Рішення № 47393446, 22.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/5876/14-ц 22-ц/774/900/К/15

Справа № 211/5876/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц\774\900\К\15 Бардін О.С.

Категорія 27 (4) Доповідач Барильська А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

при секретарі: Петренко К.І.,

за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення депозитного вкладу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (надалі ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива») про стягнення депозитного вкладу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що 22.07.2013 року між ним та ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» було укладено договір банківського вкладу № 212682, предметом якого є розміщення в банку іменного строкового банківського вкладу позивача, для обліку якого банк відкрив на його ім'я вкладний рахунок № НОМЕР_1 в доларах США, на строк 12 місяців з виплатою відсотків зі спливом кожного 22 числа поточного місяця. Сума вкладу складає 12100 доларів США, день повернення вкладу 27.07.2014 року. Виплата відсотків, нарахованих на вклад за ставкою 11 % річних, здійснюється з умовами договору. Протягом строку дії договору ОСОБА_2 вніс майже 15 000 доларів США. Дані кошти він не може отримати, оскільки вони хоч і перераховані на його картковий рахунок, однак на даний час картковий рахунок є заблокованим і зняти вказані кошти він не має можливості.

Уточнивши позовні вимоги, в останній їх редакції ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» кошти за договором банківського вкладу у валюті вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 7601,32 доларів США, стягнути з відповідача 11% річних від суми банківського вкладу у розмірі 388,68 доларів США, 3% річних у розмірі 106 доларів США та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 невиплачений залишок за договором банківського вкладу № 212682 від 22 липня 2013 року з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 7601 долар 32 центи США, 11% річних від суми банківського вкладу у розмірі 388 доларів 68 центів США, 3% річних у розмірі 106 доларів США. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1744 грн. 69 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» у повному обсязі виконано умови договору банківського вкладу. Так, 28.07.2014 року грошові кошти за договором у сумі 14885 доларів США були перераховані на поточний рахунок позивача, що підтверджується випискою, та згідно п.4.3. договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та відповідачем, є завершеним.

Крім того, ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» посилаються на те, що після зарахування тіла депозиту і процентів на поточний рахунок позивача ОСОБА_2, останній регулярно знімав з нього кошти та здійснював безготівкові перекази, що підтверджується випискою по рахунку. Станом на момент розгляду даної справи на поточному розрахунковому рахунку позивача коштів, перерахованих Банком на виконання договору банківського вкладу, вже немає. Під час ухвалення рішення судом, на думку апелянта, не взято до уваги, що відповідно до ст.625 ЦК України встановлений індекс інфляції враховується при обчисленні суми боргу виключно у разі наявності між сторонами грошових зобов'язань у грошовій одиниці України, тобто у гривні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 22 липня 2013 року між відповідачем ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» та позивачем ОСОБА_2 було укладено договір банківського рахунку № 212682 (а.с. 7-9).

Відповідно до п.1.1. договору, банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі в порядку та на умовах визначених договором у розмірі 12100 доларів США з процентною ставкою у розмірі 11% річних - у разі, якщо в рамках тарифного пакету, на умовах якого здійснюється відкриття та обслуговування поточного (з використанням спеціального платіжного засобу) рахунку вкладника, на який здійснюється виплата процентів за цим договором, активовано послугу «Мобільний банкінг». Дата повернення вкладу 27 липня 2014 року.

Згідно додаткових угод від 04.10.2013 року, 06.12.2013 року та 30.12.2013 рок, укладених між ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» та ОСОБА_2, позивачем було поповнено депозитний рахунок на загальну суму 2785 доларів США.

Факт внесення відповідної суми грошових коштів позивачем на депозитний рахунок Банку підтверджується квитанцією від 22 липня 2013 р. (а.с. 10 ).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що не може отримати грошові кошти за договором від 22.07.2013 року, оскільки вони хоч і перераховані на його картковий рахунок, однак, на даний час картковий рахунок є заблокованим і зняти вказані кошти він не має можливості, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача на його користь кошти за договором банківського вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 7601,32 доларів США, 11% річних від суми банківського вкладу у розмірі 388,68 доларів США, 3% річних у розмірі 106 доларів США та у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на користь позивача невиплаченого залишку за договором банківського вкладу № 212682 від 22 липня 2013 року з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 7601 долар 32 центи США, 11% річних від суми банківського вкладу у розмірі 388 доларів 68 центів США та 3% річних у розмірі 106 доларів США, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором № 212682 від 22 липня 2013 року та не повернув позивачу належні йому грошові кошти за договором банківського вкладу.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Таким чином проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк по день фактичного їх повернення вкладникові.

Аналогічна правова позиція 6-247цс14 викладена у Постанові Верховного Суду України від 28 січня 2015 року, яка в силу ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Матеріалами справи встановлено, що 22.07.2013 року між ним та ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» було укладено договір банківського вкладу № 212682, предметом якого є розміщення в банку іменного строкового банківського вкладу позивача, для обліку якого банк відкрив на його ім'я вкладний рахунок № НОМЕР_1 в доларах США, на строк 12 місяців з виплатою відсотків зі спливом кожного 22 числа поточного місяця.

Відповідно до умов договору, сторони обумовили процентну ставку у розмірі 11% річних.

Пунктами 4.1 та 4.1.1 договору передбачено, що проценти по вкладу нараховуються щомісячно, але не пізніше останнього робочого дня. При нарахуванні приймається фактична кількість днів у місяці та році. Проценти по вкладу нараховуються від дня, наступного за днем надходження депозиту в Банк, до дня, який передує даті повернення вкладу.

Відповідно до п.4.2 договору банківського вкладу № 212682, укладеного 22 липня 2013 року між позивачем та відповідачем, остаточний розрахунок Банку з вкладником (повернення суми вкладу) у «Дату повернення» здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування на власний поточний рахунок вкладника, відкритий у Банку на підставі письмової заяви вкладника. У разі дострокового розірвання цього договору остаточний розрахунок Банку з вкладником здійснюється у день дострокового розірвання цього договору у готівковій формі через касу Банку. Якщо дата повернення вкладу або виплати процентів припадає на неробочий чи вихідний день, святковий день, повернення зазначених сум здійснюється у перший наступний робочий день після неробочого.

Днем повернення вкладу та процентів згідно договору є 27.07.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 звертався до відповідача із заявою про виконання Банком умов договору депозитного вкладу та повернення йому грошових коштів, на що 16.07.2014 року представником Банку йому було дано відповідь про те, що кошти будуть виплачуватися після закінчення строку дії депозитного договору 27.07.2014 року.(а.с.16,17)

23 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся із листом до Нацбанку України з проханням сприяти йому своєчасно отримати депозитний вклад та нараховані відсотки. (а.с.19)

24 червня 2015 року позивач ОСОБА_2 повторно звернувся до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» з листом про повернення йому грошових коштів за договором банківського вкладу.

Згідно виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1, відкритому у ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на ім*я ОСОБА_2, про рух коштів з 22.07.2014 року по 28.07.2014 року, 28.07.2014 року відповідачем було перераховано 14885 доларів США на рахунок № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 Після зарахування тіла депозиту і процентів на поточний рахунок № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, позивач знімав з нього кошти та здійснював безготівкові операції, а саме: 29.07.2014 року - 458,74 долари США, 30.07.2014 року-238,79 доларів США, 31.07.2014 року-746,56 доларів США, 01.08.2014 року, 04.08.2014 року та 05.08.2014 року по 500 доларів США, 07.08.2014 року-400 доларів США, 08.08.2014 року та 11.08.2014 року-по 450 доларів США,12.08.2014 року,13.08.2014 року,14.08.2014 року та 15.08.2014 року-по 400 доларів США,18.08.2014 року-200 доларів США, 19.08.2014 року,20.08.2014 року та 21.08.2014 року-по 300 доларів США, 22.08.2014 року-400 доларів США, 29.08.2014 року та 01.09.2014 року-по 440 доларів США,02.09.2014 року-220 доларів США, 16.09.2014 року-переказав 200 доларів та 6400 доларів США на безготівковий рахунок № НОМЕР_3.

Позивач при зверненні до суду з позовом зазначив, що не має фактичної можливості зняти з рахунку № НОМЕР_3, який відкритий у Банку відповідача на його ім*я, суму залишку депозитного вкладу у розмірі 6400 доларів США. Відповідач доказів фактичного отримання позивачем зазначеної суми коштів не надав, в той час, як положеннями ч.14 ст.8 ЗУ «Про захист прав споживачів» саме на відповідача покладено обов'язок довести фактичне отримання позивачем грошових коштів. Посилання відповідача на перерахування позивачу залишку коштів по депозиту не підтверджує факт отримання ОСОБА_2 грошових коштів.

На підставі вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що Банком не повністю виконано зобов'язання перед позивачем ОСОБА_2 за договором банківського вкладу.

У зв'язку з чим, вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на його користь залишку по депозитному вкладу у сумі 6400 доларів США задовольнити та стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на користь позивача зазначену суму коштів.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про індексацію суми залишку депозитного вкладу не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених Постановою КМУ від 17 липня 2003 р. N 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в той час, як депозитний вклад позивачем було здійснено у доларах США.

У зв'язку з чим, висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення суми вкладу з урахуванням індексу інфляції є помилковим.

Доводи апеляційної скарги про те, що Банком перерахуванням коштів на рахунок позивача повністю виконано умови договору банківського вкладу колегією суддів не беруться до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів фактичного отримання позивачем залишку по депозитному вкладу у сумі 6400 доларів США.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» було порушено умови договору банківського вкладу, оскільки не надано позивачу фактичної можливості зняти кошти з рахунку.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення 11% річних за договором підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що прострочка у виконанні зобов'язання складає 195 днів, виходячи з розрахунку: 6400 (сума залишку по депозитному вкладу) х 11% х 365 х 195 (дні прострочки) = 376,11 доларів США, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 11% річних за договором у сумі 376,11 доларів США.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у Постанові № 6-140цс13 від 25 грудня 2013 року , у випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов'язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч. 1 ст. 192 ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Такими випадками є ст. 193, ч. 4 ст. 654 ЦК України, Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

У абз. 2, 3 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення» судам роз'яснено, що у разі пред'явлення суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

З указаного вбачається, що у даному випадку суд може стягнути в іноземній валюті лише суму банківського вкладу та відсотки, тоді як 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання стягуються в іноземній валюті з переведенням в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Оскільки відповідачем не в повному обсязі виконано умови договору депозитного вкладу, укладеного з позивачем, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України, виходячи з наступного розрахунку: 6400 (сума залишку по депозитному вкладу) х 3% х 365 х 195 (дні прострочки) = 102,58 доларів США, що в еквіваленті на момент ухвалення рішення судом першої інстанції становить 2228,34 грн.

У зв'язку з чим, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у іноземній валюті є помилковим.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_2 посилався на те, що незаконними діями ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» з несвоєчасної видачі депозитного вкладу, йому спричинено моральні страждання.

Колегія суддів вважає, що зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, якщо сторони при укладенні договору банківського вкладу передбачили відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді моральної шкоди, відповідна вимога вкладника підлягає задоволенню з урахуванням положень ст.23 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору банківського вкладу, укладеного між позивачем ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», не передбачено відшкодування Банком моральної шкоди у разі порушення ним зобов'язань.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» задовольнити частково, рішення суду скасувати та на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» про стягнення депозитного вкладу задовольнити частково. Стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 невиплачений залишок за договором банківського вкладу № 212682 від 22 липня 2013 року у сумі 6400 доларів США, які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_3, який відкрито на ім*я ОСОБА_2, 11 % річних від суми вкладу у сумі 376,11 доларів США та 3 % річних у сумі 2228,34 грн. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

На підставі ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на користь держави судовий збір у сумі 1495,36 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення депозитного вкладу задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_2 невиплачений залишок за договором банківського вкладу № 212682 від 22 липня 2013 року у сумі 6400 доларів США, які знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_3, який відкрито на ім*я ОСОБА_2, 11 % річних від суми вкладу у сумі 376,11 доларів США та 3 % річних у сумі 2228,34 грн.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь держави судовий збір у сумі 1495,36 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: