Вирок № 47399085, 27.07.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6088/15-к

Провадження №1-кп/639/363/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Боровської М.І.,

прокурора Макарова О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12013220500003097 від 31.12.2013 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 13.03.2008 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.263 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 08.04.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.309, ч.2 ст.263, ст.70, ст.71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, 18.12.2009 року звільнився з Первомайської ВК №117 умовно-достроково на невідбуту частину строку покарання 6 місяців 28 днів; 3) 08.04.2010 року Валківським районним судом Харківської області за ст.395, ст.71, 72 КК України до 11 місяців позбавлення волі, 07.03.2011 року звільнився із Темнівської ВК №100 за відбуттям призначеного строку покарання; 4) 10.01.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ст.395 КК України до 2-х місяців арешту; 5) 29.10.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.162, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

30.12.2013 року приблизно о 17 год. 35 хв. ОСОБА_1 перебував на зупинці громадського транспорту за адресою: м. Харків, просп. Постишева, 2, де побачив, як раніше йому невідомий ОСОБА_2 біля продуктового магазину залишив без нагляду свій велосипед моделі «GT Avalanche 2.0». Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом таємного викрадання чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, в цілях наживи, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 підійшов до вказаного велосипеда та викрав його. Далі він з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями завдав потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку експертизи №2771 від 26.06.2015 року матеріальної шкоди на суму 2563 грн. (к/п а.с.30-31).

Крім того, 16.02.2014 року у нічний час, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, прибув до двору будинку №9 по пров. Баварському у м. Харкові, де із використанням фомки зірвав навісний замок та відчинив ворота гаражу. Потім він проник у зазначене приміщення, де із салону автомобіля «Форд-Гранада», д.р.н.85460 ХК, викрав автомагнітолу «Sony CDX-GT29ee» вартістю 200 грн. 36 коп., каністру, вартість якої не встановлено, в якій було 10 літрів бензину А-92 вартістю 108 грн. 95 коп., та гнучкий зварювальний кабель, вартість якого не встановлено. Після цього, ОСОБА_1, використовуючи в якості засобу для скоєння злочину заздалегідь ним підготовлений візок, поклав у нього викрадене майно та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди згідно висновку експертизи №2781 від 27.06.2015 року на загальну суму 309 грн. 31 коп. (к/п а.с.62-64).

Також, 01.09.2014 року у нічний час, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, прибув до підїзду будинку № 94 по вул. Володарського у м. Харкові, де знаходиться підвальне приміщення, в якому мешканці будинку зберігають особисте майно. Далі, з використанням належної йому фомки, ОСОБА_1 зірвав навісний замок із вхідних дверей підвального приміщення, а потім проник до нього. Після цього, він знову зірвав навісний замок на вхідній двері окремого сараю, який належить раніше йому невідомому ОСОБА_4 та проник в середину зазначеного приміщення, звідки таємно викрав вироби із чорного та кольорового металу, а саме: бідон молочний із алюмінію вартістю 124 грн., каністру алюмінієву вартістю 53 грн., а також електродвигун для циркулярної пилки, два двигуни, вартість яких не встановлено. Після цього, ОСОБА_1, використовуючи в якості засобу для скоєння злочину заздалегідь ним підготовлений візок, поклав у нього викрадене майно та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями завдав потерпілому ОСОБА_4 згідно висновку експертизи №2772 від 25.06.2015 року матеріальної шкоди на загальну суму 177 грн. (к/п а.с.104-105).

Крім того, 07.09.2014 року у нічний час, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, діючи із умислом на таємне викрадення чужого майна, прибув до домоволодіння раніше йому незнайомої ОСОБА_5, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Болгарська, 38. Далі, ОСОБА_1, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, який полягав у тому, що він порушував конституційне право громадянина на недоторканість домоволодіння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, в цілях наживи, таємно переліз через паркан на територію зазначеного приватного домоволодіння, оглянувши подвіря викрав металеву бочку ємністю 200 л. вартістю 27 грн. 20 коп., алюмінієвий таз ємністю 20 л. вартістю 48 грн. та корито металеве, вартість якого не встановлено. Після цього, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд. Згідно висновку експерта №2782 від 26.06.2015 року загальна вартість викраденого майна складає 75 грн. 20 коп. та є малозначною (к/п а.с.78-79).

Також, 06.02.2015 року у нічний час, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, прибув до гаражу, що розташований на території приватного домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Бакінська, 25. Далі ОСОБА_1, із використанням належних йому фомки та полотна пилки з металу, пошкодив петлю навісного замка на воротах гаражу та проникнув до приміщення, звідки викрав майно потерпілого ОСОБА_6, а саме: бензопилу моделі «VORTEX 539022» вартістю 2291 грн. 35 коп., мотокосу «VORTEX 539112» вартістю 1926 грн. 49 коп., два насоси моделі «Акватіка», вартість яких не встановлено, драбину стремянку моделі «Сігма» вартістю 2210 грн., а також 5 кг. свинцю вартістю 100 грн. Після цього, ОСОБА_1, використовуючи в якості засобу для скоєння злочину заздалегідь ним підготовлений візок, поклав у нього викрадене майно та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями завдав потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку експертизи №5270 від 30.06.2015 року матеріальної шкоди на загальну суму 6527 грн. 84 коп. (к/п а.с.121-126).

Крім того, 23.03.2015 року у нічний час, більш точний час встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, прибув до приміщення гаражу, розташованого на території приватного домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Отто Шмідта, 7, що належить ОСОБА_7 Далі ОСОБА_1, з використанням належної йому фомки, шляхом віджимання відчинив вхідні двері до гаражу та проник до нього. Надалі він викрав особисті речі ОСОБА_7, а саме: пилу ланцюгову електричну «Зеніт ЦПЛ-406/2500 вартістю 466 грн., машинку шліфувальну кутову МШК-1,8-230-А вартістю 490 грн., рубанок ручний електричний «Інтерскол ІЖ Р-82» вартістю 187 грн., а також 2 старі дрилі, зварювальний апарат невизначеного виробника, вартість яких в ході досудового розслідування не встановлено. Після цього, ОСОБА_1, використовуючи в якості засобу для скоєння злочину заздалегідь ним підготовлений візок, поклав у нього викрадене майно та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями завдав потерпілому ОСОБА_7 згідно висновку експертизи №2768 від 27.06.2015 року матеріальної шкоди на загальну суму 1606 грн. (к/п а.с.145-147).

Також, 18.06.2015 року приблизно об 11 год. 20 хв., ОСОБА_1, проходячи по вул. Радянській в м. Харкові, помітив, що хвіртка розташованого неподалік домоволодіння №18 по вул. Цитовській була відкрита, а поруч нікого не було. Далі ОСОБА_1, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, субєктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на територію огородженого парканом домоволодіння та почав ошукувати територію двору, де побачив, що на ганку біля вхідних дверей до будинку в пакеті знаходиться електроінструмент. Після цього він, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, викрав зазначений електроінструмент, а саме: пилу дискову «Ритм 1800» вартістю 559 грн. 20 коп. та електричну дриль «GMT IMDE 650 М» вартістю 300 грн. Надалі ОСОБА_1 вийшов із території вищевказаного домоволодіння та пішов у бік просп. Постишева м. Харкова. Тим самим, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця та міг розпорядитись викраденим майном. Відійшовши від будинку потерпілого ОСОБА_8 на відстань близько 50-70 метрів, злочинні дії ОСОБА_1 були помічені ОСОБА_8 та біля будинку 15-а по вул. Радянській у м. Харкові той його затримав із викраденим майном. Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 859 грн. 20 коп., що підтверджується висновком експерта №6538 від 30.06.2015 року (к/п а.с.199-201).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих злочинах за ч.1 ст.185, ч.1 ст.162, ч.3 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, підтвердив суду, що злочини ним було вчинено при вищезазначених обставинах.

Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що до арешту не мав постійного місця проживання, офіційно ніде не працював, на життя заробляв за рахунок випадкових заробітків. У період часу з кінця 2013 року по червень 2015 року на території Жовтневого району м. Харкова він неодноразово проникав на території приватних домоволодінь, звідки із господарських приміщень та гаражів таємно викрадав різні інструменти, електричні прибори та металеві вироби.

З показань ОСОБА_1 встановлено, що під час досудового розслідування та судового розгляду показання він дає добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього співробітниками міліції не застосовувались, під час проведення за його участі слідчих експериментів він детально розповідав про обставини вчинення ним крадіжок.

Потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_12 у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, що відповідно до вимог ст.325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. До суду потерпілими надано заяви, в яких вони просять розглянути справу без їх участі, цивільні позови по кримінальному провадженню не заявляють.

Враховуючи повне визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у скоєних злочинах та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом підсудного та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання вини ОСОБА_1, винність підсудного у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими та перевіреними судом, а саме:

-змістом протоколів предявлення особи для впізнання від 26.06.2015 року та від 27.06.2015 року, відповідно до яких свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 упізнали ОСОБА_1 як особу, якою неодноразово приносились їм електричні інструменти та металеві вироби (к/п а.с.205-206, 211-212);

-змістом протоколів проведення слідчих експериментів від 30.06.2015 року, під час яких підозрюваний ОСОБА_1, у присутності понятих, на місці події показав та розповів про обставини вчинення ним крадіжок, в т.ч. із проникненням у приміщення (к/п а.с.218-242).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій підсудного та визнання його винуватості.

Таким чином, суд приходить до висновку про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів та кваліфікує його дії:

-по епізоду викрадення майна 30.12.2013 року у відношенні потерпілого ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

-за епізодами від 16.02.2014 року, 01.09.2014 року, 06.02.2015 року, 23.03.2015 року, 18.06.2015 року за ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у приміщення (сховище).

По епізоду від 07.09.2014 року дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи (порушення недоторканості житла), оскільки вартість викраденого майна є недостатньою для кваліфікації дій особи за ст.185 КК України (абз.2 п.7 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року).

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких хронічних захворювань не має, не одружений, дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, постійного місця реєстрації на території України не має, раніше судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку (к/п а.с.163-179).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття в скоєних кримінальних правопорушеннях, активне сприяння розкриттю злочинів.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, є рецидив злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявність як помякшуючої так і обтяжуючої покарання обставин, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч.1 ст.162 КК України у вигляді обмеження волі, за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів в порядку вимог ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, оскільки підсудний ОСОБА_1 вчинив кілька злочинів, одні з яких вчинені до, а інші - після винесення вироку, суд призначає йому покарання із застосуванням як ч.1, 4 ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до винесення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України, потім - по ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Оскільки злочини за ч.1 ст.185, ч.1 ст.162 КК України підсудним були вчинені до винесення останнього вироку від 29.10.2014 року, за яким ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком, тому суд призначає йому покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч.4 ст.70 КК України, із застосуванням ст.75 КК України.

Відповідно до абз.2 п.20 Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Суд враховує, що епізоди злочинної діяльності від 16.02.2014 року, 01.09.2014 року, 06.02.2015 року, 23.03.2015 року, 18.06.2015 року ОСОБА_1 вчиняв як до постановлення, так і після постановлення попереднього вироку, однак вони охоплюються єдиною кваліфікацією за ч.3 ст.185 КК України, тому за вказаний злочин підсудному може бути призначено лише одне покарання.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був раніше засуджений 29.10.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, а злочин за ч.3 ст.185 КК України скоїв у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає йому покарання у відповідності до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, застосовуючи принцип часткового складання призначених покарань.

Враховуючи, що ОСОБА_1 судом остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо нього необхідно залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено, що не позбавляє права потерпілих заявити відповідні цивільні позови про відшкодування шкоди, спричиненої злочином, в порядку цивільного судочинства.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.162, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч.1 ст.162 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, яке призначено за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2014 року, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік.

За ч.3 ст.185 КК України призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2014 року у вигляді 2 (двох) місяців позбавлення волі, та остаточно визначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань УДПтС України в Харківській області (№27).

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного його затримання, тобто з 18.06.2015 року, зарахувавши у строк покарання час попереднього ув'язнення під вартою в порядку, визначеному ст.72 КК України (к/п а.с.157-160).

Речові докази по кримінальному провадженню: пилу дискову «Ритм 1800» та електричну дриль «GMT IMDE 650 М», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8 - вважати повернутими останньому як законному власнику (к/п а.с.272).

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені експертизи на загальну суму 2330,40 грн. (дві тисячі триста тридцять гривень 40 коп.) перерахувавши їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з призначенням виду платежу «за експертні послуги») (к/п а.с.32, 52, 61, 80, 103, 144).

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені експертизи на загальну суму 615,00 грн. (шістсот пятнадцять гривень 00 коп.) перерахувавши їх на користь держави (р/р ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_15, код ЄДРПОУ 02883133, юридична адреса: м. Харків, вул. Золочівська, 8-а, призначення виду платежу «за експертні послуги») (к/п а.с.120, 198).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило