Ухвала суду № 47408601, 02.09.2014, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/25/14-к

пр.№ 1-кп/464/49/14

У Х В А Л А

02.09.2014 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

суддів - Борейка С.В., Мички Б.Р.,

секретар - Кріль Х.О.,

за участі: прокурорів - Цьвока Р.В., Криштановича С.С., Лучків Ю.В.,

представника потерпілого -ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

обвинувачених - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,

перекладача - ОСОБА_20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Цьвока Р.В. про продовження тримання під вартою ОСОБА_13, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.3 ст. 289, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_15, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 146, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_17, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_16, обвинуваченого за ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_19, обвинуваченого за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 289 КК України, клопотання захисників ОСОБА_3, ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_19, клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_15, клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_16, -

встановив:

У провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення вищевказаних осіб, а також ОСОБА_18 за ч.3 ст. 289 КК України, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, оскільки вважає, що жодні обставини, що вплинули на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження на даний час не змінилися.

Захисники, підсудні заперечили проти продовження тримання під вартою та вказали, що жодних ризиків при застосуванні запобіжного заходу не було встановлено, натомість існують обставини для обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, застави або домашнього арешту. Вказали, що допитані в судовому засіданні потерпілі та свідки вину підсудних фактично спростували, що свідчить про необґрунтованість обвинувачення. Захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 додатково подали суду письмові клопотання про зміну запобіжного заходу підсудним ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відповідно, в яких навели ряд обставин, що, на їх думку, дозволяють змінити запобіжний захід.

З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути зазначене питання.

Відповідно до матеріалів справи, строк застосування запобіжного заходу ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 спливає 5 вересня 2014 року.

При вирішенні клопотань судом встановлено та враховано, що ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_16 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких є особливо тяжкі, за які передбачене покарання до дванадцяти років позбавлення волі, таких, що вчинені із застосуванням насильства та погрозою застосування такого; дані про особи обвинувачених, зокрема:

- щодо ОСОБА_13, який є громадянином Російської Федерації, не працює, згідно ст. 89 КК України судимості не має;

- щодо ОСОБА_3, який має судимість, не працює;

- щодо ОСОБА_15, який згідно ст. 89 КК України судимості не має, не працює;

- щодо ОСОБА_14, який не працює, має судимість;

- щодо ОСОБА_17, який є громадянином Російської Федерації, не має місця реєстрації на території України, проживав до затримання у своєї співмешканки у м. Одеса;

- щодо ОСОБА_16, який судимості не має, не працює;

а також враховано вік, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що існують підстави вважати, що підсудні можуть переховуватися від суду, продовжити вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджати об'єктивному з'ясуванню обставин справи, що вказує на те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження не зменшилися, а інші обставини, що підлягають врахуванню судом при вирішенні питання щодо запобіжного заходу на даний час не змінилися, що виправдовує тримання осіб під вартою. Із цих підстав, суд також приходить до переконання, що застосування іншого запобіжного заходу вищевказаним особам на даний час є неможливим. У зв'язку з цим, клопотання захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

Строк застосування запобіжного заходу слід продовжити до 5 листопада 2014 р.

Щодо запобіжного заходу ОСОБА_19 суд враховує наступні встановлені в ході судового розгляду обставини та приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 6 листопада 2013 року до ОСОБА_19 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи саме такий запобіжний захід суд виходив серед іншого з того, що ОСОБА_19 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, один з яких вчинено із застосуванням насильства, за які передбачене покарання до семи років позбавлення волі, переховувався від органів досудового розслідування, щодо нього застосовувався привід, у зв'язку з чим є підстави вважати, що останній може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, намагатися переховуватися від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У подальшому строк тримання під вартою неодноразово продовжувався та спливає 5 вересня 2014 р.

Відповідно до положень ч.4 ст. 201, ч.2 ст. 331 КПК України розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та про продовження стооку тримання під вартою здійснюється у порядку, передбаченому для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Таким чином, основним та першочерговим критерієм при вирішенні питання щодо запобіжного заходу є наявність об'єктивних даних щодо причетності особи до вчинення правопорушення, якими можуть бути дії цієї особи, наявність документів, що її викривають, показання очевидців тощо.

Згідно з положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність, арешт особи вважається законним за наявності серед іншого обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Встановлено, що підсудному ОСОБА_19 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у зв'язку з тим, що останній серед іншого підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, тобто злочину, пов'язаного із застосуванням чи погрозою застосування насильства.

На даний час ОСОБА_19 утримується під вартою близько десяти місяців.

В ході судового розгляду справи потерпілий ОСОБА_22 категорично заперечив причетність ОСОБА_19 до вчинення щодо цього потерпілого злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України. Потерпіла по епізоду щодо обвинувачення ОСОБА_19 зав ч.3 ст. 289 КК України ОСОБА_23 не була очевидцем подій та жодних показань щодо ОСОБА_19 не надала, претензій до останнього не має. Безпосередній учасник подій ОСОБА_24, який є у процесуальному статусі свідка та цивільного позивача в судовому засіданні категорично заперечив причетність ОСОБА_19 до вчинення злочину, вказав, що з ОСОБА_19 у нього дружні відносини, останній жодних неправомірних дій не вчиняв, а навпаки намагався його під час конфлікту словесно підтримати, цивільний позов ОСОБА_24 пред'явив до не до ОСОБА_19, а до потерпілого ОСОБА_2 Показання інших осіб, які не були безпосередніми учасниками конфлікту є досить неоднозначними та не підтверджують категорично, зважаючи на заперечення потерпілих та свідка ОСОБА_24, участі ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.4 ст. 296, ч.3 ст. 289 КК України, серед яких злочин з застосуванням чи погрозою застосування насильства, підозра у вчиненні якого була підставою для невизначення слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу розміру застави.

Суд приходить до висновку, що на даний час після допиту безпосередніх учасників подій та потерпілих судом при вирішенні питання щодо запобіжного заходу не встановлено існування сукупності об'єктивних даних, що давали б достатні підстави при вирішенні питання щодо запобіжного заходу вважати, що ОСОБА_19 міг вчинити інкриміновані йому злочини, передбачені ч.3 ст. 289, ч.4 ст. 296 КК України.

Доводи щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є недостатньо обґрунтованими та обмежуються лише формальними твердженнями. Стороною обвинувачення не наведено об'єктивних даних про те, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, не обґрунтовано наявності виняткових обставин, які дають підстави для обмеження прав ОСОБА_19

При цьому суд враховує те, що ОСОБА_19 має постійне місце проживання одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, є приватним підприємцем, позитивно характеризується, вважається таким, що судимості не має. Сама лише тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_19 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, за відсутності на даний час вагомих даних про вчинення таких злочинів, не може бути підставою для продовження строку тримання під вартою та дозволяє змінити запобіжний захід на більш м'який. Підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, не виключає застосування більш м'якого запобіжного заходу.

У зв'язку з цим, клопотання захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_11 слід задовольнити та запобіжний захід, застосований до ОСОБА_19, слід змінити на заставу із роз'ясненням його обов'язків та наслідки їх невиконання, передбачених КПК України.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 183, 331 КПК України, суд, -

ухвалив:

Строк тримання під вартою ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, - продовжити до 5 листопада 2014 року.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_19, змінити з тримання під вартою на заставу у розмірі 100 (сто) розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 121800 (сто двадцять одну тисячу вісімсот) гривень і може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) не пізніше п'яти днів з для зміни запобіжного заходу на заставу на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області (отримувач - Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, депозитний рахунок №37313005000789, банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, МФО - 825014, ЄДРПОУ - 26306742, призначення платежу - „Застава за (П.І.Б. обвинуваченого)") та надати документ, що це підтверджує суду.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_19 строком на два місяці, наступні обов'язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з м. Львова без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до Франківського відділу Державної міграційної служби у м. Львові свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснити ОСОБА_19 його обов'язки та наслідки їх невиконання, передбачені ст.182 КПК України.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений порушить вищевказані покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді