Ухвала суду № 47393255, 20.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5860/15 Справа № 206/7502/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 69

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

20 липня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Осіяна О.М.

при секретарі - Самокиші О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради за участю третіх осіб: Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори, комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради, прокуратури Самарського району м.Дніпропетровська про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у червні 2014 року позивач при відвідування кладовища, де поховані його батьки, знайшов лист, з якого він дізнався про смерть сестри ОСОБА_3 При зверненні за адресою, вказаною у записці, ОСОБА_4 повідомила йому, що ОСОБА_3, з якою він тривалий час не спілкувався через сімейну сварку, та зловживання останньою спиртними напоями, померла 09 лютого 2012 року. Про її смерть заявили сусіди, яки викликали міліції та організовували похорони. У даний час квартира стоїть опечатана і усі речі та документи з неї вивезені. Для оформлення спадщини йому необхідно зібрати відповідні документи, але через відсутність у нього будь-яких документів та даних стосовно змін прізвища сестри при укладаннях шлюбів та свідоцтв про її народження і про смерть він позбавлений можливості скласти повний пакет документів. На запит нотаріуса до КП «ДМБТІ» було надано інформацію, що квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19 грудня 1996 року.

19 вересня 2014 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки він пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та не надав документи, які підтверджують факт його родинних відносин зі спадкодавцем. Інших спадкоємців його сестри за законом не існує.

На підставі викладеного просить суд встановити, що він є рідним братом ОСОБА_3, померлої 09 лютого 2012 року у м. Дніпропетровську. Визначити йому, додатковий строк тривалістю в один місяць для подання до Восьмої державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, а саме: 09 лютого 2012 року у м. Дніпропетровськ (а.с.2-4).

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2015 року втановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним братом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 09 лютого 2012 року.

Визначено ОСОБА_2 додатковий строк в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини після померлої 09 лютого 2012 року ОСОБА_3

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із рішенням суду Дніпропетровська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові (а.с.179-182).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а заочне рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, 13 квітня 1954 року народився ОСОБА_2 Свідоцтвом про народження серії ЯЕ № 482251 від 19 травня 1954 року встановлено, що його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.6).

22 грудня 1995 року померла ОСОБА_6М.(а.с.15). 23 лютого 1996 року помер ОСОБА_5 (а.с.16). 09 лютого 2012 року померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.27). З листа сусідки ОСОБА_3, залишеним на кладовищі на могилі його батьків, позивач дізнався про смерть сестри ОСОБА_3 (а.с.5).

З відповіді КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР від 08 жовтня 2014 № 11125 вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року в інвентарній справі містяться відомості про право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19 грудня 1996 року, посвідченого П'ятою ДДНК за реєстром № 1-6881 та зареєстровано в КП ДМБТІ ДОР 23 травня 1997 року в реєстровій книзі № 180п за реєстровим № 89 (а.с.7).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, ОСОБА_7 народилася 09 вересня 1947 року, її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.8).

З нотаріально завіреної копії заяви про відмову від спадщини від ОСОБА_2 доданої до спадкової справи № 494/96, заведеної П'ятою ДДНК після смерті ОСОБА_5 вбачається, що він відмовився від спадщини після смерті батьків, з метою оформлення усього спадкового майна на користь ОСОБА_3 (а.с.10-13).

Постановою від 19 вересня 2014 року державний нотаріус Восьмої ДДНК ОСОБА_8 відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його рідної сестри ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 09 лютого 2012 року на спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_3, оскільки ОСОБА_2 пропустив встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини та не надав правовстановлюючі документи щодо належності майна спадкодавцеві, не надав документи, які підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем (а.с.14)

З наданої копії спадкової справи № 505/2014, відкритої до майна ОСОБА_3, померлої 09 лютого 2012 року вбачається, інших спадкоємців крім ОСОБА_2 немає, із заявою ніхто не звертався (а.с.22-36).

Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції надано копію актового запису про шлюб № 422 від 09 червня 1990 року на ОСОБА_3 Також повідомлено, що у громадянки це другий шлюб, відомості щодо попередньому відсутні (а.с.107-108).

Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5, померлого 23 лютого 1996 року, виданого П'ятою ДДНК 22 жовтня 1996 року, заяву про прийняття спадщини після смерті батька надала ОСОБА_3, син ОСОБА_2 надав заяву про відмову від спадщини на користь сестри, свідоцтво про право на спадщину за законом видано ОСОБА_3 22 жовтня 1996 року на 2/3 частини квартири АДРЕСА_4 (а.с.129-142).

У відповідності до копії свідоцтва про шлюб серії І-ФС № 375258 від 28 січня 1984 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9, прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 (а.с.137).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2013 року визнано відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлої 09 лютого 2012 року, у вигляді квартири АДРЕСА_5 і передано її у власність територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради (а.с.109-110).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3, оскільки в них спільні батьки та прізвище, яке померла змінила після укладення шлюбів.

Таким чином, встановивши факт родинних відносин між зазначеними особами, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини з підстав наявності поважних причин у розумінні положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким вирішенням справи та вважає, що судом повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно з частиною 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1). у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2). ці обставини визнані судом поважними.

Згідно до Постанови Пленуму ВСУ д 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового стооку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, тривала хвороба спадкоємців, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна, складні умови праці, які пов'язані з тривалими відрядженнями. При розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини судом застосовуються інші, порівняно із поновленням строку позовної давності, підстави для визнання причин пропуску цього строку повноважними.

Аналізуючи вищенаведені норми права слід зазначити, що підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними.

При вирішенні даної категорії справ слід також враховувати, що для визначення додаткового строку є обов'язковим обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини в мотивувальній частині судового рішення.

Таким чином, вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини з поважних на те причин, оскільки він не спілкувався з ОСОБА_3, через аморальний спосіб її життя, що виражався у зловживанні алкоголем і конфліктній поведінці, у звязку із чим дізнався про смерть своєї сестри у червні 2014 року.

З урахуванням вище встановленого, доводи зазначені відповідачем в апеляційній скарзі про безпідставність визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, не заслуговують на увагу суддів, оскільки відповідачем у передбаченому правилами ст.ст. 57-60 ЦПК України, посилання позивача на поважність пропуску відповідного строку ні в суді апеляційної інстанції, ні в суді першої інстанції не спростовані.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради відхилити.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 20 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_10

ОСОБА_11