Ухвала суду № 47434020, 24.07.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/4987/15

ун. № 759/11403/15-ц

У Х В А Л А

24 липня 2015 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Чала А.П., розглянувши в м.Києві матеріали позовної заяви

ОСОБА_1

до ПАТ «Туристична компанія «Пролісок»

про стягнення коштів за договорами про надання послуг, -

В с т а н о в и в :

До суду надійшла дана позовна заява ОСОБА_1, яка не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Так, згідно частини 5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору…

Судовий збір стягується відповідно до ціни позову, кількості та змісту позовних вимог.

Позивач вважає, що за заявленими ним позовними вимогами, він звільнений від сплати судового збору згідно правил Закону України «Про захист прав споживачів» і пункту 7) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до частини 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов*язані з порушенням їх прав.

Поняття споживача визначено в пункті 22) частини 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов*язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов*язків найманого працівника.

При цьому права особи як споживача випливають і охоплюються юридичним змістом даного поняття і закріплені у вказаному вище Законі.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.

В спірному випадку позивач не придбавав, не замовляв, не використовував і не мав наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов*язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов*язків найманого працівника, а підставою заявленого ним позову є не виконання відповідачем договірних умов, зокрема, договорів про надання послуг, в яких позивач виступає виконавцем цих послуг.

Таким чином, навіть, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач не відповідає його критеріям, передбаченим в пункті 22) частини 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», а відповідно не є споживачем в розумінні вказаного вище Закону.

Натомість, право позовної вимоги позивача ґрунтується на захисті його майнового права внаслідок порушення відповідачем договірних зобов*язань.

З наведеного випливає, що не можна ототожнювати договірні правовідносини, які виникли між сторонами в даному спорі та безпосередньо прав особи як споживача при реалізації нею даного свого права.

В пункті 7) частини 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов*язані з порушенням їхніх прав.

Тобто, звільненими від сплати судового збору на підставі вказаної вище норми права є виключно споживачі, які звертаються до суду за захистом своїх порушених прав як споживача.

В спірному випадку, позивач вважає, що звільнений від сплати судового збору як споживач, оскільки звернувся до суду як споживач і за захистом свого порушеного права як споживача.

Але, як вбачається з позову, ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» 36 224 грн. за виконані ним як виконавцем послуги згідно договорів про надання послуг.

Таким чином, позов пред*явлено ОСОБА_1 в порядку захисту свого порушеного майнового права як виконавця за договірними правовідносинами.

З наведеного випливає, що ОСОБА_1 звертається до суду не на захист свого права як споживача в його розумінні згідно пункту 22) частини 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», а на захист свого майнового права як виконавця робіт за договором про надання послуг.

Крім цього, у разі задоволення заявленого ОСОБА_1 позову, не відбудеться захист будь-якого його права саме як споживача, а відповідно і даний позов заявлено не на захист такого права.

Таким чином, до спірних правовідносин не може бути застосована частина 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» і пункт 7) ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки в заявленому позові ОСОБА_1 виступає не як споживач в розумінні 22) частини 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» і позов подано не на захист прав ОСОБА_1 як споживача.

Приймаючи до уваги вищенаведене,

Керуючись ст.ст. 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суддя, -

У х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Туристична компанія «Пролісок» про стягнення коштів за договорами про надання послуг - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк в п*ять днів з дня отримання копії даної ухвали суду для виправлення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви, а саме: надання доказів про сплату судового збору відповідно до ціни позову, кількості та змісту заявлених позовних вимог або доказів про звільнення від сплати судового збору з інших підстав.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 для виконання.

У разі не виконання в указаний термін ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: