Ухвала суду № 47421136, 22.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/5396/13-ц 22.07.2015 22.07.2015 22.07.2015

Провадження №22-ц/784/3314/14

Провадження 22ц-/784/3314/14 Головуючий по 1 інстанції Алєйніков В.О.

Категорія Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2015р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Свіщука О.В., представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус ОСОБА_5, про визнання правочину недійсним, розірвання договору та повернення майна,

за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення,

встановила:

У березні 2015р. ОСОБА_3 звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення у звязку з тим, що в рішенні апеляційного суду від 24 грудня 2014р., ухваленого за його позовом до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, розірвання договору та повернення майна не зазначено, яка частка квартири підлягає поверненню.

Заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно п.2 ч.1 ст.220 ЦПК підставою для ухвалення додаткового рішення є, в тому числі, вирішення судом питання про право, але без зазначення майна, яке підлягає передачі.

Як видно зі справи, 18 вересня 2014р. Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, розірвання договору та повернення майна.

24 грудня 2014р. Апеляційним судом Миколаївської області вказане рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове про задоволення позову. Постановлено:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 20 липня 2009р. між ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, визнавши, що сторонами вчинено договір довічного утримання;

- розірвати договір довічного утримання, укладений 20 липня 2009р. між ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_4;

- повернути у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином, в рішенні апеляційної інстанції від 24 грудня 2014р. чітко зазначено майно, яке підлягає поверненню у власність ОСОБА_3, а саме - квартира АДРЕСА_1.

За таких обставин відсутні підстави, передбачені п.2 ч.1 ст.220 ЦПК для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.220 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: