Рішення № 47419024, 02.06.2015, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа № 370/978/15-ц

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Захарченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення невідшкодованої суми франшизи, -

в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" (далі - позивач, ТДВ «СК «ВіДі-Страхування») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути невідшкодовану суму франшизи з ОСОБА_1, 1 000,00 грн. та 243,60 грн. судових витрат.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що виконуючи свої договірні зобов'язання згідно договору страхування, ним було виплачено страхове відшкодування внаслідок ДТП, що сталася 12.04.2012 року за участю та з вини відповідача, а тому відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» має право на відшкодування вказаної суми.

У судове засідання представник позивача не прибув, надіслав заяву про слухання справи у його відсутність, в заяві вказав про підтримання позовних вимог, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання відповідач не прибув, подав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги щодо нього визнав у повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 17 червня 2011 року між громадянкою України ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» був укладений Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту № СLА 1891 (надалі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Тоуоta Соrollа», д/н НОМЕР_1.

квітня 2012 року на перехресті вул. Межигірська та вул. Оленівська в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1.

Відповідно до розширеної довідки ВДАІ № 8990818 по факту ДТП відносно ОСОБА_1 за невиконання ним вимог Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. (зі змінами та доповненнями), були складені адміністративні матеріали і направлені до Подільського районного суду міста Києва для подальшого прийняття рішення.

11 травня 2012 року постановою Подільського районного суду міста Києва водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Таким чином, ОСОБА_1 є винним у вчиненні пошкоджень автомобілю НОМЕР_2.

14 травня 2012 року до ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» звернулася ОСОБА_2 з Заявою про виплату страхового відшкодування вх. № 15/04/9.01/3730.12 від 14.05.2012 року в зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

року ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» на підставі Страхового акту № АС-004592 від 02.07.2012 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з Рахунку № ВДиС-0010851 від 23.04.2012 р. та Акту виконаних робіт № ВДИСА-013090 від 03.07.2012 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 17 211, 60 грн. (сімнадцять тисяч двісті одинадцять гривень 60 копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 6778 від 13.07.2012 р.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦКУ особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) на момент ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронна-страхова компанія» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5036845 (надалі - Поліс), забезпечений транспортний засіб «ГАЗ 330202» д/н НОМЕР_4, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована (ОСОБА_1.). Полісом передбачена франшиза в розмірі 1 000, 00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦКУ до страховика (ТДВ «СК «ВіДі-Страхування»), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічні положення містяться в п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

21 грудня 2012 року Позивач звернувся до Відповідача з Регресною вимогою вих. № 15/04/8.10/290-12 від 21.12.2012 р., яку Відповідач отримав 29 грудня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0319403365170.

01 квітня 2015 року Позивач повторно звернувся до Відповідача з Регресною вимогою вих. № 15/04/8.10/110-15 від 01.04.2015 р., яку Відповідач отримав 08 квітня 2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0319404836478.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦКУ, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк віл дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на 16 квітня 2015 року Відповідачем не здійснено відшкодування шкоди.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача невідшкодованої суми франшизи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір підряду, оренди, інше речове право, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, відповідальною за завдані збитки, у даному випадку є відповідач оскільки відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 993 ЦК України встановлений особливий правовий режим, відповідно до якого до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. Таким чином, розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування.

Згідно ст.ст. 9, 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку у передбачений договором строк здійснити виплату страхового відшкодування, яке не може перевищувати розміру прямого збитку, що зазнав страхувальник.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронна-страхова компанія» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5036845, забезпечений транспортний засіб «ГАЗ 330202» д/н НОМЕР_4, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована (ОСОБА_1.). Полісом передбачена франшиза в розмірі 1 000, 00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок), яка має бути стягнута на користь позивача відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, то суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у зв'язку з визнанням відповідачем позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 174, 212-215, 218, 224-223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" до ОСОБА_1 про стягнення невідшкодованої суми франшизи - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" (вул. В. Кільцева, 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський р-н., Київська обл., 08131, п/р 26509301956 в ПАТ «Ощадбанк» філія - Головне управління по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 35429675) 1 000,00 грн. невідшкодовану суму франшизи та 243,60 грн. судових витрат, а всього 1 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, а особами, що не були присутні при його проголошенні - з моменту отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили по закінченню строку на його оскарження, у разі, якщо не подано апеляційну скаргу. В інакшому випадку - після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий М.Ю. Устимчук