Ухвала суду № 47402627, 22.07.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Бреславського О.Г., Заводян К.І.

секретар Давня Я.А.

за участю представника ВДВС Кіцманського РУЮ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження особи (боржника) ОСОБА_1 у виїзді за межі України до виконання зобовязань, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_2, на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2014 року,

встановила:

Державний виконавець ВДВС Кіцманського РУЮ ОСОБА_3 звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобовязань.

Вказує в поданні, що на примусовому виконанні ВДВС Кіцманського РУЮ перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-1294/2011 р. від 04 листопада 2011 року, виданого Кіцманським районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 250 гривень щомісячно на кожну дитину до їх повноліття. Однак боржник ухиляється від сплати аліментів, на виклики державного виконавця не зявляється, в добровільному порядку рішення суду не виконує, у звязку з чим станом на 01.09.2014 року існує заборгованість у розмірі 17451,36 грн.

Просила тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним вказаних зобовязань.

_____________

22ц-1044/2015 р. Головуючий у 1 інстанції Олексюк Т.І.

Категорія 50 доповідач Савчук М.В.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2014 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 у праві виїзду за межі України до повного погашення заборгованості за виконавчим листом № 2-1294/2011 р. від 04.11.2011 року, виданим Кіцманським районним судом Чернівецької області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_2, просить ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні подання.

Посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, неповне зясування обставин справи, неповноту вчинення виконавчих дій, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України державним виконавцем не доведено факту умисного ухиляння ОСОБА_1 від сплати аліментів.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.11.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 250 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 04.10.2011 року до їх повноліття.

На виконання вказаного рішення Кіцманським районним судом 04.11.2011 року був виданий виконавчий лист № 2-1294 (а.с. 33), а 23.11.2011 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання зазначеного виконавчого документу про стягнення аліментів.

Із довідки-розрахунку ВДВС Кіцманського РУЮ в результаті неналежного виконання ОСОБА_1 зобовязання по сплаті аліментів заборгованість станом на 01.09.2014 року становить 17451,36 грн. (а.с.34-35).

Постановляючи ухвалу про задоволення вказаного подання, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків сплачувати аліменти на утримання дітей.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він є необґрунтованим та передчасним.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Таким чином ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Тобто право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань.

Однак матеріали справи не містять належних доказів щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань по сплаті аліментів за рішенням суду, а наявні в справі попередження виклики ОСОБА_1 до відділу ДВС від 16.12.2013 року та від 10.02.2012 року, які суд взяв до уваги, не підтверджують факту умисного ухилення боржника від сплати аліментів та відсутні докази про отримання боржником даних викликів та доказів, які б підтверджували факт ухилення ОСОБА_1, як боржника від виконання зобов'язань за рішенням суду.

Крім того, з пояснень представника ДВС під час апеляційного розгляду справи вбчається, що ОСОБА_1 погашена заборгованість по аліментам.

Отже, оскільки факт ухилення ОСОБА_1 від виконання грошових зобов'язань не був доведений державним виконавцем, то підстави для задоволення подання старшого державного виконавця про тимчасове обмеження його в праві виїзду за межі України відсутні.

Сам факт невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону №3857-ХІІ та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-ХІV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння ( дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне.

Відповідно до положення ч.3 ст.10 ЦПК України наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Разом з тим, з доданих до подання доказів не вбачається, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання, колегія суддів вважає, що необхідно відмовити в задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження особи (боржника) ОСОБА_1 у виїзді за межі України до виконання зобовязань.

Відповідно до п.2 ч. 1ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_2, задовольнити.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 17 вересня 2014 року скасувати.

Відмовити в задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження особи (боржника) ОСОБА_1 у виїзді за межі України до виконання зобовязань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: