Рішення № 47399111, 27.07.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4270/15-ц

2/639/1412/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Антохіної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення порушеного права та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про відновлення порушеного права та зобовязання вчинити дії, в якому просив суд визнати неправомірним та таким, що здійснене з порушенням чинного законодавства будівництво відповідачем господарських споруд по вул. Моєчній, 2, що примикають до належного позивачу будинку, розташованого по вул. Черепанових, 7; зобовязати відповідача усунути порушення прав позивача на безперешкодне користування та володіння його майном, а саме нежитловою будівлею та земельною ділянкою по вул. Черепанових, 7, шляхом знесення самочинно збудованих відповідачем господарських споруд за адресою: м. Харків, вул. Моєчна, б. 2 за власний рахунок.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він є власником будівлі, розташованої по вул. Черепанових, 7. Відповідачем здійснено будівництво господарських споруд впритул до стіни належної йому будівлі, при цьому через свою висоту господарські споруди майже повністю перекривають оглядові вікна першого поверху будівлі по вул. Черепанових, 7.

Внаслідок проведеної відповідачем забудови виникла та існує постійна загроза нанесення шкоди нерухомому майну, що належить позивачу, через примикання стін новозбудованих господарських споруд до несучої стіни належного позивачу будинку, утворення грибку через відсутність доступу до світла, неможливість відстежувати технічний стан стіни будинку та проводити її поточний ремонт, забруднення будинку позивача сміттям, що потрапляє на дах самочинної будівлі, який, в свою чергу, знаходиться на одному рівні з вікном першого поверху належного позивачу будинку, а також несе високий ступінь ризику виникнення пожежі у зв'язку з відсутністю протипожежних розривів.

У зв'язку з викладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, останній надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що він має право на визнання права власності на самочинно збудовану будівлю в порядку ст. 376 ЦК України, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, щоОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлова будівля літ. «Б-3» загальною площею 617,0 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Черепанових, б. 7, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 29.01.2010 року, реєстровий №175. (а.с. 14-15)

До ОСОБА_1 також перейшло право оренди земельної ділянки (площею 0,0195 Га кадастровий №6310137900:01:015%0001) на якій розміщена відчужувана нежитлова будівля, а також частина земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Право власності на вказану нежитлову будівлю зареєстровано 01.02.2010 року про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25186039 від 01.02.2010 року. (а.с. 17)

Як вказує позивач, відповідач на сусідній земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Моєчна, б. 2, здійснив самочинне будівництво господарських будівель впритул до стіни належної йому будівлі.

Згідно відповіді Жовтневого РВ у Харківській області Головного управління держтехногенбезпеки №23/510/249 від 29.06.2012 року ОСОБА_1 повідомлено, що власником приватного будинку №2 за адресою: м. Харків, вул. Моєчна, б. 2, дійсно проведено будівельно-монтажні роботи з будівництва будівлі з невитриманими протипожежними розривами до існуючої будівлі за адресою: м. Харків, вул. Моєчна, б. 2. (а.с. 10)

09 липня 2014 року Інспекцією ДАБК у Харківській області було складено Акт №871А перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено факт наявності господарських споруд (металевих та деревяних з шиферною покрівлею) побудованих у дворі домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Мийна, б. 2. Встановлено, що зазначені споруди розташовані впритул до вікон першого поверху будівлі по вул. Черепанових, 7-Б у м. Харкові. Інформація щодо отримання права на виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку за вказаною адресою в Інспекції відсутня. (а.с. 12)

10 липня 2014 року позивачу було надано відповідь Інспекції ДАБК у Харківській області де були викладені факти встановлені наведеним Актом. (а.с. 8)

За таких обставин, позивач вважає, що господарські споруди, самочинно побудовані відповідачем у дворі домоволодіння №2 по вул. Мийній у м. Харкові, підлягають знесенню, оскільки порушують його права, як власника сусідньої земельної ділянки на безперешкодне користування та володіння його майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За змістом частин 4 та 7 ст. 376 цього Кодексу залежно від ознак самочинного будівництва зазначені в цих пунктах особи можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого обєкта або проведення перебудови власними силами чи за її рахунок; приведення земельної ділянки до попереднього стану або відшкодування витрат.

З урахуванням змісту цієї статті в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

За змістом ст. 376 цього Кодексу вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.11.2014 року у справі №6-180цс14, та у постанові від 17.09.2014 р. у справі №6-137цс14, які в силу ч.4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, єдиною підставою для знесення самочинно побудованих будівель є доведеність факту порушення прав ОСОБА_1 самочинною забудовою.

Пунктом 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» передбачено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

В розумінні п. 26 даної постанови, за самочинне будівництво особу може бути притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Але, матеріали справи не свідчать, що з приводу самочинного будівництва, яке здійснював ОСОБА_2, органами державної влади вчинялися заходи реагування та відповідача було притягнуто до відповідальності.

Крім того, як вже зазначалось вище від особи, яка здійснила самочинне будівництво можна вимагати, окрім знесення, проведення перебудови обєкту самочинного будівництва власними силами чи за рахунок особи; приведення земельної ділянки до попереднього стану або відшкодування витрат.

За таких обставин суд вважає, що знесення самочинно збудованих будівель за адресою: м. Харків, вул. Мийна, б. 2 в даному випадку є завчасним заходом, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 209-210, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 376 Цивільного кодексу України, п. 22, 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 № 6, ст. 112 ЦК Української РСР, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення порушеного права та зобовязання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В. В. Труханович