Постанова № 47434809, 13.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р. Справа № 804/4302/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

при секретарі судового засіданняВербного Д.С.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 23.06.2014 р. №10311-15 за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму податкового зобовязання у розмірі 841,06 грн.; зобовязання вчинити певні дії; розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р.,-

ВСТАНОВИВ:

24.03.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 23.06.2014 р. №10311-15 за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму податкового зобовязання у розмірі 841,06 грн.; зобовязання вчинити певні дії; розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 р. даний адміністративний позов було залишено без руху з огляду на невідповідність зазначеного адміністративного позову вимогам ст.106 КАС України, та надано позивачу строк до 10 квітня 2015 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2015 р. провадження у справі було відкрито та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.06.2007 року №100/16 земельну ділянку площею 0,0121 га (кадастровий номер 1210100000:01:684:0001) передано в оренду, у тому числі спільну сумісну оренду позивачу строком на пятнадцять років та безоплатно у власність, у тому числі спільну сумісну власність, земельні ділянки для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, яка знаходиться за адресою: вул. Робкорівська, 75а (Амур-Нижньодніпровський район), з визначенням п.2.4 договору оренди землі від 19.02.2009 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення даного договору становила 34 948,46 грн.

Посилаючись на витяг з довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську №24 від 12.01.2009 р., відповідно до якого грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 34 948,46 грн., позивач вважає винесене податвоке повідомлення рішення: №10311-15 від 23.06.2014 року, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання у сумі 841,06 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню також і з огляду на відсутність перегляду орендної плати між позивачами та третьою особою відповідно до наведеного вище договору оренди.

В судове засідання, позивач з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив заявлений позов задовольнити повністю за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію запереченнями на адміністративний позов від 15.04.2015 року, в яких зазначив наступне.

Між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди від 19.02.2009 р., державна реєстрація якого була здійснена 18.03.2009 р. за №040910400297, земельна ділянка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Раюкорівська, 75а (Амур-Нижньодніпровський район), площа якої становить 0,0121 га, кадастровий номер ділянки 1210100000:01:684:0001, строк дії договору становить 15-ть (пятнадцять) років.

Відповідно до умов зазначеного вище договору оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої ЗУ «Про оренду землі» та нормативно грошова оцінка земельної ділянки на час укладення даного договору становила 34 948,46 грн.

В поданих запереченнях від 15.04.2015 року відповідач зазначає, що п.286.5 ст.286 ПК України та ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VII внесено зміни до ст.288 ПК України, а саме: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відтак, на підставі договору оренди землі та даних Державного земельного кадастру ДПІ у Амір-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська проведено нарахування фізичній особі ОСОБА_1 грошового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб на 2014 р. у рік 841,06 грн., а саме: 8,33 грн. по терміну з 01.01.2014 р. по 01.04.2014 р. згідно вимог пункту 276.1 ст.276 ПК України (0.09 % від 121 кв.м *1,37 (зональний коефіцієнт) * 0,75 (локальний коефіцієнт) * 1,0 (коефіцієнт функціонального використання) * 297,68 грн. (вартість 1 кв. м по місту) : 12 місяців * 3 місяці; 832,73 грн. по терміну з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. згідно вимог п.п.288.5.1, п.288.5 ст.288 ПК України (3,0 % від: 121 кв.м. * 1,37 (зональний коефіцієнт) * 0,75 (локальний коефіцієнт) * 1,0 (коефіцієнт функціонального використання) * 297,68 грн. (вартість 1 кв. м. по місту) : 12 місяців * 9 місяців).

У звязку із зазначеним вище, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання зявилась, в письмовому вигляді позицію Дніпропетровської міської ради щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення не надала, усно просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, щодо позовних вимог про розірвання договору оренди від 19.02.2009 р. зазначила, що позивач з заявою про розірвання договору оренди землі не звертався, договір оренди є дійсним, з боку Дніпропетровської міської ради жодного порушення норм не було вчинено, більше того була публікація про приведення у відповідність умов договору про оренду землі, при цьому також додала, що даний предмет спору не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. №1031-15, винесеного ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області «Про сплату 841,00 грн. орендної плати за 0,0121 га землі за 2014 рік» суд зазначає наступне.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.06.2007 р. за №100/16, копія якого міститься в матеріалах справи, було вирішено питання щодо передачі в оренду, у тому числі спільну сумісну оренду позивачу строком на пятнадцять років та безоплатно у власність, у тому числі спільну сумісну власність, земельні ділянки для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, яка знаходиться за адресою: вул. Робкорівська, 75а (Амур-Нижньодніпровський район), з визначенням п.2.4 договору оренди землі від 19.02.2009 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення даного договору становила 34 948,46 грн.

Відповідно до п.3 рішення Дніпропетровської міської ради від 27.06.2007 року№100/16 було встановлено річну орендну плату за користування цими земельними ділянками у розмірі 0,03 (нуль цілих і три сотих) відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 р. за №346/39, копія якого міститься в матеріалах справи, було вирішено питання щодо продовження строку укладання договорів оренди земельних ділянок та звернення до відповідних установ для забезпечення державної реєстрації договорів відповідно до рішень міської ради на три місяці з моменту прийняття цього рішення. До зазначеного рішення додано перелік рішень міської ради, відповідно до яких продовжується строк укладення договорів оренди земельних ділянок, з якого вбачається, що п/п №9 зазначено Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.06.2007 р. №110/16 «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок громадянам в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська».

19.02.2009 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) було укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі, яка знаходиться за адресою: вул. Робкорівська, 75а (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:684:0001 строком на 15 років, копія зазначеного договору містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.3 зазначеного вище договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення вказаного договору становила 34 948,46 грн.

Відповідно до п.п.4.1 4.11 зазначеного вище договору оренди землі визначався порядок обчислення та сплати орендарем орендної плати за укладеним договором.

При цьому, п.4.3 данного договору визначалося, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України; відповідно до п.4.4 вказаного договору на орендаря покладався обовязок щорічно, протягом першого кварталу, надавати до земельного управління Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а, відповідно до п.4.5 наведеного договору оренди землі на орендаря покладався безумовний обовязок щодо внесення орендної плати незалежно від результатів діяльності орендарів.

19.02.2009 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) було укладено нотаріально посвідчений договір до договору оренди землі, яка знаходиться за адресою: вул. Робкорівська, 75а (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:684:0001, копія якого містяться в матеріалах справи.

19.02.2009 р. між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:684:0001 відповідно до якого Дніпропетровська міська рада передає, а ОСОБА_1 приймає в оренду земельну ділянку загальною площею: 0,0121 га за кадастровим номером 1210100000:01:684:0001, яка знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Робкорівська, 75а.

Матеріали справи містять довідку, видану ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська від 24.07.2014 р. за №15856/10/04-61-15-03 гр. ОСОБА_1, з якої вбачається, що станом на 01.04.2014 р. заборгованість з орендної плати за землю за земельну ділянку за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Робкорівська, 75-а у ОСОБА_1 відсутня.

При цьому, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем, всупереч п.4.4 договору оренди землі від 19.02.2009 р. жодного разу щомісячно до земельного управління Дніпропетровської міської ради копї довідок про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не надавалися.

23.06.2014 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення рішення №10311-15, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 841,06 грн.

Корінець зазначеного податкового повідомлення рішення №10311-15 від 23.06.2014 року був направлений на адресу ОСОБА_1 в порядку, передбаченому нормами чинного Податкового кодексу України, що підтверджується ксерокопією поштового конверту, який міститься в матеріалах справи.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема з визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в України, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки є договір оренди земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об'єктом оподаткування є земельна ділянка надана в оренду, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Зокрема, відповідно до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України визначається, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

При цьому, як встановлено п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 - 287 ПК України.

Наведеному кореспондує, що базовим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року, а підставою для нарахування орендної плати є дані державного земельного кадастру.

При цьому відповідно до ст. 287 ПК України на землекористувачів покладається обов'язок щодо сплати орендної плати за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою, та визначається, що податкове зобов'язання щодо орендної плати, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельної ділянки за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України як протиправного характеру оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідача №10311-15 від 23.06.2014 року, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання у сумі 841,06 грн., так і обґрунтованості підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Натомість, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення є прийнятим відповідачем: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи предмет заявленого адміністративного позову, судом особлива увага при розгляді даної справи була приділена зясуванню питань правомірності нарахування суми податкового зобовязання з орендної плати по оскаржуваному податковому повідомленню рішенню, а також дотримання контролюючим органом порядку направлення оскаржуваного податкового повідомлення рішення позивачеві.

При цьому суд зазначає, що під час судового розгляду справи головуючим у справі було зобовязано відповідача надати копії даних ДЗК, таких як: копія витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2012-2015 рр. по гр.ОСОБА_1 по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Робкорівська, 75а, площею 0,0121 га, кадастровий номер 1210100000:01:684:001, присадибна земельна ділянка.

Однак, відповідачем зазначені вище документи надано не було, щодо вжиття заходів, спрямованих на витребування таких документів повноважним представником відповідача було надано копію листа від 17.04.2015 р. №10269/10/04-61-15-03 направленого на адресу управління Держземагентства у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, представником відповідача як в поданих запереченнях від 15.04.2015 р., так і під час судового розгляду справи було надано пояснення щодо нарахування ОСОБА_1 грошового зобовязання з орендної плати за землю з фізичних осіб на 2014 р. у розмірі 841,06 грн., а саме: 8,33 грн. по терміну з 01.01.2014 р. по 01.04.2014 р. згідно вимог пункту 276.1 ст.276 ПК України (0.09 % від 121 кв.м *1,37 (зональний коефіцієнт) * 0,75 (локальний коефіцієнт) * 1,0 (коефіцієнт функціонального використання) * 297,68 грн. (вартість 1 кв. м по місту) : 12 місяців * 3 місяці; 832,73 грн. по терміну з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. згідно вимог п.п.288.5.1, п.288.5 ст.288 ПК України (3,0 % від: 121 кв.м. * 1,37 (зональний коефіцієнт) * 0,75 (локальний коефіцієнт) * 1,0 (коефіцієнт функціонального використання) * 297,68 грн. (вартість 1 кв. м. по місту) : 12 місяців * 9 місяців).

Також, при нарахуванні позивачу грошового зобовязання в сумі 841,06 грн. відповідачем було також враховано відповідні норми ПК України, а саме: ст.ст. 274, 288 та ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року №1166-VII.

Таким чином, відповідач, при нарахуванні орендної плати за землю, діяв в межах повноважень, передбачених чинним ПК України та керуючись п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України щодо визначення річного розміру орендної плати не меншим 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

При цьому суд не приймає у якості належного обґрунтування позиції позивача відповідно до заявленого адміністративного позову посилання позивача на наведені вище статті Цивільного кодексу України та посилання щодо укладання наведених вище договорів оренди землі на підставі норм Закону України «Про оренду землі», а не на підставі норм Податкового кодексу України, оскільки зазначена позиція є хибною та такою, що спростовується наведеними вище нормами чинного податкового законодавства України.

Зазначеному кореспондує і правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 02.12.2014 року, яка полягає в наступному.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 06.10.1998 року №161 XIV «Про оренду землі» вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01 січня 2011 року набрав чинності ПК, який, відповідно до пункту1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обовязок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону №161 - XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПК; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12% нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відтак, з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу юридичної пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін, розмір орендної плати в будь якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Щодо позовної вимоги про зобовязання ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області перерахувати орендну плату за земельну ділянку кадастровий номер №1210100000:01:684:01, за адресою: вул. Рабкорівська, буд.75 а, м.Дніпропетровська, згідно договору оренди та на умовах передбачених на момент його підписання суд зазначає наступне.

Наведена позовна вимога є похідною від позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. №10311-15 «Про сплату 841,00 грн. орендної плати за 0,0121 га землі за 2014 рік», що, враховуючи відмову у визнанні протиправним та скасування наведеного податкового повідомлення-рішення, з підстав, зазначених вище, а також зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку нарахування орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером №1210100000:01:684:01, розташованої за адресою: вул. Рабкорівська, буд.75 а, м.Дніпропетровськ, порядку винесення та направлення позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. відповідно до норм чинного ПК України має наслідком відсутність правових підстав і для задоволення позовних вимог про зобовязання відповідача переглянути орендну плату за зазначену земельну ділянку.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою у разі неможливості задоволення позовних вимог, викладених в п.3 заявленого адміністративного позову, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на те, що спір у зазначеній частині має цивільно-правовий характер та не повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 р. провадження у справі в цій частині було закрито з розясненням позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, викладених у заявленому адміністративному позові та не підтвердження їх доказами, з боку позивача, а також про відсутність спростування доводів відповідача будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України з боку позивача, що дозволяє суду прийти до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 23.06.2014 р. №10311-15 за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму податкового зобовязання у розмірі 841,06 грн.; зобовязання вчинити певні дії; розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р. є таким, що задоволенню у повному обсязі не підлягає.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до квитанцій від 19.03.2015 року та від 24.03.2015 р., оригінали яких містяться в матеріалах справи, за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у визначеному законом розмірі, який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 23.06.2014 р. №10311-15 за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму податкового зобовязання у розмірі 841,06 грн.; зобовязання вчинити певні дії; розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачами документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у наведеному вище розмірі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпропетровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 23.06.2014 р. №10311-15 за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму податкового зобовязання у розмірі 841,06 грн.; зобовязання вчинити певні дії; розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р. відмовити повністю.

В частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі від 19.02.2009 р. закрити провадження у справі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18 травня 2015 року.

Суддя ОСОБА_4