Постанова № 47390248, 03.07.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Спарва№ 308/9341/13-п

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши адміністративні матеріали ГД ПРІ ВБВДОЗШ ДПС у Закарпатській області про адміністративне правопорушення відносно головного бухгалтера ТОВ «ОСОБА_2С.Ю.» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч.1 ст.163 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно cкладеного протоколу№ 2/22-02/32953730 від 18.05.2013 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що головним бухгалтером ТОВ «ОСОБА_2С.Ю.» ОСОБА_1 вівся податковий облік з порушенням встановленого порядку, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в загальному у сумі 27 830,00 грн. в т.ч. за IV квартал 2011 р., податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на заг. суму 475823 у тому числі по періодах: за квітень 2011 р. 208468,00 грн., за лютий 2012 р. 250045,00 грн., за квітень 2012 р. 16890,00 грн., за липень 2012 р. 420,00 грн., податку на доходи фізичних осіб в сумі 1596,00 грн. в тому числі за 4 кв. 2011 р. 1596,00 грн. За вчинення даних дій ОСОБА_1 передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.163 КпАП України.

18.05.2013 р. при перевірці ТОВ «ОСОБА_2С.Ю.» посадовими особами ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС були встановлені вказані вище обставини.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала. Надала суду письмові заперечення по суті справи з яких слідує, що вважає акт про результати проведення перевірки необгрунтованим, а висновки викладені в ньому такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Завищення посадовими особами податкового органу податку на прибуток , в загальному у сумі 27 830,00 грн. є незаконним, оскільки всі господарські операції були проведені в повному обсязі та з дотриманням норм чинного податкового законодавства, що підтверджують документи, надані у судовому засіданні.

Також з приводу висновків акту про правопорушення, що полягає у веденні податкового обліку з порушенням встановленого порядку, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на заг. суму 475823,00 грн., ОСОБА_1 зазначила, що такі висновки виникли в результаті визнання посадовими особами податкового органу фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ОСОБА_2С.Ю.» з контрагентами такими, що не направлені на здійснення реальних господарських операцій, первинних документів ТОВ «ОСОБА_2С.Ю.» такими, що не підтвреджують факт здійснення поставки, а правочинів - фіктивними, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

ОСОБА_1 додала до письмових заперечень документи, які спростовують вищезазначені висновки податкової, а також пояснила, що при визначенні правочинів фіктивними, посадовими особами податкового органу не враховано ряду норм чинного законодавста.

Зокрема, зі змісту ст.ст. 203, 204, 205, 215, 228 ЦК України слідує, що правочини, вчинені субєктами господарювання, можуть бути визнані нікчемними лише за умови наявності належних та допустимих доказів, які свідчать про їх спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Вказала на позицію Вищого адміністративного суду України. Так, ухвалою ВАСУ К-1470/09 від 15.04.2009 р. викладено правову позицію з вказаного вище питання, а саме те, що сам по собі факт допущення на думку податкового органу субєктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави й суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

Акт № 1780/22-11/32953730 від 18.05.2013 р. про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ОСОБА_2С.Ю.» не містить чіткого визначення, яких саме прав, свобод та інтересів

людини і громадянина порушують правочини, вчинені ТОВ «ОСОБА_2С.Ю.», яке саме майно фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад було знищено, пошкоджено, або перейшло у власність ТОВ «ОСОБА_2С.Ю.» в результаті вчинення вищезазначеного правочину.

Крім того, судом встановлено, що жодним законом не передбачено право державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків у податковій звітності.

Стосовно твердження, викладеного в акті, про вчинене правопорушення, що полягає у веденні податкового обліку з порушенням встановленого порядку, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 1596,00 грн. за наслідками використання коштів (які не віднесено на витрати) на закупку сільськогосподарської продукції, ОСОБА_1 пояснила, що закупка усієї вищезазначеної сільськогосподарської продукції здійснювалася у громадянки ОСОБА_3 власниці земельної ділянки, на котрій дана продукція й була вирощена, що підтверджується відповідною Довідкою, доданою до письмових заперечень.

А у відповідності до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення ОСОБА_1 приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень та заперечень ОСОБА_1 в діях останньої відсутні такі обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення як протиправність та вина.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-285, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163 КпАП України закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд, який виніс постанову.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4