Ухвала суду № 47432565, 23.07.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/1688/15-ц Провадження № 22-ц/795/1411/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Лямзіна Н. Ю. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Онищенко О.І.при секретарі:Саповець Л.С.за участю:ОСОБА_5, його представника - ОСОБА_6, представника відповідача - Ширай К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційними скаргами: ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго", - треті особи: сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в Чернігівській області, інспекція Держенергонагляду України в Чернігівській області, Чернігівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання незаконним відключення від електромережі домоволодіння, зобов'язання відновити електропостачання,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго", - треті особи: сектор Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в Чернігівській області, інспекція Держенергонагляду України в Чернігівській області, Чернігівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про визнання незаконним відключення від електромережі домоволодіння, зобов'язання відновити електропостачання, - задоволено частково. Судом визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_5 16.02.2014 року за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1. Визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_5 30.03.2015 року за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1. Зобов'язано публічне акціонерне товариство „Чернігівобленерго" відновити електропостачання ОСОБА_5 за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1. Стягнуто з публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 121 грн. 35 коп. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить: 1).скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06.2015року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного направлення споживачу попередження № 26 від 20.11.2014 року про припинення подачі електричної енергії споживачу, як побутовому абоненту 20.12.2014 року, не зважаючи на підтвердження платіжним документом енергопостачальника від 01.10.2014 року відсутності зазначеної у попередженні станом на 01.10.2014 року заборгованості в сумі 412грн.54коп. за використану електричну енергію у вересні 2014 року;

2). скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06. 2015року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу умисного ухилення протягом дев'яти днів від відновлення електропостачання споживача, не зважаючи на те, що 18.02.2015 року споживач надав до канцелярій Чернігівських міських електромереж за адресою: АДРЕСА_3, м.Чернігів, 14000 та ПАТ ''Чернігівобленерго'' за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_2 разом з письмовою заявою додаткові докази неправомірного відключення 16.02.2015року споживача від електромережі-копію довідки поштового відділення про отримання споживачем 14.02.2015року зазначеного попередження про відключення; 3).скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06.2015року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу порушення порядку припинення постачання електроенергії під час відключення споживача від електромережі 30.03.2015року відповідачем - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді ненадіслання попередження про відключення від електричної мережі;

4). ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного направлення споживачу попередження №26 від 20.11.2014 року про припинення подачі електричної енергії споживачу, як побутовому абоненту 20.12.2014року,незважаючи на підтвердження платіжним документом енергопостачальника від 01.10.2014 року відсутності зазначеної у попередженні станом на 01.10.2014року заборгованості в сумі 412грн.54 коп. за використану електричну енергію у вересні 2014 року;

5).ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу умисного ухилення протягом дев'яти днів від відновлення електропостачання споживача, не зважаючи на те, що 18.02.2015 року споживач надав до канцелярій Чернігівських міських електричних мереж за адресою: АДРЕСА_3, м.Чернігів, 14000 та ПАТ „Чернігівобленерго" за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_2 разом з письмовою заявою додаткові докази неправомірного відключення 16.02.2015 року споживача від електромережі - копію довідки поштового відділення про отримання споживачем 14.02.2015року зазначеного попередження про відключення; 6).ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу порушення порядку припинення постачання електроенергії під час відключення споживача від електромережі 30.03.2015року відповідачем ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді ненадіслання попередження про відключення від електричної мережі;

7).змінити рішення в частині визнання незаконними дій ПАТ „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_5 16.02.2015року за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1 та викласти його в наступній редакції: „ визнати незаконними дії відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії споживачу 16.02.2015року, з умисним ігноруванням передбаченого статтею 27 Правил користування електричною енергією для населення порядку відключення та за відсутності підстав, не зважаючи на два письмові звернення споживача, вручені завчасно до відключення до канцелярій Чернігівських міських електричних мереж за адресою: АДРЕСА_3, м. Чернігів, 14000 та ПАТ „Чернігівобленерго" за адресою: АДРЕСА_2 ''; 8).змінити рішення в частині визнання незаконними дій ПАТ „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_5 30.03.2015року за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1 та викласти його в наступній редакції: „визнати незаконними дії відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу безпідставності припинення подачі електроенергії споживачу 30.03.2015року за відсутності заборгованості споживача за спожиту електроенергію в сумі 10334 грн. 54 коп.''.

Доводи апеляційної скарги зазначають, що при ухваленні по суті частково вірного рішення, суд першої інстанції допустив численні порушення норм процесуального права. Апелянт вказує, що в частині відмови в задоволенні вимог заявленого позову оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на статті 1,6,8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 8, 19 Конституції України. При цьому апелянт зазначає, що при розгляді справи по суті судом першої інстанції не було забезпечено об'єктивності та неупередженості судового розгляду справи. За даних обставин апелянт двічі заявляв відвід головуючому-судді по справі, але в задоволенні вказаних заяв було необґрунтовано відмовлено. Апелянт вказує, що суд при розгляді справи надавав оцінку доказам, представленим відповідачем, змушуючи позивача визнати необґрунтованість вимог. Також апелянт зазначає, що судом не постановлено жодної окремої ухвали на адресу третіх осіб - контролерів, які неприховано захищали інтереси відповідача. Апелянт вважає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні вимог позову про визнання незаконними дій відповідача з приводу безпідставного направлення споживачу попередження №26 від 20.11.2014року про припинення подачі електроенергії споживачу, як побутовому абоненту 20.12.2014року, незважаючи на підтвердження платіжним документом енергопостачальника від 01.10.2014року відсутності зазначеної у попередженні станом на 01.10.2014року заборгованості в сумі 412грн.54 коп. за використану електричну енергію у вересня 2014року. При цьому апелянт вказує, що з неправомірністю направлення попередження №26 від 20.11.2014року про припинення подачі електричної енергії позивачу погодились всі контролюючі органи - треті особи, не зважаючи на незаконний захист ними інтересів відповідача. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, за наявності відповідних доказів по справі, безпідставно відмовив в задоволенні вимог заявленого позову щодо визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу умисного ухилення протягом дев'яти днів від відновлення електропостачання споживача, не зважаючи на те, що 18.02.2015 року споживач надав до канцелярій Чернігівських міських електричних мереж за адресою: АДРЕСА_3, м.Чернігів, 14000 та ПАТ „Чернігівобленерго" за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_2 разом з письмовою заявою додаткові докази неправомірного відключення 16.02.2015року споживача від електромережі- копію довідки поштового відділення про отримання споживачем 14.02.2015року зазначеного попередження про відключення. Апелянт також вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні вимог позову про визнання незаконними дій відповідача у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу порушення порядку припинення постачання електроенергії під час відключення споживача від електромережі 30.03.2015року відповідачем у вигляді не надіслання попередження про відключення від електричної мережі.

В апеляційній скарзі ПАТ ''Чернігівобленерго" просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи. Апелянт вказує, що при вирішенні даного спору по суті суд першої інстанції безпідставно не застосував ч.2статті 16 ЦК України. Апелянт вважає, що позивачем пред'явлено позов у спосіб, що не передбачений ч.2 статті 16 ЦК України, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не відповідає визначеним чинним законодавством способам захисту права. При цьому апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав правової оцінки твердженням відповідача про те, що позивачем при зверненні з вказаним позовом порушено ч.1статті 16 ЦК України, і вказана обставина, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Також апелянт вважає, що при розгляді вимог заявленого позову суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 статті 11 ЦПК України, безпідставно вийшов за межі заявлених позовних вимог. Апелянт також не погоджується з висновком суду відносно того, що позивачу було безпідставно припинено постачання електричної енергії, оскільки, як вказує апелянт, позивач мав заборгованість перед ПАТ „Чернігівобленерго" за спожиту електроенергію. Оскільки сторони мали спірні правовідносини щодо суми існуючого боргу, то проводились засідання комісії інформаційно - консультативного центру ПАТ

