Ухвала суду № 47414711, 23.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/6744/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/1149/15 Категорія: 69 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів Осіпука В. В., Матвійчук Л. В.,

при секретарі Концевич Я. О.,

з участю:

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа - Луцька міська рада Волинської області за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2015 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю із ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу понад пять років залишено без розгляду на підставі ч. 6 ст. 235 ЦПК України, оскільки існує спір стосовно спадкового майна, який слід розглядати в порядку позовного провадження.

В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу у звязку з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що між заявником, заінтересованою особою спору не виникло та не може виникнути в майбутньому, оскільки заінтересована особа не входить до кола спадкоємців по смерті ОСОБА_3, інші особи заяв про наявність спору також не подали.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку існує спір стосовно спадкового майна (спір про право), який слід розглядати в порядку позовного провадження.

Однак, такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Згідно ч. 1, 2, ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

П. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер 12 травня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЕГ № 156471, виданим 14 травня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області (а.с. 13).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26.03.2009 року, що видане згідно з розпорядженням (наказом) від 26.03.2009 року № 850-р приміщення квартири спільного заселення № 40 у буд. № 10 на проспекті Молоді у місті Луцьку належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та члену її сімї ОСОБА_3, квартиру приватизовано згідно із законом Про приватизацію державного житлового фонду (а.с. 14).

Право власності на вказану квартиру було зареєстровано в КП Волинське обласне бюро технічної інвентаризації 08.04.2009 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22414007 (а.с. 19).

Відповідно до будинкової книги на зазначену квартиру, в квартирі були зареєстровані з 08.10.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 15-18).

Вказане підтверджується і довідкою про склад сімї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданою 05.05.2015 року Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку Вікторія-Луцьк-1 (а.с. 20).

Встановлення факту проживання однією сімєю заявниці необхідно для прийняття спадщини до якої входить частка квартири АДРЕСА_1 співвласницею якою вона є та в якій проживала спільно з ОСОБА_3

Заінтересована особа Луцька міська рада Волинської області подала до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, при прийнятті рішення по справі заінтересована особа покладається на розсуд суду.

В оскаржуваній ухвалі суд вказує на те, що в даному випадку існує спір про право, однак не вказує в чому саме полягає спір та між ким існує спір з даних правовідносин.

Судом не зясовано, чи є інші спадкоємці померлого ОСОБА_3, не витребувано відомостей щодо наявності чи відсутності спадкової справи.

Спір про право, це спір, що пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права, тобто коли відсутнє порушення права, то не може бути також і спору про право цивільне. Звернення особи за судовим захистом у такому випадку зумовлюється неможливістю здійснити своє право через неможливість його довести відповідному органу (РАЦСу, нотаріусу та ін.) або громадянам та на підставі її впевненості в існуванні права. Характерним для справ окремого провадження є положення, коли звернення особи до суду зумовлюється неможливістю здійснити своє право через недоведеність певної юридичної обставини, з існуванням якої закон надає особі відповідні права. Якщо у справі беруть участь заінтересовані особи, які позитивно ставляться до встановлення даного факту у суді, спір про право не може виникнути.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів достатніх підстав для залишення заяви без розгляду, висновки суду про наявність спору про право не мотивовані.

Таким чином, оскаржувану ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 червня 2015 року в даній справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: