Рішення № 47426176, 22.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/1192/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2354/15Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

При секретарі : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 червня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 червня 2015 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Фідобанк" задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4на користь публічного акціонерного товариства «Фідобанк» заборгованість за кредитним договором №014/0457/2/12177 від 25 березня 2008 року у розмірі 79753,21 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на час розгляду справи складає 1726675 грн. 74 коп. та 16059 грн. 54 коп., а всього 1742735 грн. 28 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4на користь публічного акціонерного товариства «Фідобанк» судовий збір по 1218 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вважає, що відповідно до правової позиції ВСУ від 11 березня 2015 року по справі №6-35цс15, якщо зобов'язання забезпечується кількома поручителями які надали поруку за різними договорами, то останні не несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Ерсте Банк» (правонаступник ПАТ «Фідобанк») укладено кредитний договір № 014/0457/2/12177 відповідно до умов якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 70000 доларів США строком на 240 місяців під 12,00% річних на придбання житла на вторинному ринку.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, в цей же день між банком, позичальником та поручителем ОСОБА_2 укладено договір поруки № 014/0457/2/12177/1, згідно якого остання поручалась перед банком за виконання зобов'язань ОСОБА_3

Аналогічний договір поруки за № 014/0457/2/12177/2 28 березня 2008 року також укладено між банком , позичальником та іншим поручителем ОСОБА_4

Одночасно, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та позичальником ОСОБА_3 25 березня 2008 року укладено договір іпотеки №014/0457/2/12177, предметом якого є нерухоме майно- незавершене будівництво житлового будинку з надвірними будівлями та земельна ділянка, кадастровий НОМЕР_1 площею 1000 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

З моменту укладення кредитного договору та на час звернення до суду, сторонами укладалися додаткові угоди як до кредитного договору, так і до договорів поруки, з приводу уточнення часу надання кредиту та закінчення дії кредитного договору, обчислення строків користування кредитом, визначення фактичної заборгованості за кредитом, визначення графіку погашення кредитної заборгованості та інше.

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, станом на 19 лютого 2015 року утворилась заборгованість, розмір якої становить 79753, 21 долари США та 16059,54 гривні. Вказана заборгованість складається з: 1052,59 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, строкової заборгованості за кредитом в розмірі 71170, 11 доларів США, суми відсотків 7530,51 доларів США, суми пені, нарахованої за порушення термінів повернення кредиту 2085,98 грн., суми пені, нарахованої за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом 13973, 56 грн.

У відповідності до умов договору та ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» банком було направлено позичальнику та поручителям лист-вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором, який останніми залишено без виконання.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд встановив факт порушення позичальником умов кредитного договору, погодився з вказаним позивачем розміром заборгованості та дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідачів згідно до положень ст. 553,554 ЦК України солідарної відповідальності, розмір якої визначив також і в гривневому еквіваленті станом на день постановлення судового рішення.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поклавши в основу свого рішення положення зазначених статей ЦК України, суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 554 ЦК України.

Так, з аналізу статті 554 ЦК України вбачається, що солідарну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, покладено саме на боржника та поручителя.

Крім того, ч.3 ст. 554 ЦК України визначає, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вказане свідчить, що положення вказаної норми права поширюється на осіб, які спільно дали поруку, тобто за одним договором поруки, і несуть в такому випадку солідарну відповідальність перед кредитором.

Таким чином, закон передбачає можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, тобто у формі укладання одного договору поруки. В такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно згідно до правил ч. 3 ст. 554 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладали з банком окремі договори поруки, а саме № 014/0457/2/12177/1 та № 014/0457/2/12177/2, за умовами яких кожний поручитель окремо несе солідарну відповідальність з боржником в разі порушення ним зобов'язання, забезпеченого такою порукою, що виключає застосування в такому випадку положення ч.3 ст.554 ЦК України.

Застосовуючи солідарне стягнення з боржника та двох його поручителів, між якими відсутня спільна порука внаслідок укладення зовсім різних договорів поруки, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, поклав при цьому солідарну відповідальність на боржника та поручителів, які не пов'язані між собою одним і тим же договором поруки, що призвело до невірного вирішення спору в частині покладення солідарної відповідальності по стягненню кредитної заборгованості одночасно з усіх відповідачів.

Між тим, в даному випадку кожен з поручителів відповідає перед кредитором в якості солідарного боржника саме з позичальником.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення кредитної заборгованості.

Зокрема, спростовуються матеріалами справи доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем розміру кредитної заборгованості.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування судового рішення з підстав невірного застосування норм матеріального права, зокрема ч.3 ст.554 ЦК України та постановлення по справі нового рішення про стягнення заборгованості окремо з кожного з поручителів спільно з кредитором, які в цьому випадку відповідають перед кредитором разом з боржником в якості солідарних боржників.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 червня 2015 року скасувати та постановити нове рішення.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0457/2/12177 від 25 березня 2008 року у розмірі 79753,21 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на час розгляду справи складає 1726675 грн. 74 коп. та 16059 грн. 54 коп., а всього 1742735 грн. 28 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №014/0457/2/12177 від 25 березня 2008 року у розмірі 79753,21 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на час розгляду справи складає 1726675 грн. 74 коп. та 16059 грн. 54 коп., а всього 1742735 грн. 28 коп.

В частині стягнення судового збору рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги.

С У Д Д І :

З оригіналом згідно.