Ухвала суду № 47411805, 24.07.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

24.07.2015 Справа №607/6321/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Рихліцької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2015 року в цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» до нього про стягнення заборгованості. Обгрунтовує заяву тим, що:

- причини його відсутності у судових засіданнях 12.05.2015 р. та 02.06.2015 р. є поважними, оскільки 12 травня 2015 року через канцелярію Тернопільського міськрайонного суду він подав клопотання у порядку ст. ст. 27, 42 ЦПК України про посвідчення його довіреності на ім'я ОСОБА_2 на представлення його інтересів при розгляді даної справи, та просив суд розглянути клопотання про посвідчення довіреності за його відсутності. Оскільки Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено, що даний вид клопотання обов'язково розглядається за участю особи, яка його подала, він вважав, що судом задоволено вказане клопотання та посвідчено його довіреність на ім'я ОСОБА_2 Висновок суду про визнання причин неявки його в судове засідання неповажними зроблено помилково та можна розцінювати як перешкоджання в доступі до правосуддя та порушення рівності сторін перед законом і судом;

- у заочному рішенні суд послався на договір від 23 грудня 2014 року № РС-016535/27-00007 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу, пункт 3 якого передбачає, що ОСОБА_1 ознайомився та згідний з Умовами та Тарифами банку, які знаходяться на сайті банку та розміщенні в приміщеннях відділення банку, не потребують підписання їх клієнтом і використовуються сторонами, як невід'ємна частина договору. Однак, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а в доданій до позовної заяви копії «Умов відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи для операцій з використанням спеціального платіжного засобу ПАТ КБ «Стандарт» відсутній підпис Клієнта (відповідача у справі), тому ці умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку. Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів клієнт, підписуючи заяву та договір. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України під час розгляду справ №6-240цс14, №6-16цс15, яка у силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Крім того, у Договорі №РС-016535/27-00007 від 23.12.2014 року домовленості сторін щодо поняття, виникнення та наслідків наявності «нестандартної заборгованості» немає. Отже, сторони у письмовій формі не домовилися про поняття, підстави виникнення та наслідки наявності «нестандартної заборгованості» у письмовій формі всупереч ст. 207 ЦК України, яка вимагає підписання письмового договору (докази укладання такого договору у матеріалах справи відсутні);

- також, ОСОБА_1 вказує, що позивачем йому відкрито рахунок 26203980000998, а відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 17.06.2004 року № 280, враховуючи призначення рахунку (2620) та режим його використання, операції по вказаному рахунку (зняття готівки, переказ коштів) можна проводити лише в межах наявних на ньому коштів з врахуванням сум комісій за вказані операції. Усі операції по рахунку відповідача здійснені виключно у межах наявного залишку коштів на його рахунку.

З наведених підстав ОСОБА_1 вважає, що рішення суду від 02.06.2015 року у справі №607/6321/15-ц прийняте заочно за відсутності відповідача з поважних причин і, як наслідок розгляду справи без присутності відповідача чи його представника, що свідчить про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, а також безпідставного стягнення заявлених позивачем сум, що згідно зі ст. 231 ЦПК України є підставою для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку.

В подальшому від відповідача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 навів ще ряд мотивів, зокрема:

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що саме додані до позовної заяви Умови відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи для операцій з використанням спеціального платіжного засобу ПАТ КБ «Стандарт» є складовою частиною Договору поточного рахунку №РС-016535/27-00007. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а отже усі його складові частини також повинні бути підписані сторонами (стороною). Надана Позивачем копія Умов не може вважатися складовою частиною договору №РС-016535/27-00007 від 23.12.2014 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу, оскільки за відсутності обов'язкових реквізитів у ній, як складової частини Договору (підпису Позичальника), а також будь-яких ознак належності саме до договору №РС-016535/27-00007 від 23.12.2014 року не можна ідентифікувати із самим договором, а отже не можливо встановити формальне та фактичне відношення даних «Умов відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи для операцій з використанням спеціального платіжного засобу ПАТ КБ «Стандарт» до заяви договору від №РС-016535/27-00007 від 23.12.2014 року, як частини Договору. Виходячи з правового аналізу ст. ст. 207, 208 ЦК України Умови відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи для операцій з використанням спеціального платіжного засобу ПАТ КБ «Стандарт» не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку, якщо такі Умови не містять підпису клієнта. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України під час розгляду справ №6-240цс14, №6-16цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. В договорі №РС-016535/27-00007 від 23.12.2014 року домовленості сторін щодо поняття, виникнення та наслідків наявності «нестандартної заборгованості» немає. Отже, сторони у письмовій формі не домовилися про поняття, підстави виникнення та наслідки наявності «нестандартної заборгованості» у письмовій формі всупереч ст. 207 ЦК України, яка вимагає підписання письмового договору (докази укладання такого договору у матеріалах справи відсутні);

- не можуть заслуговувати на увагу, як такі, що суперечать нормам цивільного законодавства, застереження у п.2 Договору поточного рахунку про те, що Умови розміщені на сайті Банку та не потребують підписання їх Клієнтом та використовуються сторонами як невід'ємні частини даного Договору. Правочин між юридичною та фізичною особами повинен вчинятися у письмовій формі (ст. 208 ЦК України). Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ст. 207 ЦК України). Таким чином законодавством визначено імперативні приписи до порядку вчинення правочину у письмовій формі, а саме обов'язкове його підписання сторонами. Урегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним. Дана позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 11 вересня 2013 року у справі №6-52цс13, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про розгляд заяви, в судове засідання не з'явилися, не повідомивши про причини неявки. За вказаних обставин, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 231 ЦПК України, заяву слід розглянути у їх відсутності.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» 14859,52 гривень нестандартної заборгованості за договором № РС-016535/27-00007 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для проведення операції з використанням спеціального платіжного засобу від 23 грудня 2014 року, 787,55 гривень інфляційних нарахувань за період з 20 січня 2015 року по 25 березня 2015 року, та 79,39 гривень трьох процентів річних за період з 20 січня 2015 року по 25 березня 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 243,60 гривень судового збору.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено належним чином. Судові повістки про виклик ОСОБА_1 в судові засідання на 12 травня 2015 року на 09 годину 35 хвилин та на 02 червня 2015 року на 10 годину 40 хвилин повернуті до суду за закінченням терміну зберігання, оскільки відповідач на поштове відділення за їх отриманням не зявився. Разом із тим, відповідачу було відомо про виклик його до суду на зазначені дати та час. Так, 12 травня 2015 року через канцелярію суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про посвідчення його довіреності на ім'я ОСОБА_2 на представництво його інтересів при розгляді даної справи та клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи. Оскільки позивач у судове засідання не зявився, зазначену довіреність судом посвідчено не було. Доводи відповідача про те, що Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено, що клопотання сторони про посвідчення довіреності обов'язково розглядається за участю сторони, є безґрунтовними, оскільки, виходячи з правової природи довіреності, вона може бути посвідчена лише після встановлення особи, яка її видає, та зясування волі особи на представництво її інтересів. Відповідно до вимог ст. 38 ЦПК України сторона вправі брати участь у судовому засіданні особисто або через представника. Згідно з ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. За вказаних обставин відповідач ОСОБА_1 жодним чином не був позбавлений як можливості особистої участі у справі, так і на посвідчення виданої ним довіреності судом. Однак, відповідач у судові засідання не зявлявся, про причини неявки не повідомляв. Подання ним клопотання про посвідчення довіреності не є поважними причинами неявки до суду. Доводи ОСОБА_1 про те, що суд перешкоджав йому в доступі до правосуддя та порушив рівність сторін перед законом і судом є безпідставними.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не зявився, не повідомивши про причини неявки, заяви про розгляд справи в його відсутності не подавав, за згодою представника позивача відповідно до вимог ст. 225 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалено заочне рішення у справі.

Щодо посилань відповідача на те, що непідписані ним Умови відкриття та обслуговування рахунків фізичної особи для операцій з використанням спеціального платіжного засобу ПАТ КБ «Стандарт» не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку, то суд зазначає, що під час розгляду справи суд досліджував наявні в ній докази, в тому числі, договір № РС-016535/27-00007 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для проведення операції з використанням спеціального платіжного засобу та Умови відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу в ПАТ «КБ «Стандарт». Судом установлено, що договір № РС-016535/27-00007 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи для проведення операції з використанням спеціального платіжного засобу підписаний відповідачем 23 грудня 2014 року особисто, та відповідно до п. 3 договору, ОСОБА_1 ознайомився та згодний з Умовами та Тарифами банку, які знаходяться на сайті банку та розміщені в приміщеннях відділення банку, не потребують підписання їх клієнтом і використовуються сторонами, як невідємна частина даного договору.

При цьому правові висновки Верховного Суду України, викладені в Постановах у справах № № 6-240цс14, 6-16цс15 не стосуються тих самих норм права, що застосовуються до правовідносин сторін у даній справі, оскільки з зазначених Постанов Верховного Суду України слідує, що в матеріалах справи були наявні Умови надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), в різних редакціях, одна з яких містила п. 5.5. щодо збільшення строку позовної давності до пяти років, при тому, що в іншій редакції такий пункт був відсутній, а також зміст пункту 4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, що зазначений у цих Умовах і в заяві позичальника, містив розбіжності.

Натомість, як уже зазначалося, при укладенні договору № РС-016535/27-00007 ОСОБА_1 вказав, що ознайомився та згодний з Умовами та Тарифами банку, які знаходяться на сайті банку та розміщені в приміщеннях відділення банку, не потребують підписання їх клієнтом і використовуються сторонами, як невідємна частина даного договору. При цьому відповідачем не надано жодних доказів про те, що зазначені Умови підлягали зміні. Також судом не встановлено, що ці Умови містять будь-які розбіжності з умовами договору № РС-016535/27-00007.

Постанова Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі №6-52цс13 прийнята з приводу правовідносин сторін щодо строку дії застави у разі припинення зобовязання, забезпеченого заставою. У ній, зокрема, суд дійшов висновку про те, що у разі ліквідації боржника сторони основного зобовязання право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, ураховуючи імперативний характер норми п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобовязання залишається дійсним, слід вважати нікчемним. Урегулювання сторонами договірних відносин на власний розсуд за наявності в законі імперативних приписів є протиправним.

Однак, у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли з інших підстав.

На підтвердження доводів про те, що всі операції по рахунку відповідача здійснені виключно у межах наявного залишку коштів на його рахунку відповідачем ОСОБА_1 не надано жодних доказів.

Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення. Зокрема, статтею 232 ЦПК України встановлено вичерпний перелік таких підстав 1) відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено сукупність обох цих підстав.

Оскільки судом не встановлено обставин, які можуть слугувати підставою для скасування заочного рішення, заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення до задоволення не підлягає.

З цих підстав, керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Розяснити відповідачу, що в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СуддяОСОБА_3