Рішення № 4743398, 14.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.09 Справа№ 8/58

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув матеріали справи за позовом: Закритого акціонерного товариства „Об’єднання Дніпроенергобудпром” в інтересах якого діє структурна одиниця Завод металевих конструкцій ЗАТ „ОДЕБП”, м.Світловодськ

до відповідача: Приватного підприємства „Олімп плюс”, м.Буськ

про стягнення 149 795,45 грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Закритим акціонерним товариством „Об’єднання Дніпроенергобудпром” в інтересах якого діє структурна одиниця Завод металевих конструкцій ЗАТ „ОДЕБП” до Приватного підприємства „Олімп плюс” про стягнення 149 795,45 грн. заборгованості за виготовлення радіо вежі.

Ухвалою від 30.06.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.07.2009 р. Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 14.07.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки продукції виробничо-технічного призначення № 163 від 09.12.2008 р. не здійснив оплати за отриманий товар (радіовежу) у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 149 795,45 грн.

13.08.2009 р. відповідач направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою керівника підприємства. Заявлене клопотання підлягає відхиленню, оскільки розгляд справи з причин відсутності представника відповідача відкладався ухвалою суду від 14.07.2009 р.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв’язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази 09 грудня 2008 р. між сторонами по справі укладено договір поставки продукції виробничо-технічного призначення № 163 (надалі - договір), за яким продавець (позивач у справі) зобов’язався виготовити та передати у власність покупця продукцію (відповідач у справі), а покупець зобов’язався прийняти і оплатити продукцію на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивач виготовив та передав радіовежу Н-60+4м з цеху № 2 до дільниці комплектації та відвантаження. До матеріалів справи долучена довіреність серії ЯОЧ № 960888 від 20.12.2008 р. видана Длугош Р.Р. на отримання від позивача матеріальних цінностей.

Відповідно до п.5.2. договору відповідач (покупець) виконує перерахування вартості продукції у розмірі 50% вартості замовлення до 10.12.2008 р. остаточний розрахунок по факту виготовлення замовлення. Згідно з наданим суду рахунком-фактурою № 618 від 09.12.2008 р. відповідач здійснив попередню оплату в суму 100 тис.грн., решти зобов’язань - не виконав, тому заборгованість перед позивачем станом на день розгляду справи у судовому засіданні становить 142’299,01 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 142’299,01 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 1366,07 грн. та інфляційних збитків у розмірі 6130,37 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст.49 ГПК України необхідно віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 625 ЦК України, ст. 231 ГК України суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Олімп плюс” (адреса: 80500, Львівська обл., м.Буськ, пл.Незалежності, 10; р/р 26009053812683 в філії ЗГРУ КБ „ПриватБанк” відділення № 1, МФО 325321; код ЄДРПОУ 33465271) на користь Закритого акціонерного товариства „Об’єднання Дніпроенергобудпром” в інтересах якого діє структурна одиниця Завод металевих конструкцій ЗАТ „ОДЕБП” (27500, Кіровоградська обл., м.Світловодськ, вул.Єгорова, 83; п/р 260081108 „Райффайзен Банк Аваль” м.Київ, МФО 380805; код ЄДРПОУ 04624915) 142’299,01 грн. - основного боргу, 6’130,37 грн. - втрат від інфляції, 1’366,07 грн. - 3% річних, 1’497,95 грн. - державного мита та 312,50 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя