Рішення № 4743190, 15.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.09 р. Справа № 40/176

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Рожковій А.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг”, м. Київ

до відповідача закритого акціонерного товариства „ПРОМСТРОЙМОНТАЖ”, м. Краматорськ

про стягнення 187 542 грн. 41 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не з’явився

За клопотанням обох сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першоюї ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „УніКредит Лізинг” звернулось до господарського суду з позовними вимогами до закритого акціонерного товариства „ПРОМСТРОЙМОНТАЖ” про стягнення основного боргу в сумі 178 866 грн. 34 коп., пені у сумі 7 712 грн. 07 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та трьох процентів річних у сумі 964 грн. за прострочення виконання грошових зобов’язань згідно угоди про розірвання договору фінансового лізингу № 629-LD від 09.06.08р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було доведено документально згідно п. 8.1 договору платежі та витрати, які він намагається стягнути.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представників позивача та відповідача, суд встановив:

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб’єкти господарювання.

Позов мотивовано тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг”, далі Лізингодавець, та закритим акціонерним товариством „ПРОМСТРОЙМОНТАЖ”, далі Лізингоодержувач, був укладений договір фінансового лізингу №629-LD від 09.06.2008р., далі договор.

За умовами пункту 1.1 цього договору Лізингодавець передав Лізингоодержувачу у фінансовий лізинг за актом приймання – передачі майна екскаватор Hitachchi моделі ZX200LC-3, екскаватор Hitachchi моделі ZX180W, фронтальний навантажувач Hitachchi моделі LX130HL, (далі майно), а Лізингоодержувач зобов’язався прийняти майно і своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі відповідно до Графіку лізингових платежів.

Розділом 12 договору передбачено випадки невиконання, за наявності яких, Лізингодавець має право розірвати договір.

Так, керуючись п. 12.4 договору, у зв’язку з випадком невиконання сторони погодились розірвати договір фінансового лізингу №629-LD від 09.06.08р. про що було підписано 13.01.09р. Угоду про розірвання договору фінансового лізингу №629-LD від 09.06.08р., далі угода.

Проте всупереч прийнятих обов’язків, Лізингоотримувач зобов’язання за угодою щодо своєчасної сплати грошових коштів в сумі 178 866 грн. 34 коп. не виконав. Таким чином станом на 15.05.09р. у нього виникла основна заборгованість в сумі 178 866 грн. 34 коп.

Згідно з пунктом 1.2 угоди у разі прострочення виконання зобов’язань, визначених в п. 1.1.1 цієї угоди, Лізингоодержувач повинен сплатити Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення за весь період такого прострочення. Оскільки Лізингоодержувач не виконав свої зобов’язання у повному обсязі, і мало місце несвоєчасне виконання умов угоди, Лізингодавець намагається стягнути з нього пеню в сумі 7 712 грн. 07 коп. за період прострочення з 13.01.08р. по 15.05.09р.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Лізингодавець намагається стягнути з Лізингоотримувача три проценти річних за договором фінансового лізингу №629-LD від 09.06.08р. в сумі 964 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором Лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом.

До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Стаття 292 ГК України дає наступне визначення лізингу, що це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно п. 2 ст. 292 ГК України, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

За ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг – це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 178 866 грн. 34 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Факт прострочення внесення платежів за додатковою угодою, підтверджено матеріалами справи, і наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 7 712 грн. 07 коп. за період з 13.01.08р. по 15.05.09р. за договором фінансового лізингу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інший розмір процентів не був встановлений договором та законом, то позовні вимоги щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 964 грн. також вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та по забезпеченню судового процесу, згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 526, 599, 625, 806 ЦК України від 2003р., ст. 292 ГК України, ст.ст. 22, 44, 45, 47, 49, 69, 82, 84, ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з закритого акціонерного товариства „ПРОМСТРОЙМОНТАЖ”, 84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 10, кв. 69, ід. код 32737481, р/р 26001198036971 у Донбаській філії ВАТ „Кредит промбанк”, м. Донецьк, Краматорське відділення, МФО 335593, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг”, 04070, м. Київ, вул. Еллінська, буд. 8, блок 5, ід. код 33942232, р/р 26502010003043 ТОВ „УніКредит Банк”, МФО 300744, основний борг в сумі 178 866 грн. 34 коп., пеню в сумі 7 712 грн. 07 коп., три проценти річних в сумі 964 грн., державне мито в сумі 1 875 грн. 42 коп. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя