Ухвала суду № 47414302, 23.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/323/15-к Провадження №11-кп/773/313/15 Головуючий у 1 інстанції:Покидюк М. В. Категорія:ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач: Міліщук С. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Міліщука С.Л.,

суддів - Бешти Г.Б., Польового М.І.,

з участю секретаря - Білоуса І.Л.,

прокурора - Самчука С.В.,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

законних представників обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12014030160000411 за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 19 травня 2015 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, учня 10 класу навчально - виховного комплексу ,,Маневицька загальноосвітня школа I - III ступенів № 2 гімназія ім. А.П. Бринського'' Волинської області, раніше не судимого;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, учня 10 класу навчально - виховного комплексу ,,Маневицька загальноосвітня школа I - III ступенів № 2 гімназія ім. А.П. Бринського'' Волинської області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України кожного на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнено від відбування призначених їм покарань, якщо вони протягом встановленого судом іспитового строку в один рік не вчинять нового злочину та виконають покладені на них обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вироком вирішено долю цивільних позовів, процесуальних витрат та речових доказів.

В С Т А Н О В И В:

За вироком суду неповнолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнані винними та засуджені за те, що вони, перебуваючи в с.м.т. Маневичі Волинської області, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, проникли:

- в ніч на 04 листопада 2014 року в магазин ,,ОСОБА_4'', що по вул. Незалежності, звідки таємно викрали належні підприємцю ОСОБА_8 985 гривень та 48 карток поповнення оператора мобільного зв'язку ,,Київстар'', а всього майна на загальну суму 3 049 грн;

- в ніч на 08 листопада 2014 року в магазин по вул. 1 - го Травня, 2 ,,а'', звідки повторно таємно викрали належні фізичним особам - підприємцям:

- ОСОБА_1, тютюнові вироби на загальну суму 1 478 грн.;

- ОСОБА_9 - грошові кошти у сумі 910 грн., продукти харчування, 15 карток поповнення оператора мобільного зв'язку ,,Київстар'', а всього майна на загальну суму 2 215 грн. 10 коп.;

- в ніч на 17 листопада 2014 року, приблизно о 04 год., в магазин ,,Смак +'' по вул. Ринкова, 33, звідки повторно таємно викрали грошові кошти у сумі 500 грн. та товари, а всього майна ОСОБА_10 на загальну суму 1 599 грн. 25 коп.;

- в ніч на 28 листопада 2014 року, приблизно о 04 год., в магазин ,,Смак +'' по вул. Ринкова, 33, звідки повторно таємно викрали належні ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 150 грн., 5 карток поповнення оператора мобільного зв'язку ,,Київстар'', тютюнові вироби та продукти харчування, а всього майна на загальну суму 5 928 грн. 55 коп.;

В поданих на вирок апеляційних скаргах захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на неповноту і однобічність досудового розслідування, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення кримінального процесуального закону, як при проведенні досудового розслідування, так і при постановленні вироку. В обґрунтування зазначають, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інкриміновані їм крадіжки чужого майна не вчиняли. Вважають, що суд поклав в основу обвинувального вироку недопустимі, суперечливі, а також сумнівні докази, які ніяким чином не вказують на причетність їх підзахисних до крадіжок з магазинів. При цьому у вироку суд не навів мотивів, чому взяв до уваги одні докази та відкинув інші.

У зв'язку з цим просять вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за недоведеністю їх участі у вчинені інкримінованих їм злочинів.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляційних скарг, захисників та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора, який заперечив останні та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Даних вимог закону при ухваленні обвинувального вироку суд першої інстанції не дотримався.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 484 КПК України, кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи здійснюється слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.

Однак в матеріалах даного кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б підтверджували повноваження слідчого на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.

П. 1 ч. 2 ст. 52 КПК України передбачено обов'язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів кримінального провадження (а. кр. пр. 210) в порушення вимог даного закону 13.03.2015 року повідомлення про підозру обвинуваченому ОСОБА_7 проведено без участі захисника, лише в присутності його законного представника, чим було грубо порушено право неповнолітнього на захист.

В той же час, в матеріалах кримінального провадження, наданого суду стороною обвинувачення, відсутні будь-які дані про повторне повідомлення про підозру неповнолітньому ОСОБА_7 з участю захисника, чи повідомлення йому про нову підозру перед закінченням досудового розслідування.

Окрім цього, як вбачається із вироку, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свої висновки про доведеність вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інкримінованих їм злочинам, за наявності суперечливих доказів не навів у вироку мотивів, чому він взяв до уваги одні докази та відкинув інші.

При цьому, суд не дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема не перевірив доводи сторони захисту про те, що докази, надані стороною обвинувачення є недопустимими та зібраними з порушенням вимог кримінально процесуального закону.

Оскільки апеляційний суд в силу положень КПК України позбавлений можливості усунути допущені судом першої інстанції при постановленні вироку вищенаведені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідальність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які фактично перешкодили прийняти законне та обґрунтоване рішення, а тому вирок суду відповідно до вимог ст. ст. 409, 415 КПК України підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

У разі призначення нового судового розгляду даного провадження по суті, суду необхідно усунути допущені порушення кримінального процесуального закону, а також ретельно перевірити доводи захисників та обвинувачених щодо їх невинуватості, належність доказів, якими обґрунтовується обвинувачення та дати належну об'єктивну оцінку всім доказам в сукупності, відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу та прийняти по справі справедливе і законне рішення.

Оскільки в Маневицькому районному суді в силу ч. ч. 1, 2 ст. 76 КПК України не можливо утворити склад суду для розгляду даного кримінального провадження щодо неповнолітніх, то його новий судовий розгляд слід призначити в Любешівському районному суді Волинської області.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 376, 404 - 409, 410 - 412, 415 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 19 травня 2015 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий судовий розгляд даного кримінального провадження в Любешівському районному суді Волинської області.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: