Рішення № 4741264, 19.02.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.09р.

Справа № 41/38-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агросфера", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 24764,20 грн.

Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Острогляд Н.В., довіреність № 10/14616-598 від 31.12.08 року

Від позивача: Дорогих Г.М., довіреність № 10/14613-596 від 31.12.08 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача пені в розмірі 14478,80 грн., неустойки –10285,40 грн., всього 24764,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань щодо вчасної поставки позивачу продукції за умовами укладеного між сторонами договору № 738 від 21.03.08 року.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому процесі не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судових засідань повідомлений судом належним чином (а.с. 45).

Нез’явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго»та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Агросфера»укладений договір № 738 від 21.03.08 року (далі –договір), за умовами якого постачальник (відповідач у справі) прийняв на себе зобов’язання передати покупцеві (позивачу у справі) устаткування автомобільне (ЛОТ № 1 –вузли та деталі до двигунів внутрішнього згорання, ЛОТ № 2 – вузли та деталі до автомобілів) в кількості та за ціною згідно специфікації, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти вказану продукцію та її сплатити.

Пунктом 3 договору сторонами визначено, що ціна на продукцію, що поставляється, вказується в специфікації. Сума договору складає 164851,50 грн., в т.ч. ПДВ –20% - 27475,25 грн.

Згідно п. 2.1. договору, постачальник поставляє продукцію узгодженими партіями у лютому-березні 2008 року згідно письмової заявки покупця протягом десяти календарних днів з моменту її подачі постачальнику.

На виконання умов договору позивачем відповідачу були направлені наступні заявки: № 101/04 від 01.04.08 року на суму 70871,40 грн., № 158/04 від 18.04.08 року на суму 57888,18 грн. на поставку продукції, факт отримання яких датами, зазначеними на них, відповідачем не заперечений.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання з поставки замовленої позивачем продукції.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач частково здійснив поставку продукції, що підтверджено видатковими накладними № 101 від 25.04.08 року, № 105 від 27.05.08 року, № 109 від 11.06.08 року, № 110 від 20.06.08 року (а.с. 26-29).

На момент розгляду справи сторонами не подано доказів поставки відповідачем позивачу товару в повному обсязі, зазначеному в заявках № 101/04 від 01.04.08 року та № 158/04 від 18.04.08 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.1. договору сторонами узгоджено, що за порушення постачальником термінів поставки продукції, обумовлених п. 2.1. договору, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,2 % від суми продукції, що недопоставлена, за кожен прострочений день постачання.

Нарахована позивачем сума пені складає 6290,34 грн..

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 7.3. договору, взаємини сторін по постачанню продукції в частині, непередбаченій цим договором, регулюються чинним законодавством України, в т.ч. Положенням про постачання продукції виробничо-технічного призначення, Положенням про постачання товарів народного споживання і основні умови регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій № 888 від 25.07.1988 року.

Відповідно до п. 57 зазначеного Положення, за прострочення поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8 % вартості непоставленої в строк продукції за окремим найменуванням номенклатури (асортименту).

Нарахована позивачем сума неустойки становить 10285,40 грн.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасну поставку продукції суд вважає обґрунтованою та підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888, на яке посилається позивач як на підставу вимоги щодо стягнення неустойки, є нормативним актом СРСР.

Постановою Верховної Ради України „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»№ 1545 ХІІ від 12.09.19991 року встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України). Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч. 1 ст. 5 ЦК України). Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (ч. 3 ст. 14 ЦК України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. ( ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

За загальним правилом, підставою для встановлення та застосування засобу забезпечення виконання зобов’язання є домовленість сторін про таке забезпечення; тільки щодо неустойки та застави передбачено, що вони можуть встановлюватись безпосередньо законом.

Враховуючи, що сторони в договорі № 738 від 21.03.08 року досягли домовленості щодо застосування правових наслідків у разі порушення відповідачем зобов’язань з поставки замовленої позивачем продукції у вигляді стягнення з нього неустойки з посиланням на норми Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, яким передбачена відповідна відповідальність постачальника продукції, в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 10285,40 грн., позов підлягає задоволенню..

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Агросфера»- 52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул.. Теплична, б. 15, код ЄДРПОУ 24446657, р/р 26008050700076 у КБ «ПриватБанк», МФО 305299 на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»- 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна,2, код ЄДРПОУ 02760363, р/р 26002301000076 у філії –Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957 пені –14478,80 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім грн.. 80 коп.), неустойки –10285,40 грн.(десять тисяч двісті вісімдесят п’ять грн.. 40 коп.), витрат по сплаті держмита – 247,64 грн. (двісті сорок сім грн. 64 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. (сто вісімнадцять).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 19.02.09 року