„Чернігівобленерго" 17.02.2015року та 24.02.2015року. За результатами проведення повторної комісії ІКЦ 24.02.2015року було складено протокол №15/1, яким комісія ухвалила особисто під підпис вручити заявнику попередження про припинення електропостачання з подальшим відключенням абонента згідно з вимогами п.27 ПКЕЕН. Апелянт вказує, що 26.02.2015 року ОСОБА_5 було вручено письмове попередження про припинення подачі електричної енергії побутовому абоненту від 25.02.2015 року №65, в якому зазначено, що ОСОБА_5 станом на 01.01.2015року має борг за спожиту електроенергію в сумі 10331грн.54 коп. І оскільки вказана заборгованість позивачем сплачена не була, йому було припинено електропостачання з 30.03.2015року. Апелянт зазначає, що правомірність вказаного відключення вирішувалось на засідання комісії ІКЦ 22.04.2015року, за результатами розгляду було складено протокол № 41 від 22.04.2015року, яким ухвалено ''дії енергопостачальника в частині дотримання процедури попередження та припинення електропостачання до будинку позивача визнати такими, що відповідають вимогам нормативної бази; відповідно до п.36 ПКЕЕН відновлення електропостачання об'єкта замовника здійснити протягом 3 днів після оплати заборгованості та витрат на повторне підключення ''. Апелянт вказує, що відсутнє відповідне рішення суду, яке б спростовувало факт наявності заборгованості по сплаті за електроенергію у позивача перед відповідачем. Також апелянт вважає, що позивачем не представлено договору, на підставі якого ОСОБА_5 є споживачем електричної енергії за адресою : АДРЕСА_1

В судове засідання апеляційного суду представники третіх осіб по справі: сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в Чернігівській області, інспекції Держенергонагляду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, належним чином повідомлених про час і місце судового розгляду даної справи, відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с. 85, 86, 87, том 2), не з'явились. Згідно приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що відповідач надає послуги позивачу з постачання електричної енергії за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1.

16.02.2015року згідно із завданням №147 від 13.02.2015року електропостачання до будинку позивача було припинено працівниками Чернігівських МЕМ.

Відповідно до п.27 Правил користування електричною енергією для населення, в разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Згідно з довідкою ЧД УДППЗ ''Укрпошта'' (а.с.11,том1), рекомендований лист про відключення електричної енергії було вручено позивачу 14.02.2015року особисто у відділенні поштового зв'язку. Оскільки електропостачання за адресою позивача було припинено 16.02.2015року, енергопостачальником була недотримана процедура відключення будинку позивача, а саме, не додержано термін - 30 днів. Як вбачається з протоколу № 15/1 від 24.02.2015року засідання комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ ''Чернігівобленерго'' (додатково до протоколу від 17.02.2015року № 15), було ухвалено рішення про відновлення електропостачання будинку позивача ( а.с. 143-147, том 1).

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 та визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_5 16.02.2014 року за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, доводи апеляційної скарги відповідача щодо необґрунтованості висновку суду першої інстанції у вказаній частині не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки висновок суду першої інстанції у вказаній частині узгоджується з фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що 30.03.2015 року домоволодіння позивача за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1 було повторно відключено від електромережі; при цьому, як стверджує відповідач в доводах апеляційної скарги, ОСОБА_5 має борг за спожиту електроенергію в сумі 10458грн. 03коп.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 та визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_5 30.03.2015 року за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1. Зобов'язано публічне акціонерне товариство „Чернігівобленерго" відновити електропостачання ОСОБА_5 за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1. Ухвалюючи оскаржуване рішення у вказаній частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що посилання представника відповідача щодо наявності у позивача боргу по оплаті послуг з електропостачання не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні статті 60 ЦПК України. При цьому суд в оскаржуваному рішенні також вказав, що згідно квитанцій, які містяться в матеріалах справи (а.с.120, 121, том 1), у позивача в 2014році існувала переплата за електроенергію.

