Вирок № 47406529, 17.07.2015, Василівський районний суд Запорізької області

311/1999/15-к

1-кп/311/190/2015

17.07.2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2015 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Кудіновій В.І.

за участю: прокурора Соловей Т.М.

захисника адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12015080190000269 відносно:

ОСОБА_2, який народився 14 квітня 1963 року у м. Василівка Запорізької області, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 23 березня 2015 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання відповідно до ст.75 КК України з випробувальним строком на один рік,

обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2015 року, близько 17 год. 45 хв., в селі Зелений Гай Василівського району Запорізької області, водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що у значній мірі знижувало його реакцію та координацію дій, здійснював рух по своїй правій смузі руху транспорту по автошляху «Харків-Сімферополь» у напрямку міста Харкова зі швидкістю руху приблизно 40 км/ч, при цьому на передньому пасажирському місці перевозив пасажира ОСОБА_5 В той час, у зустрічному напрямку, в межах своєї правої смуги руху, зі швидкістю руху приблизно 60 км/год, рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який на передньому пасажирському місці перевозив пасажира ОСОБА_6, а на задньому пасажирському місці - пасажира ОСОБА_7

Під час керування транспортним засобом, водій ОСОБА_2, маючи намір звернути у ліво, не вжив заходів обережності, не надав перевагу у русі водієві зустрічного автомобіля ОСОБА_3, зманеврував у ліво, пересік повздовжню осьову суцільну горизонтальну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху транспорту, та на 349 км вказаного автошляху скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, спричинені тілесні ушкодження: сполучена тупа травма голови та шиї у вигляді переламу кісток основи черепу, розрив атланто-окципітального з'єднання, та защемлення довгастого мозку, що привело до набряку головного мозку. Пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, в даному випадку потягли за собою смерть та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, а також могли утворитись в умовах ДТП, а саме від різкої зупинки в момент зіткнення рухаючогося автотранспортного засобу з перешкодою.

Потерпілому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, спричинені тілесні ушкодження: закритий перелом 3,4 п'ясткових кісток зі зміщенням кісткових фрагментів, закритий крайовий перелом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглоба, які кваліфікуються, як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості безпечні для життя, але потягли за собою тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня. Струс головного мозку, скальпована рана в лівій тім'яній області, забої м'яких тканин в лобової області ліворуч, в лівій тім'яній області в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Згідно вимог «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року:

п.2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

дорожня розмітка 1.1.: (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг на дорогах.

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.

Водієм ОСОБА_4 порушені вимоги п.10.1, дорожньої розмітки 1.1. «Правил дорожнього руху України», при цьому вказані порушення ОСОБА_4, та порушення останнім п.2.9а знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, отримання потерпілим ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_5 внаслідок ДТП.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним та суду показав, що він дійсно 07 лютого 2015 року близько 17 год. 45 хв., в селі ОСОБА_8, керуючи автомобілем «ВАЗ - 21013» у стані алкогольного сп'яніння, здійснював рух по своїй правій смузі руху транспорту по автошляху «Харків-Сімферополь» у напрямку міста Харкова зі швидкістю руху приблизно 40 км/ч, при цьому на передньому пасажирському місці перевозив пасажира ОСОБА_5 В той час, маючи намір звернути у ліво, не вжив заходів обережності, не надав перевагу у русі водієві зустрічного автомобіля ОСОБА_3, зманеврував у ліво, пересік повздовжню осьову суцільну горизонтальну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху транспорту, та скоїв зіткнення з автомобілем «АУДІ - 90». У скоєному злочині щиро кається.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. В результаті ДТП йому було завдано фізичного болю та спричинені тілесні ушкодження, а саме, закритий перелом 3,4 п'ясткових кісток зі зміщенням кісткових фрагментів, закритий крайовий перелом зовнішньої кісточки правого гомілковостопного суглоба, струс головного мозку, скальпована рана в лівій тім'яній області та забої м'яких тканин. Належний йому автомобіль АУДІ пошкоджений. Просить суд задовольнити його позов, разом з тим, ОСОБА_2 суворо не карати.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого та цивільного позову. При цьому, судом зясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, та спричинило смерть потерпілого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, на момент вчинення злочину не судимий, вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, що визнається обставиною, яка обтяжує покарання, щире каяття, що визнається обставиною, яка помякшує покарання, думку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_3, які просять суд не призначати суворе покарання ОСОБА_2, і вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання для його виправлення та попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. Застосувати ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання.

Потерпілий ОСОБА_3, звернувся до суду із позовною заявою. Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2, на його користь відшкодування майнової шкоди у розмірі 15500 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Розглядаючи цивільний позов у частині відшкодування майнової шкоди, суд знаходить позовні вимоги законним та обґрунтованими, визнані обвинуваченим, та стягує 15500 грн. відшкодування майнової шкоди з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до абз.2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України та вчинення злочину водієм ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_3 зазнав фізичного болю, проходив курс лікування з приводу спричинених йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Виходячи з вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним відшкодувати завдану ОСОБА_3 моральну шкоду шляхом стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 10000 грн.

В іншій частині позову суд відмовляє.

Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати, повязані з проведенням судових експертиз на загальну суму 2837 грн. 52 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, КПК України, суд,

ПРИСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням призначеним вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 23 березня 2015 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк пять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, випробувальний строк призначити тривалістю два роки.

На підставі п.3 та п.4 ч.1 ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_2 періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти їм про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди у розмірі 15500 гривень, моральної шкоди у розмірі 10000 гривень, а всього 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) гривень.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, повязані з проведенням судових експертиз на загальну суму 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 52 коп. (одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/р 31116115700009, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області).

Скасувати арешт автомобіля «Ауді 90», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, 1991 року випуску, накладений 11 лютого 2015 року ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області.

Речові докази у кримінальному провадженні:

●автомобіль «ВАЗ 21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, 1984 року випуску, опечатаний паперовою биркою, поставлений на зберігання на майданчик для транспорту Василівського РВ ГУМВС України у Запорізькій області повернути ОСОБА_10 або особі, яка на відповідній правовій підставі має право розпоряджатися автомобілем;

●автомобіль НОМЕР_5, 1991 року випуску,опечатаний паперовою биркою, поставлений на зберігання на майданчик для транспорту Василівського РВ ГУМВС України у Запорізькій області повернути ОСОБА_11 або особі, яка на відповідній правовій підставі має право розпоряджатися автомобілем.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя М.А. Носик