).

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Судом встановлено, що СЗАТ «Маяк» 17 березня 2010р. подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2010р. (т.1, а.с.39-45). У рядку 25 декларації за лютий 2010р. зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 50 200,00грн., в рядку 24 відємне значення 50 200,00грн. період виникнення якого січень 2007р. У Додатку 2 до декларації «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх звітних періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», відображено по р.24 від'ємне значення в сумі 50200 грн., період виникнення якого - січень 2007 р.

При цьому, в січні 2010р. позивач подав уточнюючий розрахунок до податкової декларації по податку на додану вартість за січень 2007р., якою рядок 21 «відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду» збільшено на 50 764,00грн., рядок 22 «зарахування відємного значення різниці поточного звітного періоду» збільшено на 50 764,00грн., рядок 22.2 до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21-рядок 22.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду ) збільшено на 50 200,00грн. В рядку 8.5 уточнюючого розрахунку (збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду 2) зазначено суму 50764,00грн. (т.1, а.с.49-53). Згідно даних звітної податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2007р. рядки 21;22;22.2 мали значення «0»грн. (т.1, а.с.187-190).

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Охтирською МДПІ було проведено камеральну перевірку СЗАТ «Маяк» податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість за січень 2007р. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в акті про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 30.03.2010р. за №44/15-307/03779142 (а.с.46-47), було зроблено висновок про те, що СЗАТ «Маяк», відповідно до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» неправомірно заявлено суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. в сумі 50 200,00грн., оскільки дана сума виникла за рахунок відємного значення січня 2007р., тобто підприємством порушено строки давності, за якими закінчилися 1095днів, наступних за останнім днем граничного строку отримання права на відшкодування з бюджету заявлених сум податку на додану вартість .

06 квітня 2010 року на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131601/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010р. на 50 200,00 грн. (т.1, а.с.24).

Однак, суд не погоджується з даними висновкам відповідача та зазначає наступне.

В січні 2010 року (28.01.2010р.) позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в деклараціях за січень 2007р. (т.1, 49-53,182-210). З декларацією по податку на додану вартість за лютий 2010 року 17.03.2010р. подано заяву про відшкодування сум податку на додану вартість у зв'язку з надмірною його сплатою (т.1, а.с.39-45).

Відповідно до п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п. «а»п.п.7.7.2 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суд не може погодитись з твердженням відповідача про те, що позивачем пропущено 1095-денний строк на подачу заяви на бюджетне відшкодування. Так, в січні 2010р. СЗАТ «Маяк» подано уточнюючий розрахунок до декларації за січень 2007 року, таким чином відповідно до наведеного вище п.п.7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» право позивача на отримання відшкодування за січень 2007 року виникло в лютому 2007року, кінцевий термін подання декларації за лютий 2007р. - до 20 березня 2007 року. Беручи до уваги, що заява про повернення бюджетного відшкодування сплачених в січні 2007 року сум податку подано позивачем 17 березня 2010 року (т.1, а.с.45), суд приходить до висновку, що ним не було пропущено встановлений п.п.15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» термін подання такої заяви в 1095 днів. У звязку з цим, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення (т.1, а.с.46) є безпідставними та не можуть ґрунтуватись на нормах закону та не приймаються судом до уваги.

В ході розгляду справи відповідачем було доповнено свою позицію. Так, відповідач, посилаючись на норми ст. ст. 15,17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вважає, що якщо платник податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник має право податки уточнюючий розрахунок контролюючому органу лише до початку перевірки. При цьому відповідач зазначив, що в 2007р. було проведено планову виїзну перевірку СЗАТ «Маяк» за період з 01.01.2006р. по 30.09.2007р., і цією перевіркою було перевірено показники податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2007р., результати цієї перевірки позивачем не оскаржені (т.2, а.с.181-182). З урахуванням даних обставин Охтирська МДПІ стверджує, що у позивача взагалі були відсутні підстави для коригування показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються.

Дані мотиви не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, однак, суд вважає необхідним відмітити.

Дійсно з 14.01.2007р. по 30.08.2007р. працівниками Охтирської МДПІ була проведена виїзна планова перевірка СЗАТ «Маяк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.06.2007р., про що складено акт від 03.09.2007р. за №145/2332/03779142 (т.1, а.с.189-220). Разом з тим, як вбачається з акта, перевіркою не було встановлено порушення позивачем норм чинного законодавства за січень 2007р., що підтверджується в тому числі поясненнями представників відповідача. Крім того, при перевірці використовувались листи-розшифровки до журналів-ордерів лише по окремих бухгалтерських рахунках (т.1, а.с.194), при цьому представники відповідача зазначили, що документи, які надані позивачем на підтвердження використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях з поставки товарів переробним підприємствам, що оподатковуються за нульовою ставкою та повинні відображатись в деклараціях за загальною формою, під час перевірки не перевірялись, так як ці документи взагалі не є обовязковими бухгалтерськими регістрами (т.2, а.с.4-176). Також, в обґрунтування своєї позиції, відповідач посилається на наказ ДПА України від 30.09.2010р за №756, в якому зазначено, що встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків (т.2, а.с.188).

Однак, на переконання суду, дані твердження та посилання є безпідставними. Відповідачем невірно розуміються норми ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та положення, викладені в Узагальнюючому розясненні щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків, затверджене вказаним наказом (т.2, а.с.188). В ньому, зокрема, зазначено, що не можуть бути самостійно виявленими шляхом подачі уточнюючих розрахунків ті помилки, які виявлені саме під час перевірки і у платника відсутні підстави для коригування показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки, саме в частині виявлених порушень. Такі ж приписи визначені і ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В той же час, в судовому засіданні встановлено, що таких помилок та порушень в діях позивача за січень 2007р. під час перевірки встановлено не було.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Крім того, відповідно до п.п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Враховуючи, що згодом позивач дійшов висновку, що ним були допущені такі помилки (та які не були встановлені перевіркою), ним правомірно, з урахуванням норм ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням строків давності було подано уточнюючий розрахунок. Таким чином висновок податкового органу про те, що у позивача були відсутні підстави для коригування показників податкової звітності та подання уточнюючого розрахунку є також безпідставним.

Крім того на обґрунтування своєї позиції відповідачем в судовому засіданні було також зазначено, що придбані товари, кошти за придбання яких були віднесені позивачем до податкового кредиту, що підлягав бюджетному відшкодуванню, не використовувались в господарських операціях з поставки переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі, оподатковуваних за нульовою ставкою в звітному періоді, а тому до складу податкового кредиту загальної декларації не могли бути включені частки сплаченого (нарахованого) податку (т.1, а.с.224-229).

Однак, такі твердження відповідача, які також не були підставою для винесення оскаржуваного рішення, не можуть прийматись до уваги суду, виходячи з наступного.

Згідно п. 1.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем в січні 2007р. було придбано та оплачено товар та отримані послуги від ряду постачальників: ПП «Промтехніка», ТОВ «Укравтозапчастини, СПД-ФО ОСОБА_4, ТОВ «Агрозахист-Т», ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», ВАТ «Сумиобленерго» Тростянецького відділення «Енергозбуд», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Універсал-комплект», МП «Каріна», ТОВ НК «Альфа-Нафта», Сумський ДСУ, ТОВ ВКФ «СоюзТехПром, ТОВ «Трест Укрбудмаш», ТОВ «Агроекосервіс», ТОВ «Богест АЗС-1», ТОВ АІС АЗС Маркет, АЗС магазин, ТОВ «Богест» АЗС-2», ТОВ «Світанок», ТОВ «Агро-Союз-Суми», ПП «Еліта-Трейд», ПКФ «Радуга», ТОВ «Сад огород», ТОВ «Октант», АЗС-26, ВАТ «Укртелеком», що підтверджується реєстрами отриманих податкових накладних (т.1, а.с.56-59,60-61), копіями фіскальних та товарних чеків (т.1, а.с.62-64,68-71,147-150-158), копіями податкових накладних (т.1, 65-67,72-115), реєстром платіжних документів (т.1, а.с.146), видатковими накладними (т.1, а.с.151-152), виписками банку (т.1, а.с.159-172).

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що СЗАТ «Маяк» в січні 2007р. було отримано товарно-матеріальні цінності та послуги, товар був оплачений позивачем. Дані обставини не заперечувались відповідачем, докази на підтвердження неправомірних дій при отриманні вказаного товару (послуг) Охтирською МДПІ не надано. Таким чином, операції по придбанню товару (послуг) носили реальний характер. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно.

Разом з тим, позивач відноситься до суб'єктів господарювання сільськогосподарської галузі для яких передбачено пільговий режим оподаткування податку на додану вартість.

Такий пільговий режим оподаткування податку на додану вартість, згідно п.п.6.2.6 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення оподатковуваних операцій) передбачав застосування нульової ставки податку на додану вартість до операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання з подальшою виплатою переробними підприємствами дотацій сільськогосптоваровиробникам, а також отримання та акумуляцію коштів податку на додану вартість на спеціальних рахунках сільськогосподарських товаровиробників щодо реалізації сільськогосподарської продукції.

Порядок використання таких пільгових режимів на час виникнення оподатковуваних операцій (січень 2007р.) було затверджено постановами Кабінету Міністрів України від 12.05.1999p. №805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені (продані) ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» і від 26.02.1999p. №271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Зазначеними нормативними актами було передбачено обов'язковість ведення окремого обліку за операціями, що підпадають під дію спеціальних пільгових режимів оподаткування податку на додану вартість, та щодо іншої діяльності, операції за якою оподатковуються у загальновстановленому порядку. За результатами такого окремого обліку складаються та подаються до органу державної податкової служби відповідні окремі декларації щодо спеціальної діяльності, за якими не здійснюються розрахунки з бюджетом, та щодо іншої діяльності, за якими такі розрахунки проводяться. Форми таких декларацій затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 23 жовтня 1998 року №499 «Про внесення змін до податкової звітності по податку на додану вартість», зокрема, платником повинні подаватись:

- декларації з податку на додану вартість (скорочена), за якими, не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму. В даних деклараціях відображаються податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва (крім операцій з продажу молока та мяса в живій вазі на переробні підприємства), та продукції її перероблення, в тому числі і на давальницьких умовах, незалежно від виду розрахунків за таку продукцію та напрямку її реалізації та операції з придбання товарів, які включаються до валових витрат виробництва такої продукції.

- декларації з податку на додану вартість (загальна) по операціях з поставки продукції не власного виробництва, операції з поставки молока та м'яса в живій вазі, реалізованих переробним підприємствам, по операціях з продажу підакцизних товарів, за якою позитивне значення суми податку на додану вартість перераховується до державного бюджету, а від'ємне відшкодовується у встановленому законодавством порядку..

Згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» чинної на час виникнення оподатковуваних операцій (січень 2007р.) операції з поставки сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою і включаються до загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. За зазначеними операціями сільськогосподарські товаровиробники при нульових податкових зобов'язаннях мають право на відшкодування з держбюджету сум податку на додану вартість, сплачених постачальникам за товари (роботи, послуги), використані для здійснення таких операцій.

Відповідач наголошує, що проведення бюджетного відшкодування за рахунок бюджетних коштів по спеціальній декларації не передбачено, оскільки розрахунки по податку на додану вартість здійснюються не з бюджетом. Право на отримання бюджетного відшкодування сільськогосподарський товаровиробник має лише по тих операціях, і лише по тій податковій декларації, за якими по податку на додану вартість проводяться розрахунки з бюджетом (підакцизна продукція, покупна продукція, операції з продажу молока та мяса в живій вазі на переробні підприємства).

В судовому засіданні відповідачем наведено сумніви стосовно того, що товар був використаний в оподатковуваних операціях з поставки переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі (т.1, а.с.224-229), а тому і у правомірності корегування даних позивачем в податкових деклараціях, шляхом занесення їх до загальної декларації, однак, всупереч вимог ст. 71 КАС України Охтирською МДПІ не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції. Натомість в матеріалах справи містяться докази, які, на переконання суду, підтверджують той факт, що придбані матеріали в тому числі, які викликають сумніви у податкового органу, були використані у складі оподатковуваних операцій з поставки молока та м'яса живою вагою на переробні підприємства, податок на додану вартість з вартості купівлі яких віднесено до складу бюджетного відшкодування.

Зокрема, в матеріалах справи містяться: подорожні листи службового автомобіля, що підтверджують факт використання придбаного бензину та мастило на заправку автомобілів головного ветлікаря та головного зоотехніка (послуги на вирощування худоби, яка йде на поставку переробним підприємствам), лімітно-забірні картки, що підтверджують факт використання придбаних кабелів та провід на роботу в системі електрифікації ферм та їх обладнання; а також факт використання придбаних запчастин в оподатковуваних операціях з поставки молока та м'яса живою вагою на переробні підприємства, містяться акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів по відділенням та «Баланс сільськогосподарської продукції за 2007 рік», форма №16-сг, що підтверджують факт внесення придбаної аміачної селітри під урожай кукурудзи на силос, та використання вказаного силосу на годівлю худоби та птиці, книги обліку на підставі показників лічильників газу, що підтверджують факт використання природного газу на опалення центральної контори та ремонтних майстерень, рахунки №12/330 від 25.01.2007р. та № 12/331 від 25.01.2007р. виписаних Тростянецьким районним відділенням «Енергозбут» ВАТ «Сумиобленерго», що підтверджують використання придбаної електричної енергії на молочнотоварні та свиноферму. Крім того, СЗАТ «Маяк» має чотири молочнотоварні та одну свинотоварну ферму, що не оспорювалось відповідачем. Вказані об'єкти розташовані на відстані від 1,5 км до 8 км від центральної садиби. Солома знаходиться на відстані 7 км від ферм, що підтверджується планом розташування об'єктів. Облікові листи тракториста-машиніста підтверджують факт того, що придбане у TOB «НК Альфа-Нафта» дизельне паливо використано на здійснення технологічних процесів роботи молочнотоварних та свиноферми, а саме завантаження та доставку сіна, сінажу. соломи, кормів; вивіз перегною, очищення території ферм від снігу, очистку ям, коготування перегною, роздачу кормів та інше (т.2, а.с.1-176).

Дані обставини, на переконання суду, свідчать про те, що перелічені витрати на придбання бензину, дизельного палива, аміачну селітру, електротовари, запчастини, газ та електричну енергію складають виробничу собівартість реалізованого на переробні підприємства молока, великої рогатої худоби та свиней. Факт поставки молока, худоби в живій вазі підтверджується накладними (т.1, а.с.116-129), виданих позивачем переробним підприємствам ВАТ «Сумський мясокомбінат», ЗАТ «Краснодонський мясокомбінат», філія «Охтирський сиркомбінат», реєстром виданих податкових накладних (т.1, а.с.130), податковими накладними (т.1, а.с.131-144), а тому позивачем правомірно податок на додану вартість, сплачений постачальникам з в ціні вказаних товарів, віднесено до складу податкового кредиту загальної податкової декларації з податку на додану вартість. Таким чином доводи відповідача, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.48, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 органи Державного казначейства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок зазначений у висновку податкового органу або в рішенні суду.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетного відшкодування.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України на користь СЗАТ «Маяк» належить стягнути судові витрати судовий збір в сумі 505грн. 40коп. (а.с.3,33), сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Маяк" до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0000131601/0 від 06.04.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України (м. Суми, вул. Воскресенська, 7) на користь сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Маяк" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 50 200,00грн. , а також 505грн.40коп., в рахунок повернення сплаченого при зверненні з позовом до суду судовий збір.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 03.12.2010року.