Ухвала суду № 47391606, 20.07.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8918/14-ц

Провадження № 2-з/204/99/15 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК

49006, м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

20 липня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Власенко О.О.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.

17 квітня 2015 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просила до вирішення справи по суті накласти арешт на частину нежилого приміщення в будинку № 107 поз. 1-14, загальною площею 148 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, буд. 41, відповідно до суми позову. В обґрунтування заяви вказала на те, що сума позову складає еквівалент 7000 доларів США, що є значною сумою та не забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, оскільки відповідач може відчужити своє майно для уникнення відповідальності.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року було накладено заборону ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2: здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, а саме: в житловому будинку літ. А-12 на першому поверсі нежитлове вбудоване приміщення № 107 поз. 1-14 загальною площею 148,0 кв.м., ганок - а, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, житловий масив Тополя-2, будинок 41, яке належить йому на підставі договору купівлі-продажу № 188-НД/188-Н від 13.07.1999 року, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі, реєстраційний номер майна 3843051, номер запису 1369-129 в книзі № 25 НФ, до прийняття рішення у справі в межах позовних вимог, а саме 98000,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2015 року була скасована ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року та передано дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2015 року, з урахуванням розяснень зазначених в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2015 року, було накладено арешт на нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-12 на першому поверсі нежитлове вбудоване приміщення № 107 поз. 1-14 загальною площею 148,0 кв.м., ганок - а, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, житловий масив Тополя-2, будинок 41, яке належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі договору купівлі-продажу № 188-НД/188-Н від 13.07.1999 року, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі, реєстраційний номер майна 3843051, номер запису 1369-129 в книзі № 25 НФ, до прийняття рішення у справі в межах позовних вимог, а саме 98000,00 грн.

Проте, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2015 року була скасована ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2015 року та передано дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заява передана судді Самсоновій В.В. 20 липня 2015 року цивільною канцелярією суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України - позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п.4 цієї ж Постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Розглянувши дану заяву та матеріали справи, враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку, що між сторонами дійсно виник спір.

Згідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2015 року суд не вправі змінювати вид забезпечення, який заявлений стороною у справі. Крім того, згідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2015 року суд має встановити, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

За таких обставин, оскільки суду не надано доказів того, що заявлений позивачкою вид забезпечення позову не буде перешкоджати господарській діяльності відповідача, якщо він здійснює таку діяльність і зареєстрований відповідно до закону як підприємець, суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її заяви.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 151-153, 168, 209 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Самсонова