Постанова № 47394527, 16.04.2013, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 902/751/12

2

1/339/11/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2013 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря Галів І.Б.

з участю прокурора Площанської Н.А.

підсудного ОСОБА_1.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3.

представника потерпілого ОСОБА_4.

розглянувши матеріали кримінальної справи про обвинувачення

ОСОБА_1 , 25.09. 1986року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, Болехівської міської ради Івано-Франківської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина , непрацюючого, несудимого

за ст.124 Кримінального Кодексу України ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілим при перевищенні меж необхідної оборони за наступних обставин.

01 травня 2012 року близько о 03 годині ОСОБА_1, перебуваючи у своєму житловому будинку по місцю проживання в с. Тисів Болехівської міської ради, помилково сприйняв дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в нічний час металічним балонним ключем стукали у вхідні двері його будинку, як дії спрямовані на вторгнення в житло, та посягання на своє життя та членів сімї, хоча реально небезпечного посягання зі сторони потерпілих не було. З цією метою ОСОБА_1, перевищуючі межі захисту в обстановці уявної оборони з відчиненого вікна ванної кімнати будинку зі своєї зареєстрованої в установленої порядку мисливської рушниці ТОЗ-34 К-12 № 0212203 умисно вистрілив в ОСОБА_5, який в цей час ішов до вікна ванної кімнати та при цьому заподіяв останньому вогнепальні дробові поранення нижніх кінцівок з розвитком важкого травматичного шоку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення. Протиправні дії ОСОБА_1 намагався припинити ОСОБА_3, який знадвору руками схопився за ствол рушниці, яку намагався відібрати в ОСОБА_1 Однак останній, перебуваючи в межах захисту обстановки уявної оборони, неправильно сприйняв дії ОСОБА_3, як посягання на своє життя, та, під час боротьби, з мисливської рушниці ТОЗ- 34 К-12 № 0212203, умисно вистрілив в ОСОБА_3 При цьому заподіяв останньому вогнепальне дробове поранення ділянок правої сідиці та великого вертела правого стегна з розривом тяжкого травматичного шоку, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення.

Потерпілий ОСОБА_3 заявив клопотання, підтримане представником потерпілого ОСОБА_5 про направлення справи на додаткове розслідування з тих підстав, що в діях підсудного є ознаки більш тяжкого злочину , передбаченого ст. 121 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що в ОСОБА_1 здійснив щодо нього вистріл на момент, коли він знаходився біля пораненого ОСОБА_5, який лежав на подвір'ї і якому він намагався допомогти. А тому необхідності умисно здійснювати постріл в нього та заподіяти при цьому тяжкі тілесні

ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення у підсудного не було, оскільки загрози для здоров'я підсудного та членів сім'ї він не становив.

Прокурор, підсудний та захисник заперечували таким доводам, посилаючись на їх безпідставність.

Суд вважає, що дане клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 11.02.2005 N 2

Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку з наявністю підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею

КК , якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлене, допускається тільки за клопотанням прокурора або потерпілого чи його представника.

У відповідності з вимогами ст.22 КПК України 1960 року прокурор, слідчий, особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.

Всебічність дослідження означає висунення і перевірку всіх можливих версій загального характеру щодо події злочину, окремих версій щодо особи винного, мотиву і мети вчинення злочину, а також однаково ретельне виявлення обставин, що підтверджують вину обвинуваченого, або спростовують її.

Органи досудового слідства перекваліфікували дії ОСОБА_1 з ч.1 ст. 122 КК і пред'явили обвинувачення за ст. 124 КК у тому, що він умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілим у разі перевищення меж необхідної оборони.

Відповідно до ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчиненні з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, і перевищення ним необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає такої шкоди яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.Ст.3О Конституції України гарантує кожному недоторканість житла та іншого володіння. Відповідно до цієї статті не допускається проникнення до житла, на присадибну ділянку, в допоміжні будівлі без згоди відповідної особи.

Це положення узгоджується і з Міжнародним пактом про громадські і політичні права, за яким ніхто не може безпідставно або незаконно посягати на недоторканість житла (ст. 17). Недоторканість житла є одним із проявів недоторканості особистого життя.

Фактичні обставини справи нічний час, стукіт у вхідні двері будинку та намагання потерпілих проникнути в житло підсудного, свідчать про те, що підсудний сприйняв їх дії як вторгнення в житло та посягання на членів сімї. І застосування зброї та заподіяння при цьому поранень та тяжких тілесних ушкоджень потерпілим здійснені підсудним у стані необхідної оборони.

А тому доводи потерпілого ОСОБА_3 про направлення справи на додаткове рослідування для перекваліфікацій дій підсудного на більш тяжкий злочин є необгрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 273, 281КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

В клопотанні потерпілого ОСОБА_3 про повернення справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 124 КК України на додаткове розслідування відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляції в даній справі.

Суддя Головенко О.С.