Рішення № 4743655, 15.09.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2009 р. Справа № 11/179/09

За позовом: Дочірнього підприємства “Херсонський річковий порт” акціонерної судоходної

компанії “Укррічфлот”

(73000, м.Херсон, Одеська площа, 6, р/р26004002327 “Західінкомбанк” м.Херсон, МФО 352327, код ОКПО 03150208)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

“Судноплавна-буксирна компанія РИФ”

(54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 56/42, код ЄДРПОУ 33514022)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Смолієнко М.Г., дов. б/н від 11.08.2009р.

від відповідача: Данчук О.В., дов. б/н від 08.01.2008р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 297000,0 грн.

Позивач заявою від 31.08.2009р. збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача окрім суми основного боргу 67414,33 грн. пені, 58873,0 грн. збитків від інфляції, 10493,44 грн. –проценти річних, та судові витрати.

Суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог, та в подальшому справа розглядається з врахуванням такого збільшення.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому визнає наявність заборгованості за договором не в повному обсязі заявлених позовних вимог, а лише в сумі 204000,0 грн., мотивуючи це тим, що у травні 2008р. послуги клав крану йому не надавались, в зв’язку із ремонтом крану.

Позовні вимоги в частині нарахування відповідачем пені відповідач не визнає, мотивуючи свою позицію тим, що умовами п.4.4 договору, на який посилається позивач як на підставу нарахування пені, передбачена відповідальність замовника за невиконання лише п.4.2, яким визначено, що надання послуг підтверджується щомісячним актом виконаних робіт.

Збитки ж від інфляції та 3% річних, на думку представника відповідача, підлягають перерахуванню з суми боргу 204000,0 грн.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи суд, –

в с т а н о в и в:

21 листопада 2007 року за №02-25/79 сторони уклали договір про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов’язався надавати замовнику послуги з розвантаження, завантаження та перевантаження плавучим краном КПЛ-114.

В свою чергу, замовник прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати рахунки виконавцю за послуги плав краном не пізніше 10-ти банківських днів з дати отримання рахунку та акта (п.2.2.1 договору).

Згідно з умовами п.3.1 договору вартість послуг погоджена сторонами складає 3000,0 грн. за добу. Одночасно сторони передбачили, що остаточний розрахунок проводиться згідно акту виконаних робіт до кінця поточного місяцю.

Надання послуг підтверджується щомісячним актом виконаних робіт.

Пунктом 4.3 договору його учасники обумовили, що оплата рахунків, виставлених за надані послуги здійснюється протягом 10-ти банківських днів після отримання замовником рахунку на сплату та за наявності акту виконаних робіт за попередній місяць, підписаного обома сторонами.

26.12.2007р. замовник перерахував виконавцю 90000,0 грн. в рахунок передоплати за надання послуг плавкраном, що підтверджується платіжним дорученням №997 від 26.12.2007р.

Виконуючи зобов’язання за договором, позивач впродовж січня-жовтня 2008 року замовнику надав послуги з розвантаження, завантаження та перевантаження плавучим краном КПЛ-114, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.12-21).

В свою чергу, відповідач, в порушення умов договору за отримані послуги розрахувався не в повному обсязі, сплативши тільки 546000,0 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с.22-36).

Залишок заборгованості за даними позивача складає 297000,0 грн.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та у встановлені строки.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач не погоджується з даною сумою посилаючись на те, що в травні 2008 року послуги плав краном КПЛ-114 виконавцем не надавались, в зв’язку із ремонтом крану. В обґрунтування своєї позиції відповідачем надано суду належним чином завірену копію акту, складеного 30.05.2008р. та підписаного представниками сторін. З боку виконавця вказаний акт підписав начальник порту В.М. Мірошко, з боку замовника –директор флоту ТОВ «СБК «РИФ»Ю.В. Запорожець.

Оригінал акту був наданий суду для огляду та не викликає сумнівів щодо його достовірності.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, такого акту у підприємства немає та будь-які відомості щодо знаходження крану у спірний період в ремонті у нього відсутні, однак, справжність підпису начальника порту сумніву не піддав.

За таких обставин, суд вважає акт від 30.05.2009р. належним та допустимим доказом факту знаходження крану КПЛ-114 в ремонті в період з 01.05.2008р. по 29.05.2008р.

Заперечення ж представника позивача судом до уваги не приймаються, оскільки відсутність відомостей у представника позивача про знаходження крану в ремонті не може бути належним та допустимим в розумінні ст..ст.33-34 ГПК України доказом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково за вирахуванням вартості послуг плавкрану у травні 2008 року.

Пунктом 4.4 договору сторони визначили, що за порушення умов п.4.2 договору замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

В зв’язку з чим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 03.09.2008р. по 02.09.2009р. у загальній сумі 67414,33 грн.

Відповідач заперечує проти такого нарахування, обґрунтовуючи свою позицію тим, що умовами п.4.4 договору, на який посилається позивач як на підставу нарахування пені, передбачена відповідальність замовника за невиконання лише п.4.2, яким визначено, що надання послуг підтверджується щомісячним актом виконаних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що при укладанні договору мала місце технічна помилка, та замість п.4.3 було вказано п.4.2. Окрім цього, підстава для застосування штрафних санкції у вигляді пені передбачено законом саме за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання, а тому за змістом договору, застосування штрафних санкцій у вигляді пені можливо тільки за порушення строків оплати рахунків (п.4.3) а не факту підтвердження надання послуг (п.4.2).

Суд приймає до уваги пояснення позивача та погоджується з його думкою. Приходить до висновку, що нарахування пені є обґрунтованим відповідно до умов договору, однак заявником невірно визначених період нарахування пені, оскільки приписами п.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Беручи до уваги, що порушення зобов’язання щодо оплати виконаних робіт відповідачем мало місце з 11.03.2008р., нарахування штрафних санкцій повинно бути припинено у 11.09.2008р.

Розрахунок пені уточнено судом та визначено в наступному розмірі:

- з 03.09.2008р. по 10.09.2008р. (8 дн., ставка НБУ –10%)

130500,0 грн.*24%*8/365 = 686,47 грн.

- 11.09.2008р. (1 дн., ставка НБУ –24%)

198500,0 грн.*24%*1/365 = 130,52 грн.

- з 12.09.2008р. по 28.09.2008р. (17 дн., ставка НБУ –24%)

186000 грн.*24%*17/365 = 2079,12 грн.

- з 29.09.2008р. по 12.10.2008р. (14 дн., ставка НБУ –24%)

176000,0 грн.*24%*14/365 = 1620,16 грн.

- з 13.10.2008р. по 02.11.2008р. (21 дн., ставка НБУ –24%)

141000,0*24%*21/365 = 1946,96 грн.

- з 03.11.2008р. по 04.11.2008р. (2 дн., ставка НБУ –24%)

91000,0 грн.*24%*2/365 = 119,67 грн.

- з 05.11.2008р. по 06.11.2008р. (2 дн., ставка НБУ –24%)

41000,0 грн.*24%*2/365 = 53,92 грн.

- з 07.11.2008р. по 10.11.2008р. (4 дн., ставка НБУ –24%)

21000,0 грн.*24%*4/365 = 55,23 грн.

- з 11.11.2008р. по 11.05.2009р. (182 дн., ставка НБУ 24%)

204000,0 грн.*24%*182/365 = 24412,93 грн.

Загальна сума пені складає 31104,98 грн., яка і підлягає стягненню.

Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Такі вимоги заявлені позивачем, який нарахував та просить стягнути з боржника втрати від інфляції за період з квітня 2008р. по вересень 2009р., загальна сума яких складає 58873,0 грн. та 3% річних за період з 11.04.2008р. по 02.09.2009р., загальна сума яких складає 10493,44 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню частково, за вирахуванням вартості послуг крану у травні 2008р., які надані не були.

Сума втрат від інфляції та 3% річний уточнена судом на становить 39064,0 грн. втрат від інфляції та 7062,53 грн. –3% річних, які і підлягають стягненню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Судноплавна-буксирна компанія РИФ”, 54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 56/42, (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 33514022) на користь Дочірнього підприємства “Херсонський річковий порт” акціонерної судоходної компанії “Укррічфлот” , 73000, м.Херсон, Одеська площа, 6, (р/р26004002327 “Західінкомбанк” м.Херсон, МФО 352327, код ОКПО 03150208) 204000,0 грн. основного боргу, 31104,98 грн. пені, 39064,0 грн. втрат від інфляції, 7062,53 грн. –3% річних, 2812,2 грн. держмита та 202,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя