Рішення № 47393327, 29.11.2011, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/4559/11 Справа № 22ц-10804/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року

29 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Можелянської З.М., Ремеза В.А.

при секретарі: Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 2-6).

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що між позивачем та ОСОБА_2 були укладені кредитні договори № cs22ga00000009 від 03.08.2007року, № SАМDN03000007168124від 12.05.2006 року та № SАМDN03000024284444 від 06.11.2008 року, відповідно до умов яких позивач надав, а відповідач отримав у кредит грошові кошти.

Зобов'язання відповідача за кредитними договорами, забезпечені порукою на підставі договорів поруки, укладених між позивачем та іншими відповідачами.

Оскільки відповідачі добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажають, ПАТ КБ «Приватбанк» просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рахунок заборгованості за договором № cs22ga00000009 від 03.08.2007 року - 1 656 400,69 доларів США, з ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за договором № SАМDN03000007168124від 12.05.2006 року - 319 014, 56 грн. та SАМDN03000024284444 від 06.11.2008 року - 2490,66 грн., з ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно 200 грн., а також судові витрати (а.с. 2-6,92).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені.

Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03.08.2007 року - 13 091 659 грн. 77 коп.

Суд стягнув солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості і за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03.08.2007 року - 200 грн.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № SАМDN03000007168124від 12.05.2006 року - 318 814 грн. 56 коп.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором №SАМDN03000024284444 від 06.11.2008 року - 2 290 грн. 66 коп.

Суд стягнув солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитними договорами: № SАМDN03000007168124від 12.05.2006 року - 200 грн., №SАМDN03000024284444 від 06.11.2008 року - 200 грн., а разом 400 грн.

Суд стягнув солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір - 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено /а.с.105-107/.

З таким рішенням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погодилися і звернулися з апеляційною скаргою, в якої ставлять питання про скасування рішення суду, та постанову нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства /а.с. 147-152/.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст..213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із розясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № сз22§а00000009 від 03.08.2007року, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредит у сумі 1 800 022 дол. США на термін до 03.08.2017 року, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки (а.с. 16-18).

Також між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № SАМDN03000007168124від 12.05.2006 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредит у сумі 250 000 грн. на термін, що відповідає строку дії кредитної картки, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки (а.с. 90-91).

Крім того між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір SАМDN03000024284444 від 06.11.2008 року, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредитну лінію на термін, що відповідає строку дії кредитної картки, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки (а.с. 18).

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань між позивачем та ОСОБА_3 03.08.2007 року було укладено договір поруки № CS22G00000009 , за умовами якого відповідач зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків за кредитним договором № cs22ga00000009 від 03.08.2007 року в тому ж розмірі, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій (а.с.23)

Відповідно до п.2.3.3. кредитного договору № сз22§а00000009 від 03.08.2007року кредитор (позивач) має право вимагати дострокове погашення позичальником (відповідачем) заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, комісій.

Таке дострокове погашення повинно бути здійснено позивачем не пізніше 31 календарного дня календарного дня з дати одержання відповідачем відповідного повідомлення з вимогою про дострокове повернення кредиту /а.с.18-21/.

У порушення вказаних вимог договору матеріали справи не містять відомостей про направлення банком позичальнику вимогу достроково повернути кредит та виконати інші зобов'язання з зазначенням конкретної дати виконання цієї вимоги. Відповідачі факт такого повідомлення заперечували. Крім того ні позовна заява, ні рішення суду першої інстанції не містять обставин про конкретні не виконані відповідачами зобов'язання, що давали підставу за умовами договору кредиту на його дострокове стягнення.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору кожною із його сторін.

Враховуючи вказані вимоги закону та встановлені у судовому засіданні обставини, які свідчать про недодержання банком передбаченого умовами договору порядку повідомлення позичальника про зміну ним умов договору та вимогу про дострокове повернення грошових коштів, позовні вимоги банку, як заявлені передчасно, задоволенню не підлягають.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та обставинам справи, його рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,315,319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2010 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: