Рішення № 47433820, 27.07.2015, Оболонський районний суд міста Києва

27.07.2015 Справа № 756/6155/15-ц

унікальний № 756/6155/15-ц

провадження № 2/756/3637/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Приголовкіну В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона та відповідач перебували у шлюбі з 19 жовтня 2003 року, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З грудня 2013 року по теперішній час вона разом з донькою проживає в орендованій квартирі в АДРЕСА_1. З березня 2014 року спільне проживання та ведення домашнього господарства припинено за ініціативою відповідача. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20 лютого 2015 року шлюб з відповідачем розірвано. Донька проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач допомоги на утримання дитини не надає.

Позивач зазначає, що відповідач є здоровим, має дві вищі освіти та досвід роботи на керівних посадах у вагомих компаніях України (ПП «Юг карт Сервіс», ПП «Мобілочка», ТОВ «Алло»). З жовтня 2013 року відповідач працює на посаді директора мережі ресторанів «СушіМаркет» та має регулярний дохід в розмірі 25000 грн. Інших дітей у відповідача немає. Також позивач зазначила, що на дитину вона витрачає від 6000 до 7000 грн. на місяць, що складається з оплати садочку - 300 грн., оплата гуртків танців та малювання - відповідно 125 грн. та 200 грн., купівлі ліків - від 200 до 543 грн. на місяць, купівлі одягу - 1500 грн. на місяць, купівлі продуктів харчування - від 2000 до 3000 грн., розваги та засоби гігієни - відповідно 400 та 150 грн. на місяць.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнень, поданих в ході розгляду справи, позивач просила стягнути з відповідача на її користь на утримання доньки аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали. Додатково позивач зазначила, що з березня 2014 року відповідач проживає окремо і не утримує дитину. Пересилав гроші один раз весною 2015 року в розмірі 600 грн., більше нічим не допомагає. Доньці 6 років, вона ходила в садочок, з якого її забирала няня і водила на танці та малювання, які донька відвідує в центрі «Барвінок». Восени цього року донька йде у перший клас школи. Донька хворіє на енурез та логоневроз, у зв'язку з чим з нею займається логопед та купуються спеціальні гомеопатичні ліки. Крім того, донька носить корегуюче взуття у зв'язку з плоскостопістю та Х-образним положенням ніг. Позивач вказала, що її стан здоров'я нормальний, вона отримує 1300 грн. на місяць, орендує квартиру за 4500 грн. за кошти батьків, які отримують пенсію і завдяки цьому допомагають їй матеріально. Також позивач витрачає близько 500 грн. на лікування дитини. Зазначила, що в шлюбі не перебуває, інших дітей немає, проживає вдвох з донькою.

Представник відповідача позов визнала частково, вказала, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно. Пояснила, що відповідач з березня 2015 року є безробітним, з 14 липня 2015 року перебуває на обліку в Шевченківському районному центрі зайнятості м. Києва, будь-які доходи в нього відсутні, живе на заощадження, набуті у той час, коли він мав гарні заробітки. Власного помешкання він не має, у зв'язку з чим орендував квартиру, за яку сплачував кожного місяця по 4300 грн., що на даний час для нього є неможливим, тому він з наступного місяця буде проживати в гуртожитку, плата за який становить 1800 грн. на місяць. Зазначила, що у відповідача є мати та бабуся, яких він утримує, а також брат, якому він оплачує навчання. Також представник відповідача зазначила, що відповідач один раз давав позивачу на дитину 500 грн., а також оплатив надані дитині послуги стоматолога. Відповідач шлюб не реєстрував, інших дітей у нього немає, стан здоров'я задовільний.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст. 181, 182 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і не можуть бути меншими, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України здійснюється у тому випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 жовтня 2003 року по 20 лютого 2015 року, рішенням Оболонського районного суду м. Києві від 20 лютого 2015 року шлюб розірвано.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Згідно довідки Оболонського РВ ГУ ДМС України в м. Києві від 12 листопада 2014 року позивач, яка зареєстрована в АДРЕСА_4, подала заяву, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1.

Позивач з 02 червня 2014 року працює консультантом у ТОВ «Дек», її заробіток на даний час становить близько 1600 грн. на місяць, що підтверджується довідкою №20 від 22.07.2015 року. В зареєстрованому шлюбі позивач не перебуває, стан її здоров'я задовільний, непрацездатних осіб на утриманні не має, батьки позивача є пенсіонерами та проживають на території АР Крим.

З довідки від 22 липня 2015 року та пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_4 з 01 вересня 2015 року буде навчатися у першому класі спеціалізованої школи № 88 у м.Києві.

До школи дитина відвідувала ДНЗ № 517 м. Києва, а також платні гуртки з малювання та танців.

Згідно відповіді дільничного лікаря-педіатра від 03 березня 2015 року на запит адвоката, дитина перебуває на обліку у невролога з діагнозом логоневроз, енурез, у зв'язку з якими їй рекомендовано логопедична корекція за місцем проживання, періодичне санаторно-курортне лікування, лікувально-оздоровчий масаж, плавання, профільні обстеження, аналізи та медикаментозне лікування у періоди загострень, а також у хірурга ортопеда з діагнозом плосковальгусна постава стоп, у зв'язку з яким дитині рекомендовано масаж, лікувально-оздоровча фізкультура, носіння корегуючого взуття плавання.

З довідки від 17 червня 2015 року вбачається, що відповідач з 15 липня 2014 року працював на посаді директора ТОВ «Пандоро», його місячний заробіток становив близько 1600 грн. на місяць.

З копії сторінки з трудової книжки відповідача вбачається, що він 10 березня 2015 року звільнився з вказаної посади за власним бажанням. З довідки від 14 липня 2015 року вбачається, що відповідач з вказаної дати перебуває на обліку у Шевченківському районному центрі зайнятості м. Києва.

Як пояснив представник відповідача, відповідач на даний час не працює, здоров'я відповідача задовільне, інших дітей відповідач не має, у шлюбі не перебуває.

Відповідно до договору оренди від 12 листопада 2014 року відповідач, який зареєстрований в АДРЕСА_3, орендує АДРЕСА_2. Термін оренди становить один рік з моменту укладення договору. Орендна плата за користування квартирою становить 4300 грн. на місяць.

З пояснень представника відповідача вбачається, що відповідач надає матеріальну допомогу своїй матері ОСОБА_6, яка є інвалідом третьої групи по зору, бабусі ОСОБА_7, 1937 року народження, які проживають у м. Севастополі, проте будь-які докази, які б підтверджували надання матеріальної допомоги вказаним особам суду не надано.

Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідач оплачує навчання свого брата ОСОБА_1 за договором про надання освітньої послуги від 16 серпня 2011 року, вартість якого становить 6910 грн. за семестр, проте з договору вбачається, що термін його дії закінчується 01 липня 2015 року. Крім того, брат відповідача не належить до категорії осіб, яких відповідач зобов'язаний утримувати відповідно до Сімейного кодексу України.

З урахуванням вказаних обставин, зокрема рівня витрат відповідача на оренду квартири, наявності у відповідача певних грошових заощаджень, набутих в минулому, фінансової можливості надавати матеріальну допомогу матері, яка є інвалідом третьої групи по зору, бабусі та брату на навчання, отримання державної допомоги по безробіттю, суд приходить до висновку, що рівень доходів відповідача даватиме йому можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1000 грн. щомісячно від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Надання утримання дитині у розмірі 500 грн. щомісячно, проти чого не заперечував відповідач, з урахуванням значного зростання цін на товари і послуги не задовольнить в повній мірі мінімальні потреби дитини.

Та обставина, що відповідач на даний час не працює та перебуває на обліку в центрі зайнятості, не є підставою для невиконання обов'язку утримувати дитину.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі ст. ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого в АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої в АДРЕСА_4, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з 08 травня 2015 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Маринченко