Рішення № 4741260, 24.03.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

20 березня 2009 року Справа № 6/222/12

За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача: приватного підприємства „Союз-Лідер”,

вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005

про стягнення заборгованості в сумі 338177,07 грн.

Суддя Ж.В. Блохіна

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1.,

від відповідача: Кулєба Л.В. -юрисконсульт, довіреність від 10.03.2009р.

Рішення прийнято 03.02.2009р. після оголошених 17.03.2009р. та 20.03.2009р. перерв в судовому засіданні на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано позов до приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення 338177,07 грн. боргу, в тому числі 329509,48 грн. заборгованості за договором поставки №01/101 від 04.03.2008р., 963,07 грн. -3% річних та 7704,52 грн. -пені.

Позивач в судовому засіданні 17.02.2009р. подав суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 222081,01 грн. боргу по оплаті товару в зв'язку зі сплатою відповідачем даної суми боргу після порушення провадження у справі і просить стягнути 116096,06 грн., в тому числі решту заборгованості в сумі 107428,47 грн., 963,07 грн. -3% річних та 7704,52 грн. пені. Суд прийняв клопотання до розгляду.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнає. Свої заперечення обґрунтовує наступним. Предметом позовних вимог є стягнення вартості товару, поставленого відповідачу на підставі договору поставки № 01/101 від 04.03.2008р. Відповідач визнає дебіторську заборгованість перед позивачем в розмірі 329509,48 грн. за отриманий товар на день звернення позивача з позовом, але зазначає, що товар, вказаний у накладних, що знаходяться в матеріалах справи, постачався позивачем не на підставі договору поставки № 01/101 від 04.03.2008р., оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо асортименту, кількості, ціни товару, що має бути встановлено у Додатку №2 до договору „Протокол узгодження”, який є невід'ємною частиною договору. Акти звірки розрахунків станом на 01.10.2008р., 01.11.2008р. та 01.12.2008р., на які посилається позивач, не є належним доказом, що підтверджує виконання позивачем своїх зобов'язань саме на умовах договору поставки № 01/101 від 04.03.2008р. та визнання відповідачем боргових зобов'язань перед позивачем саме за цим договором. Позивачем не доведено фактів поставки товару саме за договором № 01/101 від 04.03.2008р. та порушення з боку відповідача умов зазначеного договору щодо строку оплату товару, а тому вимоги позивача є безпідставними. Також відповідачем зазначено, що протягом 02.12.2008р. -03.03.2009р. ним перераховано позивачу в рахунок погашення дебіторської заборгованості 279056,00 грн. За таких обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством „Союз-Лідер” укладено договір поставки № 01/101.

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов'язується в порядку та в строки, встановлені даним договором, передавати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціну за одиницю товару та „Умови торгівлі” (Додаток №1), щ є невід'ємною частиною даного Договору.

04.03.2008р. фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством „Союз-Лідер” були затверджені Додатки №1 до договору поставки № 01/101 від 04.03.2008р., в яких визначені умови торгівлі, а також термін оплати товару (з відстрочкою платежу 40 календарних днів).

Відповідно до п. 4.2 договору постачальник повинен поставляти товари вчасно згідно графіка поставки та у відповідній кількості до замовлення покупця, яке є обов'язковим для постачальника. Замовлення оформлюється в письмовому вигляді та надається постачальнику по факсу, електронною поштою або іншим способом, зручним для покупця. Графік повинен бути узгоджений сторонами.

Відповідно до п. 5.1 цього договору постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в „Протоколі узгодження” (Додаток №2), та вказується в накладних за одну одиницю.

Згідно п. 6.1 договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк, передбачений Додатком №1 до даного договору або у вексельній формі оплати.

Згідно п. 1.1 Додатку №1 до договору поставки № 01/101 від 04.03.2008р. покупець повинен оплатити товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 40 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за період з 10.09.2008р. по 27.10.2008р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 329509,48 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 29- 150 т. 1, а.с. 1 - 155 т.2, а.с. 1- 150 т.3, а.с. 1-15 т.4).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та відповідним штампом магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”.

Станом на 17.12.2008р. ПП „Союз-Лідер” свої зобов'язання за договором повністю не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Згідно актів звірки взаєморозрахунків від 01.09.2008р., від 12.11.2008р. та від 01.12.2008р. загальна заборгованість ПП „Союз-Лідер” перед фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 складає 329509,48 грн. Дані акти підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Таким чином, в позовній заяві заявлено до стягнення суми боргу за поставлений відповідачу товар згідно договору поставки № 01/101 від 04.03.2008р. в розмірі 329509,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що ним протягом 02.12.2008р. -03.03.2009р. перераховано позивачу в рахунок погашення дебіторської заборгованості, визначеної вищезазначеними актами звіряння розрахунків, 279056,00 грн. в т.ч. суму 25000,00 грн., перераховану платіжним дорученням №37838 від 02.12.2008р. та суму 32056,00 грн., перераховану платіжним дорученням №2294 від 03.03.2009р.

Судом встановлено, що сума 25000,00 грн., яка перерахована відповідачем позивачу згідно платіжного доручення №37838 від 02.12.2008р., була включена позивачем в оплату товару, який був отриманий відповідачем до 10.09.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість на загальну суму 254056,00 грн., а саме: 20000,00 грн. згідно платіжного доручення від 25.12.2008р.; 5000,00 грн. згідно платіжного доручення від 06.01.2009р.; 100000,00 грн. згідно платіжного доручення від 14.01.2009р.; 22000,00 грн. згідно платіжного доручення від 21.01.2009р.; 30000,00 грн. згідно платіжного доручення від 27.01.2009р.; 25000,00 грн. згідно платіжного доручення від 03.02.2009р.; 20000,00 грн. згідно платіжного доручення від 12.02.2009р.; 32056,00 грн. згідно платіжного доручення №2294 від 03.03.2009р.

Проте, оскільки в платіжному дорученні №2294 від 03.03.2009р., яким перераховано відповідачем на рахунок позивача 32056 грн., в призначенні платежу зазначено, що оплата здійснюється за товар, отриманий в березні 2009р., суд не приймає дану суму в рахунок оплати заборгованості за товар, отриманий у період з 10.09.2008р. по 27.10.2008р.

Крім того, після подачі позову відповідач повернув товар на суму 81,01 грн. за накладною на повернення товару від 22.12.2008р.

Таким чином, матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується факт сплати відповідачем заборгованості по оплаті товару на суму 222000,00 грн. після порушення провадження у справі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин в частині стягнення боргу в сумі 222081,01грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Таким чином, виходячи з вищевикладене, сума боргу відповідача становить 107428,47 грн. (329509,48 грн. -222000,00 грн. -81,01 грн.).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно розрахунку, складеного відповідно до фактичних обставин та законодавства, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення суму боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми у розмірі 963,07 грн.

Відповідно до умов п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу у термін, визначений умовами договору, позивачем на виконання умов п. 8.3 Договору нараховано відповідачу пеню всього в сумі 7704,52 грн., що підтверджується розрахунком.

Таким чином, загальна сума боргу, яку просить стягнути позивач, становить 116096,06 грн., в тому числі 107428,47 грн. основного боргу за отриманий товар по договору поставки від 04.03.2008р., 3% річних в сумі 963,07 грн. та пені в сумі 7704,52 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по оплаті своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 116096,06 грн.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України). Поведінка особи, що достатньо свідчить про укладення договору слід кваліфікувати як акцепт.

Укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору. Водночас, досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом.

З практичної точки зору можна констатувати, що надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов, і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Законодавча вимога письмової форми для договору дозволяє констатувати факт укладення договору, коли відомості про досягнення згоди щодо частини істотних умов відображені у самому договорі, точніше у його тексті, а згода щодо інших істотних умов може бути досягнута в усній формі, про що може свідчити, наприклад, письмові докази або поведінка сторін договору, що приступили до його виконання.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії договору поставки товару даний договір був підписаний обома сторонами та завірений печатками сторін. Також в матеріалах справи знаходяться видаткові накладні, які підтверджують факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару в певному асортименті, в певній кількості, за певною ціною одиниці товару та загальною вартістю товару.

Такі дії сторін договору свідчать про те, що вони приступили до його виконання і досягли згоди щодо таких істотних умов договору, як асортимент, кількість та ціна товару.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 222081,01 грн.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з приватного підприємства „Союз-Лідер” (вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005, ід. код 31895563, р/р 26008007677, 26005107677 в ЗАТ „Полікомбанк” м. Чернігів; р/р 26008935071900 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк”; р/р 2600600014982 в ЧФ ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Ф ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” м. Чернігів, МФО 353649) 116096,06 грн. боргу, в тому числі 107428,47 грн. основного боргу за отриманий товар по договору поставки від 04.03.2008р., 3% річних в сумі 963,07 грн. та пені в сумі 7704,52 грн., 3381,77 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна

24.03.09