Доводи апеляційної скарги відповідача відносно того, що комісією інформаційно - консультаційного центру ПАТ ''Чернігівобленерго'' встановлено, що позивач має заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 10458грн.03коп., як вбачається з протоколу № 15 від 17.02.2015року засідання комісії, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у вказаній частині. Оскільки з приводу наявності вказаної заборгованості позивача за послуги з електропостачання між сторонами існує спір. При цьому, як вбачається з матеріалів справи (а.с.44-45,том2), відповідач 17.06.2015року, за хронологією після ухвалення судом оскаржуваного рішення, яке судом ухвалено 11.06.2015року, звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 10460грн. 03 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, і на даний час вказана позовна заява перебуває на розгляді в суді.

Доводи апеляційної скарги відповідача відносно того, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає визначеним чинним законодавством способам захисту права, зокрема, і передбаченим ч.2 статті 16 ЦК України, оскільки ні статтею 16 ЦК України, ні спеціальними щодо спірних правовідносини нормами права не передбачено такого способу захисту прав, як визнання неправомірними дій у вигляді зловживання монопольним становищем, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Оскільки, як вбачається з оскаржуваного рішення суду першої інстанції, - позовні вимоги ОСОБА_5 судом задоволено частково, а саме, суд визнав незаконними дії відповідача щодо припинення постачання електричної енергії позивачу та зобов'язав відповідача відновити електропостачання позивачу, і вказаний спосіб захисту цивільних прав та інтересів узгоджується з приписами ч.2 статті 16ЦК України. Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача у вигляді зловживання монопольним становищем, то як вбачається з оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судом відмовлено в задоволенні вимог заявленого позову у вказаній частині.

Доводи апеляційної скарги відповідача відносно того, що суд першої інстанції при вирішенні вказаного спору вийшов за межі заявлених позовних вимог, що суперечить ч.1 статті 11 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Вказані доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються матеріалами позовної заяви ОСОБА_5.(а.с.2-9, 94-108, том 1), з яких вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, при цьому задовольнивши їх частково.

Доводи апеляційної скарги відповідача відносно того, що позивачем не представлено договору, на підставі якого ОСОБА_5 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 м. Чернігів, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки представник відповідача в ході судового розгляду даної справи не заперечував факту надання позивачу публічним акціонерним товариством „Чернігівобленерго" послуг з електропостачання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить: - скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06.2015року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного направлення споживачу попередження № 26 від 20.11.2014 року про припинення подачі електричної енергії споживачу, як побутовому абоненту 20.12.2014 року, не зважаючи на підтвердження платіжним документом енергопостачальника від 01.10.2014 року відсутності зазначеної у попередженні станом на 01.10.2014 року заборгованості в сумі 412грн.54коп. за використану електричну енергію у вересні 2014 року; -скасувати рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.06.2015року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу умисного ухилення протягом дев'яти днів від відновлення електропостачання споживача, не зважаючи на те, що 18.02.2015 року споживач надав до канцелярій Чернігівських міських електромереж за адресою: АДРЕСА_3, м.Чернігів, 14000 та ПАТ ''Чернігівобленерго'' за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_2 разом з письмовою заявою додаткові докази неправомірного відключення 16.02.2015 року споживача від електромережі-копію довідки поштового відділення про отримання споживачем 14.02.2015року зазначеного попередження про відключення; - скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06.2015року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу порушення порядку припинення постачання електроенергії під час відключення споживача від електромережі 30.03.2015року відповідачем - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді ненадіслання попередження про відключення від електричної мережі; - скасувати рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 11.06.2015року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного направлення споживачу попередження №26 від 20.11.2014 року про припинення подачі електричної енергії споживачу,як побутовому абоненту 20.12.2014року, не зважаючи на підтвердження платіжним документом енергопостачальника від 01.10.2014 року відсутності зазначеної у попередженні станом на 01.10.2014року заборгованості в сумі 412грн.54 коп. за використану електричну енергію у вересні 2014 року; - скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.06.2015року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача-ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу умисного ухилення протягом дев'яти днів від відновлення електропостачання споживача, не зважаючи на те, що 18.02.2015року споживач надав до канцелярій Чернігівських міських електричних мереж за адресою: АДРЕСА_3, м.Чернігів, 14000 та ПАТ „Чернігівобленерго" за адресою: м. Чернігів, АДРЕСА_2 разом з письмовою заявою додаткові докази неправомірного відключення 16.02.2015 року споживача від електромережі - копію довідки поштового відділення про отримання споживачем 14.02.2015року зазначеного попередження про відключення.

Апелянт ОСОБА_5 вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні вказаної частини позовних вимог, тому просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вказаних позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зазначені позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо безпідставної відмови судом першої інстанції в задоволенні вищезазначених вимог позову не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Оскільки, як вбачається із вищезазначених вимог позовної заяви ОСОБА_5, у вказаних позовних вимогах відсутній спір про право, при цьому дії відповідача, на які посилається позивач в обґрунтування вказаних вимог, не стали підставою і не призвели до настання правових наслідків. За даних обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вищезазначених позовних вимог.

Апелянт ОСОБА_5 в апеляційній скарзі також просить: - ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу порушення порядку припинення постачання електроенергії під час відключення споживача від електромережі 30.03.2015року відповідачем ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді ненадіслання попередження про відключення від електричної мережі; - змінити рішення суду першої інстанції від 11.06.2015року в частині визнання незаконними дій ПАТ „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_5 16.02.2015року за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1 та викласти його в наступній редакції: „визнати незаконними дії відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії споживачу 16.02.2015року,з умисним ігноруванням передбаченого статтею 27 Правил користування електричною енергією для населення порядку відключення та за відсутності підстав, не зважаючи на два письмові звернення споживача, вручені завчасно до відключення до канцелярій Чернігівських міських електричних мереж за адресою: АДРЕСА_3, м.Чернігів, 14000 та ПАТ „Чернігівобленерго" за адресою: АДРЕСА_2 ''; - змінити рішення суду першої інстанції від 11.06.2015року в частині визнання незаконними дій ПАТ „Чернігівобленерго" з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_5 30.03.2015року за адресою: м.Чернігів, АДРЕСА_1 та викласти його в наступній редакції: „визнати незаконними дії відповідача - ПАТ „Чернігівобленерго" у вигляді зловживання монопольним становищем з приводу безпідставності припинення подачі електроенергії споживачу 30.03.2015року за відсутності заборгованості споживача за спожиту електроенергію в сумі 10334 грн. 54 коп.''.

Вказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 відносно того, що суд першої інстанції безпідставно не визнав незаконними дії відповідача щодо позивача шляхом зловживання відповідачем монопольним становищем, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Оскільки зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до приписів статті 50Закону України ''Про захист економічної конкуренції''. Виходячи з правового аналізу приписів Закону України ''Про захист економічної конкуренції'', Закону України ''Про Антимонопольний комітет України'' , суд першої інстанції, який розглядав дану справу, не є органом, який наділено повноваженнями щодо розгляду справ стосовно порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 з приводу того, що суд першої інстанції частково задовольняючи вимоги заявленого позову, безпідставно не зазначив про відсутність заборгованості позивача за спожиту електроенергію в сумі 10334 грн. 54 коп., не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Оскільки, як встановлено в ході апеляційного розгляду даної справи та вбачається з її матеріалів (а.с.44-45,том 2), відповідач 17.06.2015року звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 10460грн. 03 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, і на даний час вказана позовна заява перебуває на розгляді в суді.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 відносно того, що при розгляді справи в суді першої інстанції йому було необґрунтовано відмовлено в задоволенні заяв про відвід головуючому судді, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, виходячи з приписів п.4 ч.1 статті 309 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційних скарг ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Чернігівобленерго" відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: