Рішення № 474141, 26.01.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" січня 2007 р.

Справа № 6/505/06

м. Миколаїв

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Євротек», м. Київ, вул. Соціалістична, 5, корп. 2.

До відповідача: ДП “Вознесенський комбінат хлібопродуктів” Державного комітету України з державного матеріального резерву, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Привокзальна, 1.(ЄДРПОУ 00955064).

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

представник не з'явився

Від відповідача

Гусак О.М., довіреність від 05.10.06. № б/н.

ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов’язання відповідача сплатити вартість неповерненої зі зберігання продукції насіння соняшнику в кількості 8,711 тон на загальну суму 9584,71 грн. Представник позивача у судове засідання не з’явився.

Відповідач згідно відзиву та доповнень до відзиву від 25.01.2007 року № 425/1 проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.09.2006 року порушено провадження у справі № 5/230/06 про банкрутство державного підприємства “Вознесенський комбінат хлібопродуктів” та відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори зобов’язані були протягом тридцяти календарних днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмову заяву з вимогами. Крім того, відповідач посилається на п. 8.12. Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 року “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно якого погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов’язань, що відбувається внаслідок застосування частини 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, слід вважати припиненням цих зобов’язань відповідно до частини 1 ст. 598 ЦК України. При цьому, якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд,

Встановив:

Між позивачем та відповідачем 11.11.2004 року укладений договір №115-юр про надання послуг, згідно якого ЗАТ “Євротек” зобов’язувалось забезпечити поставку сільськогосподарської продукції, своєчасно відшкодовувати всі витрати, які пов’язані з прийманням, сушінням, очищенням, зберіганням та відвантаженням зерна, а ДП Державного комітету України з матеріального резерву “Вознесенський комбінат хлібопродуктів” зобов’язувалось своєчасно прийняти зерно по кількості та якості, здійснювати всі належні заходи для збереження майна, не допускати необґрунтованих витрат та зниження якості продукції, повернути зерно у повному обсязі згідно акту розрахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 953 ЦК України, відповідно до якої відповідач зобов’язаний був повернути продукцію на першу вимогу позивача.

28.04.2005 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої строк зберігання продукції продовжено до 01.09.2005 року. Крім того, відповідно до гарантійного листа від 16.05.2005 року № 28 юр відповідач зобов’язувався повернути позивачу продукцію (насіння соняшника) у кількості 8711,00 кг не пізніше 01.10.2005 року. Проте станом на день звернення до суду товар в зазначеному розмірі відповідачем не був повернений, у зв’язку з чим позивач подав до суду позов та просить зобов’язати відповідача сплатити вартість неповерненої зі зберігання продукції –насіння соняшника в кількості 8711 кг на загальну суму 9 584,71 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на абзац 2 частини 1 ст. 34 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні” від 04.07.2002 року № 37-ІV, відповідно до якого збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею зерна, відшкодовуються зерновим складом за втрату та нестачу зерна - у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна.

Проте, як зазначає відповідач ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.09.2006 року порушено провадження у справі № 5/230/06 про банкрутство Державного підприємства “Вознесенський комбінат хлібопродуктів”.

Оголошення про порушення господарським судом Миколаївської області справи № 5/230/06 про банкрутство Державного підприємства “Вознесенський комбінат хлібопродуктів” опубліковано в газеті “Голос України” № 158 ( 3908) від 29.08.2006 року, про що свідчить копія витягу з газети ( а. с. 32).

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори зобов’язані були протягом тридцяти календарних днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмову заяву з вимогами.

Відповідно до п. 8.12. Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" роз»яснено, що згідно з частиною 2 статті 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування частини 2 статті 14 Закону ( 2343-12 ), слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України.

Відповідно до п. 8.13. Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону ( 2343-12 ).

Враховуючи, що позивач звернувся до суду 01.11.2006 року, тобто після закінчення місячного строку з дня опублікування оголошення щодо порушення справи про банкрутство, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позову.

Суддя

О.В.Ткаченко