Рішення № 4741078, 10.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.09 р. Справа № 39/193

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С., суддів Джарти В.В., Іванченкової О.М.

при секретарі Бахрамовой А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Металург” м. Донецьк

про стягнення 2022479,18грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Металург” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 2 022 479,18 грн., яка складається з основного боргу за договором комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006 р. в сумі 1816300,00грн. та штрафу за неналежне виконання умов договору комісії в сумі 90815,00грн., основного боргу за договором поставки № 3-01/МГ від 08.11.2007 р. в сумі 48764,18грн., а також основного боргу в сумі 66600,00грн. за поставку валів-шестерень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006 р., специфікації № 1, №2, рахунки-фактури № СФ-000000038 від 20.11.2007 р., № СФ-000000036 від 22.11.2007 р., № СФ-000000035 від 20.11.2007 р., № СФ-000000028 від 02.07.2007 р., № СФ-000000026 від 02.07.2007 р., № СФ-000000022 від 14.06.2007 р., № СФ-000000006 від 27.03.2007 р., № СФ-000000027 від 02.07.2007 р., № СФ-000000004 від 07.03.2007 р., № м-00000007 від 21.02.2008 р., № СФ-00000012 від 14.05.2008 р., видаткові накладні № 22/11/1 від 22.11.2007 р., № 20/11/1 від 20.11.2007 р., № 14/06/1 від 14.06.2007 р., № 27/03/1 від 27.03.2007 р., № 07/03/1 від 07.03.2007 р., звіти комісіонера від 02.07.2007 р., від 02.07.2007 р., від 02.07.2007 р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № м-00000001 від 21.02.2008 р., № м-00000002 від 14.05.2008 р., договір № 3-01/МГ від 08.11.2007 р., специфікацію № 1 від 08.11.2007 р., видаткові накладні № 1 від 08.01.2008 р., №7 від 31.01.2008 р., № 19 від 04.04.2008 р., № 24 від 13.05.21008 р., № 28 від 22.05.2008 р., рахунки-фактури № 1 від 08.01.2008 р., №7 від 31.01.2008 р., № 19 від 04.04.2008 р., № 24 від 13.05.2008 р., № 28 від 22.05.2008 р., довіреності серії ЯМХ № 737746 від 08.01.2008 р., № 737747 від 29.01.2008 р., серії ЯПВ № 059165 від 04.04.2008 р., № 059166 від 13.05.2008 р., № 059167 від 19.05.2008 р., рахунки фактури № 17/10 від 17.10.2007 р., № 65 від 29.10.2007 р., № 6/08 від 06.08.2007 р., № 46 від 06.08.2007 р., № 18 від 07.04.2008 р., № 80 від 03.04.2008 р., №9 від 08.02.2008 р., № 6 від 08.02.2008 р., № 25 від 19.05.2008 р., № 79 від 19.05.2008 р., накладні № 2270 від 17.10.2007 р., № 65 від 29.10.2007 р., № 1726 від 06.08.2007 р., № 46 від 06.08.2007 р., № 18 від 07.04.2008 р., № 78 від 03.04.2008 р., № 9 від 08.02.2008 р., № 3 від 08.02.2008 р., № 25 від 19.05.2008 р., № 77 від 19.05.2008 р.

Відповідач надав відзив на позов, позовні вимоги визнав частково, заперечив проти позовних вимог щодо стягнення грошових коштів за договором комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006 р., через відсутність специфікацій та не узгодженість асортименту, кількості, ціни, щодо стягнення заборгованості за договором №3-01/МГ від 08.11.2007 р., через те, що, вважав наявною у позивача перед ним заборгованість за вказаним договором в сумі 211635,82грн. Крім того, відповідач вказував на підробку підпису директора ТОВ “ТБ “Металург” та заміну другої сторінки договору комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006 р.

В порядку ст. 41 ГПК України судом згідно ухвали від 16.03.2009 р. було призначено комплексну почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

14.05.2009 р. матеріали справи повернуті на адресу господарського суду Донецької області разом з повідомленням експерта № 1393/02, № 1394/03 від 05.05.2009 р. про неможливість проведення призначеної комплексної почеркознавчої та технічної експертизи, у зв’язку з ненаданням витребуваних документів.

Строк судового розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України продовжений заступником голови господарського суду Донецької області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 16.7.2009 р. справу призначено до колегіального розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

24.05.2006 р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг(Комітент), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Металург” м. Донецьк(Комісіонер), укладено договір комісії № 33/МГ-06, який за своїм змістом та правовою природою є договором комісії та підпадає під правове регулювання норм статей 1011-1028 ЦК України.

Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно вказаного договору комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006р. Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов’язання зробити в інтересах і за рахунок Комітента наступні дії укласти від свого імені Договір із третьої особою на постачання Товару відповідно до Специфікації, що є невід’ємною частиною договору.

Специфікаціями № 1 та № 2 до договору комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006р. сторони визначили, що Комісіонер купує для Комітента наступний товар Млин МШР-3600-500, дробарку Д4Г 900*700, ДМР 14,5*13.

Наразі заперечення відповідача щодо невизначеності товару, що має бути придбаний для Комітента за означеним договором комісії, через відсутність укладених між сторонами специфікацій, є безпідставними та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За умовами п. 3.1, 5.1 Договору Комісіонер Комітент забезпечує Комісіонера коштами необхідними для виконання доручення, а саме для закупівлі Товару, визначеного у специфікаціях, які є додатками до цього Договору.

Прийняте на себе доручення Комісіонер зобов’язаний виконати відповідно до вказівок Комітента на найбільш вигідних для комітента умовах, що кореспондується з приписами ст. 1014 ЦК України.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов Договору позивач у відповідності з п. п. 3.1, 5.1 Договору, перерахував відповідачеві грошові кошти для закупівлі Товару, визначеного у специфікаціях, які є додатками до цього Договору, на загальну суму 16968979,66 грн., що підтверджується долученими до матеріалів банківськими виписками.

В свою чергу відповідач, згідно видаткових накладних № 22/11/1 від 22.11.2007 р., № 20/11/1 від 20.11.2007 р., № 14/06/1 від 14.06.2007 р., № 27/03/1 від 27.03.2007 р., № 07/03/1 від 07.03.2007 р., та на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМХ № 737746 від 08.01.2008 р., № 737747 від 29.01.2008 р., серії ЯПВ № 059165 від 04.04.2008 р., № 059166 від 13.05.2008 р., № 059167 від 19.05.2008 р. передав позивачеві товар на загальну суму 15152679,66 грн.

Згідно положень п. 8.1 Договору строк комісії встановлений протягом 30 днів з моменту перерахування коштів, зокрема, у випадку невиконання комісіонером доручення Комітента протягом 30 днів з моменту перерахування коштів, Комісіонер зобов’язаний повернути всі кошти, що надійшли на його адресу.

Всупереч положень наведених вище норм, прийняті на себе згідно Договору обов’язки відповідач належним чином не виконував, на суму перерахованих йому Комітентом грошових коштів в розмірі 1816300,00грн. закупівлю визначеного специфікаціями товару не здійснив, отримані грошові кошти в розмірі у визначений п. 8.1 Договору Комітенту не повернув.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів перерахування грошових коштів в сумі 1816300,00грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 1816300,00грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що сума заборгованості підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється та не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Викладені відповідачем заперечення щодо підроблення рахунку-фактури № СФ-000000036 від 22.11.2007 р., звітів комісіонерів та накладних, з приводу чого останнім було подане клопотання про призначення експертизи, судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З метою перевірки викладених відповідачем обставин, суд в порядку ст. 41 ГПК України призначав у Донецькому науково-дослідному інституті судових експертиз комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документів, на розгляд якої ставилися питання щодо належності Удовиченко Є.О. підпису на рахунку-фактурі № СФ-000000036 від 22.11.2007 р. в графі “виписав (ла)”, видаткових накладних № 20/11/1 від 20.11.2007 р., № 27/03/1 від 27.03.2007 р., № 07/03/1 від 07.03.2007 р. в графі “відвантажив (ла)”, звітах комісіонера № 2 та № 3 від 02.07.2007 р. в графі “від комісіонера”, заміни у договорі комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006 р. аркушів.

Враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, суд вважає, що саме на відповідачеві лежить обов’язок стосовно доведення викладених ним обставин щодо підробки документів.

Натомість, незважаючи на неодноразові вимоги суду, стосовно витребування вільних та експериментальних зразків підпису Удовиченко Є.О., оригіналу договору комісії № 33/Мг-06 від 24.05.2006 р., необхідних для експертного дослідження, відповідач означених документів суду не представив, явку Удовиченко Є.О. для відібрання експериментальних зразків підпису не забезпечив.

Повідомленнями № 1393/02, № 1394/03 від 05.05.2009 р. експертна установа проінформувала суд про неможливість надання необхідного суду експертного висновку за відсутності означених документів.

Таким чином, враховуючи, що відповідач своїми діями перешкоджав встановленню судом фактів, викладених ним в обґрунтування наданих ним заперечень, останні не приймаються судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що у встановленому порядку спростовують доводи позивача та представлені ним в обґрунтування заявлених позовних вимог докази.

Крім того, суд приймає до уваги, що предметом заявлених позовних вимог в цій частині є стягнення грошових коштів сплачених позивачем на забезпечення виконання відповідачем доручення за договором комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006 р., разом з тим, доказів виконання доручення за вказаним договором комісії на суму 1816300,00грн. або повернення означеної суми, в порядку, передбаченому договором, відповідачем суду не представлено.

Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання Комісіонером доручення Комітента протягом 30 днів з моменту перерахування коштів, Комісіонер зобов’язаний повернути всі кошти, що надійшли на його адресу. У випадку неповернення коштів за першою вимогою Комітента Комісіонер сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше 5 від суми, що підлягає поверненню.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми штрафу в розмірі 90815грн., нарахованого за період з 29.08.2008 р. по 19.10.2008 р., з огляду на прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за Договором, вимоги позивача в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеним належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2007 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг (Постачальник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Металург” м. Донецьк (Покупець), укладено договір № 3-01/МГ, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного Договору Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця товар згідно Додатку-Специфікації до Договору, а Покупець зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим Договором.

Найменування товару, його кількість та якісні характеристики, ціна товару за одиницю, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватись у відповідності з цим Договором, зазначається в Додатках-Специфікаціях до цього Договору, які з моменту підписання сторонами складають невід’ємну частину цього Договору.

На виконання умов Договору позивач на підставі узгодженої сторонами специфікації № 1 від 08.11.2007 р. згідно видаткових накладних № 1 від 08.01.2008 р., №7 від 31.01.2008 р., № 19 від 04.04.2008 р., № 24 від 13.05.2008 р., № 28 від 22.05.2008 р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 5150362,31грн.

Товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМХ № 737746 від 08.01.2008 р., № 737747 від 29.01.2008 р., серії ЯПВ № 059165 від 04.04.2008 р., № 059166 від 13.05.2008 р., № 059167 від 19.05.2008 р. прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписами останніх на означених накладних.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві Продукції на суму 5150362,31грн., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до умов п. 5.2 Договору оплата товару здійснюється в наступному порядку

- 30% загальної вартості Договору сплачується Покупцем попередньо за 240 днів до дати поставки;

- 70% вартості поставленої продукції оплачується протягом 20 календарних днів з дати поставки.

Датою поставки у відповідності з п. 3.2 Договору вважається дата, зазначена у видатковій накладній Постачальника, підписаної уповноваженим представником Покупця.

Проте, прийняті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконував, вартість Товару у визначений п. 5.2 Договору строк сплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 48764,18грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 48764,18грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 48764,18грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно відсутності грошового обов’язку за договором № 3301/Мг з тих підстав, що у позивача перед ним існує заборгованість в сумі 211635,82грн. судом до уваги не приймається, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2009 р. в позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Металург” в частині стягнення 211635,82грн за договором 3-01/МГ від 08.11.2007 р. відмовлено у повному обсязі.

У відповідності з приписами ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), - є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за фактично поставлений товар в сумі 66600,00грн.

Як встановлено судом, позивачем протягом жовтня 2007 р. – травня 2008 р. згідно накладних № 65 від 29.10.2007 р., № 46 від 06.08.2007 р., № 18 від 07.04.2008 р., № 9 від 08.02.2008 р., № 3 від 08.02.2008 р., № 25 від 19.05.2008 р., на адресу відповідача здійснено поставку товару на загальну суму 1175800,00грн.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов’язки, правове регулювання яких здійснюється відповідно до норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України Крім того, в силу п. 2 ст. 712 ЦК України до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Розглянувши заявлені позовні вимоги та представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, господарський суд зважає на наступне.

Положення ст. 692 ЦК України, на які позивач посилається у своїй позовній заяві, передбачають обов’язок Покупця сплатити вартість отриманого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, проте не визначають конкретного терміну або період часу, протягом якого, Покупець повинен виконати такий обов’язок.

Положення ч. 2 ст. 530 ЦК України зазначають, що у випадку, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наразі термін виконання відповідачем грошового обов’язку на користь позивача у справі, з огляду на характер зобов’язань, що виникли між сторонами з приводу вал-шестерень, не уявляється можливим, оскільки ані видаткові накладні, ані представлені позивачем рахунки-фактури не визначають умов оплати Покупцем вартості поставленого товару.

За таких, обставин момент виникнення у позивача права вимоги оплатити вартості поставленого товару та відповідно кореспондуючого з ним обов’язку відповідача з приводу його оплати, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, визначаються моментом пред’явлення вимоги.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Доказів звернення до відповідача з вимогою в порядку ст. 530 ЦК України позивачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем у розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України не доведено з допомогою належних та допустимих доказів виникнення у відповідача грошового обов’язку з приводу оплати вартості поставленого товару, тобто не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

З огляду на наведене, в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг в цій частині слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712, 1011-1028 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Металург” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міленіум Груп” м. Кривий Ріг основний борг за договором комісії № 33/МГ-06 від 24.05.2006 р. в сумі 1816300грн., штраф в сумі 90815грн., основний борг за договором поставки № 3-01/МГ від 08.11.2007 р. в сумі 48764,18грн. витрати за державним митом в сумі 20788,33грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,11грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Морщагіна Н.С.

Судді Джарти В.В.

Іванченкова О.М.

Суддя Морщагіна Н.С.