Рішення № 47421343, 21.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/1739/15-ц 21.07.2015 21.07.2015 21.07.2015

Провадження №22-ц/784/1814/15 Суддя по 1 інстанції - Губницький Д.Г.

Категорія 50 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

21 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Прокопчук Л.М.,

при секретарі судового засідання - Романенко Ю.О.,

за участю:

- представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

- відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2015 року у справі за

позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

встановила:

19 березня 2015 року ОСОБА_2 через свого представника звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у розмірі 33 % від усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

В обгрунтування позову зазначено, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 6 вересня 2001 року, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на утримані позивачки, оскільки відповідач з ними не проживає і доньку не утримує.

Посилаючись на викладене, просила про задоволення позову.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, просив його змінити, стягнувши з нього аліменти на дитину у розмірі ? частки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до вимог ст. 180 СК України відповідач зобов'язаний утримувати свою неповнолітню дитину.

Проте, визначаючи розмір аліментів, не в повній мірі врахував вимоги ч. 1 ст. 183 та ст. 182 СК України.

Так, у відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обов'язку визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій формі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів, згідно із ч. 1 ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та непрацездатних осіб, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 6 вересня 2001 року. Від шлюбних відносин мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після припинення сімейних стосунків проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач має постійне місце роботи, працюючи водієм в ТОВ «Мед-Престиж» і його середньомісячний заробіток становить 1 260 грн.

Отже, вирішуючи питання щодо розміру аліментів на одну неповнолітню дитину, суд не в повній мірі врахував вимоги ч. 1 ст. 183 та ст. 182 СК України.

З урахуванням викладеного та принципів справедливості і розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), колегія суддів вважає, що аліменти на одну дитину необхідно визначити у розмірі ? частки від заробітку (доходів) відповідача.

Таким чином, колегія вважає, що рішення районного суду слід змінити на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 червня 2015 року змінити в частині вирішення позовних вимог про розмір стягнутих аліментів.

Стягувати аліменти із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Потсдам, Німеччина, (ІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині розподілу судового збору залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: