Вирок № 47400571, 18.07.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10210/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2013

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Марченка О.М.,

при секретарі - Насировій М.М.

за участю прокурора Самура Л.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013220470003325 від 31.05.2013 року,

за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Туркменістану, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, 31.05.2013 року, приблизно о 17-30 годині, разом із своїм приятелем ОСОБА_3, прийшли до продуктового магазину, розташованого за адресою : м. Харків, пр. 50 річчя ВЛКСМ, 32-А, який належить ОСОБА_2, з метою купити пиво. Знаходячись в приміщення вказаного магазину, ОСОБА_3 передав реалізатору магазину ОСОБА_4 гроші в сумі 200 гривень та замовив дві пляшки пива, ємкістю 0,5 л. кожна, ТМ Біла ніч та ТМ Жигулі барне, а ОСОБА_1 в цей час з дозволу останньої, дістав з холодильника вказані пляшки з пивом, після чого підійшов до торгового прилавку, звідки побачив, як ОСОБА_4 з протилежного боку прилавку дістала з під прилавка поліетиленовий пакет з грошима та поклала його на стілець, звідки почала відраховувати здачу з купюри номіналом 200 гривень, яку дав ОСОБА_3, ОСОБА_1 в цей час, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, діючи за раптово виниклим умислом направленим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи несподівано для інших, нахилився корпусом тулубу через торговий прилавок, після чого шляхом ривку відкрито заволодів грошима в сумі 410 гривень, які знаходились на стільці за прилавком, та належали ОСОБА_2, як власнику магазину. Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, вибігши з приміщення магазину, обернувши викрадене на свою користь, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 410 гривень.

Судом дії обвинуваченого кваліфікуються за ч.1 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

26 червня 2013 року в даному кримінальному провадженні між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 було уладено угоду про примирення.

Згідно з умовами вказаної угоди ОСОБА_1 повністю визнав вину у зазначеному діянні і погодився з тим, що завдані в результаті вчиненого ним кримінального правопорушення збитки, відшкодовані в повному обсязі, а потерпілий ОСОБА_2 погодився з тим, що завдані в результаті вчиненого кримінального правопорушення збитки, відшкодовані йому в повному обсязі, претензій до обвинуваченого не має.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК Україниу кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК Українита КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене сторонами в угоді покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання для ОСОБА_1 . При цьому останній визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК Українив обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК Українивідноситься до правопорушень середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.186 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України, ч.1 ст. 186 КК Українита інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому обраний у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469, 475 КПК Українисуд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про примирення від 26 червня 2013 року, укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 26 червня 2013 року покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850,00 гривень.

Роз'яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ч.1, ч.5 ст. 476 КПК України.

Речовий доказ по справі а саме : гроші в сумі 410 гривень - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_2.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у вигляді застави.

Кошти внесені ОСОБА_1 в сумі 1147 гривень згідно квитанції № 75 від 27.06.2013р. для забезпечення запобіжного заходу застави, які знаходяться на депозиті ТУ ДСА в Харківській області, 37318008000164, ЄДРПОУ 26281249, МФО 851011, банк отримувач ГУДКСУ у Харківській області, після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів через районний суд.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя О.М. Марченко