Рішення № 47398939, 16.07.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2052/15-ц

2/638/2806/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шестака О.І.,

при секретарi ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 Юлiї Федорiвни до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуваннi власнiстю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила усунути перешкоди в користуваннi власнiстю шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою №16 в будинку 72-г по проспекту Перемоги в м. Харковi.

В обгрунтування вказаної вимоги позивачка зазначила, що 01.02.2005 р. було укладено шлюб мiж нею i вiдповiдачем. Їй на правi сумiсної власностi належить квартира АДРЕСА_1 в м. Харковi. Зi згоди спiввласникiв, вiдповiдач, як член сiм'ї позивачки, був зареєстрований за цим адресом i користувався житлом, мешкаючи разом з позивачкою.

Позивачка вказує, що 19.10.2013 р. шлюб мiж нею i вiдповiдачем було розiрвано, пiсля чого останнiй зiбрав свої речi i виселився з квартири, припинив всi стосунки з нею. Про своє наступне мiсцезнаходження не повiдомив, зазначивши лише, що виїхав в Федеративну Республiку Нiмеччина. В подальшому позивачкою було укладено шлюб з ОСОБА_4 i взято його прізвище.

ОСОБА_2 вказує, що внаслiдок того, що шлюб мiж нею i вiдповiдачем розiрвано, вiн не проживає разом з позивачкою бiльше року, вони не пов'язанi спiльним побутом, вiдповiдач не є членом її сiм'ї i втратив право користування зазначеним вище житлом. Позивачка вважає, що своїми дiями вiдповiдач перешкоджає їй в користуваннi i розпорядженнi квартирою. Той факт, вказує ОСОБА_2, що за адресою її проживання зареєстрована особа, яка фактично за цією адресою не проживає, створює негативнi наслiдки майнового характеру для неї, оскiльки розмiр плати за комунальнi послуги нараховуємться з розрахунку до кiлькостi осiб, що зареєстрованi за певною адресою, i через це вона повинна сплачувати за бiльшу кiлькiсть послуг, нiж за ту, якою користується фактично. Крiм того, вказує позивачка, реєстрацiя вiдповiдача перешкоджає їй повною мiрою розпоряджатися своїм майном, укладати будь-якi угоди стосовно квартири. Отже, вказує позивачка, зазначений факт безпосередньо впливає на виникнення у неї певних додаткових (економiчно необгрунтованих) майнових обов'язкiв.

Також позивачка вважає, що правом користування житлом за вказаною адресою вiдповiдачем порушуються ще i права iнших спiввласникiв житла, а саме: ОСОБА_5 Вiри Семенiвни, ОСОБА_6 Федорiвни, ОСОБА_7 Федорiвни, ОСОБА_8. Права цих осiб, вважає позивачка, зачiпаються рiшенням по данiй справi, тому вони пiдлягають залученню до розгляду справи в якостi третiх осiб на сторонi позивача.

В судовому засiданнi позивачка ОСОБА_2, а також її представник позовнi вимоги пiдтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засiдання не з'явився, причину неявки суду не повiдомив, судові повістки, надіслані на останню відому судові адресу місця проживання або місцезнаходження відповідача, повернулись без вручення адресату, що свідчить про його відсутність за останнім відомим місцем проживання чи знаходження, заяву про зміну свого місця проживання або місцезнаходження відповідач суду не надавав, тому, в силу ч. 1 ст. 77 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце слухання справи.

Крiм того, для повiдомлення вiдповiдача про час i мiсце слухання справи, в газетi «Слобiдський край» вiд 09.06.2015 р. №68 (22188) було розмiщено оголошення, яким ОСОБА_3 викликано в судове засiдання в якостi вiдповiдача по вказанiй справi.

В судовому засiданнi в якостi третiх осiб було залучено Дзержинський районний вiддiл Мiграцiйної служби України в Харкiвськiй областi, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7

Третя особа Дзержинський РВ в м. Харковi ГУ ДМС України в Харкiвськiй областi в судове засiдання не з'явилась; представником до суду було подано заяву, в якiй вiн просив розглядати справу без його участi i прийняти рiшення на розсуд суду.

Третi особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в судове засiдання не з'явились, до суду подали заяви, в яких просили розглядати спрау без їх участi. Зазначили, що їх iнтереси в судовому засiданнi буде представляти адвокат ОСОБА_9 Також вказали, що з позовними вимогами ознайомленi в повному обсязi; пiдтвердили факт вiдсутностi вiдповiдача за мiсцем реєстрації з жовтня 2013 р.; вказали, що з момента розлучення вiдповiдача з позивачкою вони його не бачили.

Заслухавши учасникiв судового засiдання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Вiдповiдно до копiї свiдоцтва про право власностi на житло від 19.04.1999 р., реєстрацiйний №10990183188, Центром (вiддiлом) приватизації державного житлового фонду Управлiння комунального майна та приватизації Головного управлiння економiки та коммунального майна Виконавчого комiтету ХМР засвiдчено, що ОСОБА_5 Федiр Iванович i члени його сiм'ї ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 Юлiя Федорiвна, ОСОБА_10, ОСОБА_8 мають на правi спiльної (сумісної) власностi квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Вiдповiдно до засвiдченої копiї свiдоцтва про укладення шлюбу, 01.02.2005 р. мiж ОСОБА_11 i ОСОБА_12 в м. Шонгау укладено шлюб.

Вiдповiдно до свiдоцтва про розiрвання шлюбу серії I-ВЛ №147232, шлюб мiж ОСОБА_3 i ОСОБА_13 розiрвано, про що 19.10.2013 р. складено вiдповiдний актовий запис №253. Пiсля розiрвання шлюбу ОСОБА_13 залишено прiзвище «Беке».

Вiдповiдно до свiдоцтва про шлюб серії I-ВЛ №226801, ОСОБА_4 i ОСОБА_13 зареєстрували шлюб 15.02.2014 р., про що 15.02.2014 р. складено вiдповiдний актовий запис №60. Пiсля реєстрації шлюбу ОСОБА_13 присвоєно прiзвище «Лессер».

Вiдповiдно до свiдоцтва про смерть серії I-ВЛ №381992, ОСОБА_14 помер 30.12.2012 р., про що 31.12.2012 р. складено вiдповiдний актовий запис №17389.

Вiдповiдно до свiдоцтва про право на спадщину за законом вiд 11.11.2013 р., дердавним нотарiусом Десятої харкiвської державної нотарiальної контори посвiдчено, що спадкоємцем майна ОСОБА_14 є його дружина ОСОБА_5 Спадщина, на яку видано це свiдоцтво, складається з 1/6 частини квартири №16, що знаходиться в м. Харковi, пр. Перемоги, 72-г. Вказана частина квартири належить померлому на пiдставi свiдоцтва про право власностi на житло, виданного 19.04.1999 р. Центром (вiддiлом) приватизації державного житлового фонду Управлiння комунального майна та приватизації Головного управлiння економiки та коммунального майна Виконавчого комiтету ХМР за реєстрацiйним номером 1-99-183188 згiдно з розпорядженням вiд 19.04.1999 р. №27837, зареєстрованого 11.05.1999 р. КП «Харкiвське мiське бюро технiчної інвентаризації» за реєстром №П-1-34433.

Вiдповiдно до технiчного паспорту (реєстровий №П-1-34433) на квартиру № 16 в житловому будинку №72-г по пр. Перемоги в м. Харковi, виготовленого за станом на 19.08.2013 р., виданого КП «Харкiвське мiське бюро технiчної інвентаризації», власниками вказаної квартири є ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Згiдно з вiдповiддю адресно-довiдкового бюро Управлiння МВС України в Харкiвськiй областi, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: м. Харкiв, АДРЕСА_2 з 02.11.2010 р.

Вiдповiдно до довiдки №68 вiд 03.02.2015 р., виданої КП «Жилкомсервiс» дiльниця №5, ОСОБА_2 дiйсно зареєстрована i проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Склад сiм'ї: ОСОБА_5 (мати), ОСОБА_14 (батько), ОСОБА_3 (колишнiй чоловiк), ОСОБА_4 (чоловiк).

З матерiалiв позовної заяви вбачається, що пiсля розiрвання шлюбу з позивачкою 19.10.2013 р., ОСОБА_3 зiбрав свої речi i виселився з указаної квартири, повiдомивши, що виїхав в Федеративну Республiку Нiмеччина.

В судовому засiданнi в якостi свiдкiв були допитанi ОСОБА_15, яка є спiвробiтницею позивачки, i ОСОБА_16, який є чоловiком сестри позивачки.

ОСОБА_15 пояснила суду, що зi слiв ОСОБА_2 знає, що вона розлучилась з ОСОБА_3, i на даний час вiн проживає за кордоном. Також вказала, що ранiше вона перiодично бачила їх разом, вiдповiдач приходив до позивачки на роботу, але останнiм часом вона його не бачить.

ОСОБА_16 пояснив суду, що вiн давно не бачив вiдповiдача, на сiмейних святах той не зявляється, його речей, якi б свiдчили про сумiсне проживання, на даний час в квартирi позивачки немає бачив. Зi слiв ОСОБА_2 свiдку вiдомо, що вони з вiдповiдачем розлучились i ОСОБА_3 поїхав за кордон.

Відповідно дост. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верхового суду України від 03.04.1987 року №2 «Про практику застосування судами житлового законодавства», за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї житлове приміщення зберігається протягом шести місяців. Якщо людина відсутня в житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причин, вона вважається такою, що втратила право на житлове приміщення.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верхового суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може біти підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача приміщення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 не проживає в квартирi за адресою: м. Харкiв, АДРЕСА_2 понад встановлений законом шестимiсячний строк.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та усунення перешкод ОСОБА_2 в користуваннi квартирою i зняття ОСОБА_3 з реєстраційного облiку в квартирi за адресою: м. Харкiв, АДРЕСА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 71, 72 ЖК України, ст. ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п. 8 Постанови Пленуму Верхового суду України від 03.04.1987 року №2 «Про практику застосування судами житлового законодавства», п. 9 Постанови Пленуму Верхового суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», ст. 391 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 Юлiї Федорiвни до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуваннi власнiстю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом, - задовольнити.

ОСОБА_17 ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловою площею квартири АДРЕСА_3 в м. Харковi.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Головуючий: