Рішення № 47393400, 16.07.2015, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/225/15-ц

16 липня 2015 року смт. Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Гутича П.Ф.

з участю секретаря Сіщук Г.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представників органу

опіки й піклування ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення без надання іншого житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 18 червня 2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальниці кредит на загальну суму 24000 доларів США. 19 червня 2008 року між банком та відповідачкою ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання кредитних зобовязань укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку передано житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку для їх будівництва й обслуговування, що розташовані по вул. Шевченка, 155 в с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області,

Свої зобовязання за кредитним договором відповідачка не виконує, сума її боргу в еквіваленті до національної валюти становить 2401456,28 грн.

Посилаючись на невиконання зобовязання ОСОБА_4, з метою погашення заборгованості за кредитним договором, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку для їх будівництва й обслуговування, що розташовані по вул. Шевченка, 155 в с. Глибоке Богородчанського району, які належать відповідачці на праві власності, шляхом їх реалізації на прилюдних торгах, і виселити всіх мешканців вищевказаного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідачі та їх представник в судове засідання повторно не зявились, хоча про час і місце розгляду справи належним чином повідомлялись.

Представники органу опіки й піклування в судовому засіданні проти задоволення позову в частині виселення ОСОБА_4 та членів сімї з житлового будинку заперечували. Вважають, що відсутні підстави для виселення їх без надання іншого житлового приміщення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників органу опіки та піклування, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Встановлено, що 18 червня 2008 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_4 уклади кредитний договір №906pv24-08, за умовами якого банк надав відповідачці кредит в сумі 24000 доларів США зі сплатою 16,5% річних і кінцевим терміном повернення не пізніше 18 червня 2023 року.

19 червня 2008 р., для забезпечення виконання кредитних зобовязань, ОСОБА_4 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» уклали договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передані: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка під їх будівництво та обслуговування площею 0,0888 кв. м за адресою - вул. Шевченка, 155 в с. Глибоке Богородчанського району, які належать ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Глибоківською сільською радою 25 квітня 2008 року на підставі рішення виконавчого комітету №63 від 07 квітня 2008 року, державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 ІФ 01-05 2/000029 №182501, виданого Глибоківською сільською радою 20 серпня 2002 року.

Житловий будинок, що є предметом іпотеки, придбаний ОСОБА_4 не за рахунок коштів, які отримані нею за кредитним договором. В судовому засіданні встановлено, що на даний час в цьому будинку, крім ОСОБА_4, проживають її діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

У звязку з невиконанням ОСОБА_4 зобовязань за кредитним договором, утворилась заборгованість в розмірі 2401456 грн. 28 коп. (в еквіваленті до національної валюти), в тому числі: за основною сумою (тілом) кредиту 22164,15 доларів США (511782,73 грн.); за процентами 21069,66 доларів США (486510 грн. 33 коп.); по пені 1403163 грн. 22 коп. (а.с. 35-40).

Згідно п.8.4.3. договору іпотеки, іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, коли в момент настання терміну виконання іпотекодавцем зобовязань, забезпечених іпотекою, вони не будуть виконані.

Такі умови договору відповідають вимогам ст. 33 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником

основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог цього Закону.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Однак 07 червня 2014 року набрав чинності Закон №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Згідно з п.1 ст.1 цього закону, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави або предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що воно використовується як місце постійного проживання позичальника та загальна площа не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

В даному випадку предметом іпотеки є житловий будинок загальною площею 111,7 кв. м, який використовується відповідачами як місце постійного проживання.

Тому на час дії Закону №1304-VII виконання рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід відстрочити.

Суд вважає, що початковою ціною предмета іпотеки слід встановити ціну, зазначену в п.5 Іпотечного договору, оскільки вона була узгоджена сторонами.

Позовні вимоги щодо виселення ОСОБА_4 та членів сімї з житлового будинку, що є предметом іпотеки, задоволенню не підлягають на таких підставах.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки зазначене в ст. 12 Закону України «Про іпотеку» та ст.590 ЦК.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Так, згідно із ч.ч.1;2 ст. 39 цього закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення є ст. 109 ЖК Української РСР, у ч.1 якої передбачені підстави виселення.

Частина 3 ст.109 ЖК Української РСР регулює порядок виселення громадян.

За змістом ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК Української РСР, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.109 ЖК Української РСР, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, ч.2 ст.109 ЖК Української РСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Оскільки житловий будинок придбаний ОСОБА_4 не за рахунок кредиту банку, то вона та члени сімї не підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.

На підставі ст.ст. 33; 39; 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 589; 590 ЦК України, ст.109 ЖК Української РСР, Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд

р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 2401456 грн. 28 коп., складовими якої є: основна сума (тіло) кредиту 22164,15 доларів США (511782,73 грн.); борг за процентами 21069,66 доларів США (486510,33 грн.); пеня 1403163 грн. 22 коп.; за кредитним договором №906pv24-08, укладеним 18 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_4, звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку під їх будівництво й обслуговування площею 0,0888 кв. м, що розташовані по вул. Шевченка, 155 в с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації - 195455 гривень.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» по 162 грн. 40 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України від 03 червня 2014 року №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідачами рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області через Богородчанський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення; позивачем, органом опіки та піклування Богородчанської районної державної адміністрації протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий