Рішення № 4743781, 27.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.08.2009

Справа №2-22/3785-2009

За позовом – ПП виробничо – комерційна фірма «Трейд – Пак», 33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 120 М

до відповідача – ТОВ «Ахтіар - С», м. Севастополь, вул. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31

про стягнення 3516,37 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - ПП виробничо – комерційна фірма «Трейд – Пак» звернулась до Господарського суду м. Севастополя з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Ахтіар - С», просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 3516,37 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.07.2009 року справу № 5020-7/292 направлено за підсудністю до Господарського суду АР Крим, відповідно до ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

За резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. матеріали справи № 5020-7/292 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.07.2009 року справу № 5020-7/292 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/3785-2009, справу призначено до розгляду.

Позивач в судове засідання не з’явився, до суду надійшла телеграма про розгляд справи у відсутність позивача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини відсутності суду не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

У період з 07.02.2008 року по 27.02.2008 року позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 13368,20 грн., що підтверджується копіями накладних, наявними в матеріалах справи, а.с. 10-15.

Крім того, як вказує позивач. На момент поставки за відповідачем рахувалась заборгованість за товар, поставлений у 2007 році, на суму 1048,17 грн.

Відповідно до виписок з банківського рахунку, а.с. 16-19, відповідачем, в рахунок оплати вартості поставленого товару було оплачено 10900,00 грн., з яких 1048,17 грн. було зараховано позивачем в погашення боргу за 2007 рік, а 9851,83 грн. за товар, поставлений у лютому 2008 року.

Таким чином, сума несплаченого боргу склала 3516,37 грн.

30.04.2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості вих. № 4/04-юр, а.с.22, відповідно до якої вимагав погашення існуючої заборгованості за поставлений товар у розмірі 3516,37 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 3516,37 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 01 вересня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ТОВ «Ахтіар - С» (м. Севастополь, вул. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, рахунок № 260033121 в СФ ВАТ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 32896568) на користь ПП виробничо – комерційна фірма «Трейд – Пак» (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 120 М, рахунок № 26001000008114 в РФ ВАТ «Банк Універсальний», МФО 322001, ЄДРПОУ 32803033) заборгованість за поставлений товар у розмірі 3516,37 грн.

3. Стягнути з ТОВ «Ахтіар - С» (м. Севастополь, вул. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, рахунок № 260033121 в СФ ВАТ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 32896568) на користь ПП виробничо – комерційна фірма «Трейд – Пак» (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 120 М, рахунок № 26001000008114 в РФ ВАТ «Банк Універсальний», МФО 322001, ЄДРПОУ 32803033) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з ТОВ «Ахтіар - С» (м. Севастополь, вул. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, рахунок № 260033121 в СФ ВАТ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 32896568) на користь ПП виробничо – комерційна фірма «Трейд – Пак» (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 120 М, рахунок № 26001000008114 в РФ ВАТ «Банк Універсальний», МФО 322001, ЄДРПОУ 32803033) 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.