Ухвала суду № 47397320, 15.07.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/843/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1516/2015

Категорія 23

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Вакарук В.М.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про дострокове розірвання договору, стягнення інфляційного збільшення суми боргу, трьох процентів річних, неустойки за прострочення виконання грошового зобов'язання, моральної шкоди, зобов'язання до вчинення дій за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду від 12 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Галицького районного суду від 12 травня 2015 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про дострокове розірвання договору, стягнення інфляційного збільшення суми боргу, трьох процентів річних, неустойки за прострочення виконання грошового зобов'язання, моральної шкоди, зобов'язання до вчинення дій.

Достроково розірвано укладений 04 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір оренди гаражу, розташованого за адресою вул.. Січових Стрільців, 4а, м. Бурштин, Івано-Франківської області.

Зобов'язано ОСОБА_3 звільнити гараж за адресою: вул. С.Стрільців, 4а, м. Бурштин, Івано-Франківської області протягом семи днів з моменту вступу рішення в законну силу.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50 грн. 84 коп. інфляційного збільшення суми заборгованості; 8 грн. 30 коп. - трьох процентів річних у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

В решті в позові відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3М на користь ОСОБА_2 737 грн. 20 коп. судових витрат, з яких 250 грн. за надану правову допомогу та 487 грн. 20 коп. сплачених судового збору.

Апелянт подав скаргу на рішення суду в якій вказав, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідних повідомлень про відмову орендодавця від договору найму, що знову ж таки свідчить про неможливість застосування даної норми у спірних правовідносинах.

Також відсутні будь-які докази щодо існування визначених ст. 783 ЦК України обставин, що в свою чергу унеможливлює її застосування при вирішенні вимог про дострокове розірвання договору оренди гаражу від 04 вересня 2009 року.

Висновки суду що до вимоги про зобов'язання відповідача звільнити гараж є передчасним, оскільки: 1) станом на день ухвалення рішення втім як і на сьогоднішній день відповідач є належним орендарем гаражу, і у нього не виникало обов'язку повернути та звільнити гараж позивачеві; 2) виключно у випадку якщо після припинення договору оренди відповідач не звільнить гараж, позивач набуде права на звернення до суду із позовом про зобов'зання відповідача вчинити дії щодо його звільнення.

Судом не встановлено наявність певної шкоди позивачеві та її розмір чим порушив норми матеріального права.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачці на праві приватної власності належить гараж №9 в будинку №4а по вул. С.Стрільців, в м. Бурштині, Галицького району, Івано-Франківської області.

04 вересня 2009 року між позивачкою ОСОБА_2П та ОСОБА_3 було укладено договір оренди згаданого гаражу (а.с. 5).

Згідно п. п. 3.1 - 3.2 Договору, орендар вносить орендну плату в розмірі 280 грн. в строки, визначені договором, а саме до 10 числа поточного місяця.

Відповідач станом на 10 лютого 2014 року не вніс орендну плату за грудень 2013 року, січень-лютий 2014 року.

Відповідно до ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

12 лютого 2014 року позивачем скеровано відповідачу повідомлення про відмову від договору (а.с. 6,7). Однак, таке повідомлення відповідачем не отримано і поштове відправлення повернуто відправнику (позивачу) з підстави закінчення терміну зберігання (а.с. 66,67).

Відтак, договір оренди не слід вважати припиненим в силу ст. 782 ЦК України. Факт продовження дії договору визнається позивачем, з огляду на те, що нею заявлено вимогу про дострокове розірвання такого.

Судом встановлено, що 19 лютого 2014 року позивачем отримано орендну плату в розмірі 560 грн. за грудень 2013 року-січень 2014 року; 11 квітня 2014 року в розмірі 840 грн. за лютий - квітень 2014 року; 21 червня 2014 року в розмірі 560 грн. за травень-червень 2014 року; 01 серпня 2014 року в розмірі 560 грн. за липень-серпень 2014 року; 09 жовтня 2014 року в розмірі 560 грн. за вересень-жовтень 2014 року; 05 грудня 2014 року в розмірі 560 грн. за листопад-грудень 2014 року.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Також на підставі зібраних доказів обґрунтовано судом задоволено позовні вимоги в частині дострокового розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача звільнити гараж протягом семи днів з моменту вступу рішення в законну силу, що є достатнім для вчення такої дії.

Відповідно до ч. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за період з грудня 2013 року по листопад 2014 року відповідачем допускались прострочення внесення орендної плати. За наявності вимоги про сплату боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, при оплаті на час розгляду справи орендної плати з відповідача обгрунтовано стягнуто суми інфляційного збільшення та три проценти річних за весь час прострочення.

З посиланням на договір та зібрані у справі докази суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки та пені. Рішення суду в цій частині не оскаржується.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Галицького районного суду від 12 травня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_4

ОСОБА_5