Рішення № 474339, 15.02.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2007 р. Справа № 17/23/07

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –Тимошенко А.П., довіреність № 03/01-44 від 03.01.2007 року,

від відповідача –не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/23/07

за позовом малого приватного підприємства „Ерідон” (надалі- МПП „Ерідон”), м. Київ-191, а/с 191 (Київська область, с. Музичі, вул. Леніна, 16, кв. 82),

до товариства з обмеженою відповідальністю „Адоніс” (надалі- ТОВ „Адоніс”), Миколаївська область, Вознесенський район, с. Таборівка, пл. Центральна, 1,

про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

МПП „Ерідон” (надалі-позивач) пред’явлено позов до ТОВ „Адоніс” (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки.

Дані позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 26 квітня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки медикаментів за № 80 ЗЗР.

Позивач свої зобов?язання по даному договору виконав повністю, а саме: за видатковою накладною № 225 від 26.04.2006 року поставив відповідачу товар на суму 21 774 грн. 18 коп.

Відповідач товар отримав, що підтверджує печатка підприємства відповідача та підпис уповноваженої особи відповідача в зазначеній накладній (Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № ЯЛР 969366 від 26.04.2006 року) та в акті приймання-передачі продукції № 225 від 26.04. 2006 року.

Відповідачем порушений строк оплати поставленого товару, встановлений п. 3.1. договору, згідно з яким строк оплати вартості поставленого товару встановлений до 15.07.2006 року. Станом на 14.12.2006 року відповідач частково оплатив отриманий товар у сумі 10 000 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 11 774 грн. 18 коп.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як свідчать наведені докази, відповідачем зобов'язання не виконані до цього часу, що є підставою, окрім сплати основного боргу нарахування відповідачу і штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Частиною 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Ст. 230 Господарського кодексу України та ст. 546 Цивільного кодексу України виконання може забезпечуватися пенею.

Відповідно до п. 7.2. договору та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р., у випадку порушення строку оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, що відповідно до наданого розрахунку складає 950 грн. 81 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до наданого позивачем розрахунку збитки від інфляції становлять 765 грн. 32 коп.

Відповідно до п. 9.2. договору позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням 10% річних від простроченої суми, що відповідно до розрахунку позивача становить 559 грн. 30 коп. Дані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ст. 625 ЦК України передбачає стягнення з відповідача суму боргу з урахуванням лише 3% річних від простроченої суми. Таким чином, розмір 3% річних від простроченої суми складає 167 грн. 78 коп.

Відпоівдно до ст. 49 ГПК України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги малого приватного підприємства „Ерідон” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Адоніс”, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Таборівка, пл. Центральна, 1, (код 32117750) заборгованість за договором поставки: суму основного боргу 11 774 грн. 18 коп., пеню у розмірі 950 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 167 грн. 78 коп., збитки від інфляції у розмірі 765 грн. 32 коп., державне мито у сумі 136 грн. 58 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь малого приватного підприємства „Ерідон”, м. Київ-191, а/с 191 (Київська область, с. Музичі, вул. Леніна, 16, кв. 82), (р/р: 26009012714230 в філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 380333, код 19420704).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Коваль С.М.