Рішення № 4741306, 10.02.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" лютого 2009 р. Справа № 6/013-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Маляренка А.В.

при секретарі Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/013-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», м. Київ

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості 13 164,04 грн.

Представники сторін:

від позивача: Карпенко О.М. (довіреність № б/н від 07.07.2008 року)

відповідача: не з'явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки № ДГ 0020-422/08 від 06.08.2008 року у розмірі 13 164,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.02.2009 року.

У судовому засіданні 10.02.2009 року представник позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 13 113,45 грн., з них - 10 607,07 грн. - основного боргу, 1 114,28 грн. -інфляції, 154,68 грн. -3% річних, 1 237,42 грн. -пені, 131,64 грн. - витрат на оплату державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення в розмірі 118 грн.

У судове засідання 10.02.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (у справі наявне поштове повідомлення про вручення).

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, на якому є відмітка пошти про отримання, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (надалі - позивач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 06.08.2008 року було укладено Договір поставки акумуляторів з умовою про відстрочення платежу № ДГ-0020-422/08 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.2 договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідачу акумулятори, витратні матеріали та аксесуари (надалі - товар) партіями, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, яка вказується в специфікаціях, що є додатками до цього договору, з умовою про відстрочення платежу, а відповідач зобов'язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору.

Відповідно до накладних: № П026527 від 07.08.2008 року на суму 8 105,00 грн., та № П026607 від 13.08.2008 року на суму 3 502,07 грн., позивачем було передано у власність відповідачу товар на загальну суму 11 607,07 грн.

Відповідно до уточнень позовних вимоги позивач просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 13 113,45 грн., з них - 10 607,07 грн. - основного боргу, 1 114,28 грн. -інфляції, 154,68 грн. -3% річних, 1 237,42 грн. -пені.

Відповідно до п. 3.3.1. договору, відповідач повинен здійснити повну оплату партії поставленого товару протягом 20 календарних днів включно з моменту отримання партії товару, що підтверджується накладними:

- № П026527 від 07.08.2008 року на суму 8 105,00 грн., - відповідач мав розрахуватися до 27.08.2008 року включно;

- № П026607 від 13.08.2008 року на суму 3 502,07 грн. - відповідач мав розрахуватися до 02.09.2008 року включно.

З матеріалів справи вбачається що відповідачем було частково оплачено вартість поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 17 від 06.01.2009 року на суму 500,00 грн., та № 18 від 14.01.2009 року на суму 500,00 грн.

Таким чином, з урахуванням уточнень позовних вимог, станом на 10.02.2009 року загальна сума заборгованості фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за поставлений товар складає 10 607,07 грн. (11 607,07 грн. -1 000,00 грн. = 10 607,07 грн.).

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази оплати суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 607,07 грн. основного боргу, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції -1 114,28 грн. та три проценти річних - 154,68 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування індексу інфляції та 3% річних за заявлений позивачем період.

А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму пені в сумі 1 237,42 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору, за порушення строків оплати товару, передбачених п. 3.3.1 цього договору, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день прострочення оплати.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період з урахуванням уточнень позовних вимог.

Відповідно до накладної № П026527 від 07.08.2008 року відповідачу 07.08.2008 року було поставлено товар на суму 8 105,00 грн., що був частково оплачений 06.01.2009 року та 14.01.2009 року на загальну суму 1 000,00 грн. Останній день оплати за вищезазначеною накладною - 27.08.2008р. Пеня нараховується за період з 28.08.2008р. до 10.02.2009 року, тобто за 167 днів, а саме:

- 8 105,00 х 0,24 /366 х 132 = 701,55 грн.;

- 7 605,00 х 0,24 /365 х 8 = 40,00 грн.;

- 7 105,00 х 0,24 /365 х 27 = 126,14 грн.

Відповідно до накладної № П026607 від 13.08.2008 року відповідачу 13.08.2008 року було поставлено товар на суму 3 502,07 грн. Останній день оплати за вищезазначеною накладною - 02.09.2008р. Пеня нараховується за період з 03.09.2008р. до 10.12.2008р., тобто за 161 день, а саме:

- 3 502,07 х 0,24 /366 х 161 = 369,73 грн.

Сума пені разом складає: 701,55 + 40,00 +126,14 + 369,73 = 1 237,42 грн.

Таким чином, загальна сума пені за договором задовольняється у заявленому позивачем, з урахуванням уточнень розмірі -1 237,42 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно заявленим вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 22, 202, 509, 525, 526, 549, 611, 623, 625, 626, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (08142, Київська область, Києво -Святошинський район, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ -НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО - 321842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»(02088, м. Київ, вул. 1-го Травня, 1а, код ЄДРПОУ 30722204, р/р 26001301002008 в ВАТ «ВТБ Банк»м. Києва, МФО - 321767) 10 607,07 грн. -основного боргу, інфляції -1 114,28 грн., три проценти річних -154,68 грн., 1 237,42 грн. - пені, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 131,64 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Маляренко А.В.