Ухвала суду № 47377343, 22.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року м. Київ К/800/19769/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Голяшкіна О.В., Сороки М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квайссер Фарма Україна" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті декларації, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квайссер Фарма Україна" (далі - ТОВ "Квайссер Фарма Україна", Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - Митниця), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230019/2 від 17 квітня 2014 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260002/2014/00043 від 17 квітня 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230021/2 від 07 травня 2014 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260002/2014/00046 від 07 травня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення митного контролю ТОВ "Квайссер Фарма Україна" було подано до митного оформлення вантажні митні декларації: № 100260002/2014/169322 від 17 квітня 2014 року та № 100260002/2014/169593 від 07 травня 2014 року разом із товаросупровідними документами на товар, який заявлений в режимі "ІМ-40".

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Митницею відмовлено позивачу у прийнятті митних декларацій та оформлено картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260002/2014/00043 від 17 квітня 2014 року та № 100260002/2014/00046 від 07 травня 2014 року.

Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений ТОВ "Квайссер Фарма Україна", відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230019/2 від 17 квітня 2014 року та № 100260002/2014/00046 від 07 травня 2014 року відповідно.

Митниця вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку із неподанням всіх необхідних документів, що підтверджують митну вартість товару.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, позивач звернувся в суд з вимогою про визнання протиправними та скасування рішень Київської міської митниці ДФС.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано картку відмови Київської міської митниці ДФС № 100260002/2014/00043 від 17 квітня 2014 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230019/2 від 17 квітня 2014 року.

Скасовано картку відмови Київської міської митниці ДФС № 100260002/2014/00046 від 07 травня 2014 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230021/2 від 07 травня 2014 року.

У своїй касаційній скарзі Митниця, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В свою чергу, представник Товариства у запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Квайссер Фарма Україна" та Командитним товариством Queisser Pharma Gmbh & Co. KG (Німеччина) 01 січня 2014 року укладено договір купівлі-продажу № 3 щодо поставки фармацевтичної продукції.

Відповідно до укладеного договору позивач придбаває товар за кількістю, асортиментом і вартістю, погодженими сторонами в інвойсі. Перелік продукції та її вартість визначено сторонами в додатках до зовнішньоекономічного договору (Генеральних Специфікаціях), які становлять його невід'ємну частину.

З метою митного оформлення ввезених на територію України харчових продуктів (дієтичних добавок, упакованих для роздрібної торгівлі), позивачем подано до Митниці вантажні митні декларації № 100260002/2014/169322 від 17 квітня 2014 року та № 100260002/2014/169593 від 07 травня 2014 року, в яких вказано митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору. На підтвердження вартості товару Товариством подано договір купівлі-продажу товарів № 3 від 01 січня 2014 року, додатки № 1, № 1/2 до договору, інвойс № 91002265 від 11 квітня 2014 року, специфікації № 1, № 2 від 11 квітня 2014 року до інвойсу.

Так, заявлена митна вартість товару по вантажній митній декларації № 100260002/2014/169322 від 17 квітня 2014 року у відповідності до інвойсу № 91002265 від 11 квітня 2014 року склала 95131,65 євро, що виходячи з офіційного курсу НБУ, який станом на момент подання декларації становив 15,73 грн. за 1 євро, в національній валюті склала - 1496425,71 гривень.

Заявлена декларантом митна вартість товару по вантажній митній декларації № 100260002/2014/169593 від 07 травня 2014 року у відповідності до інвойсу № 91002265 від 11 квітня 2014 року склала 10468,98 євро, що виходячи з офіційного курсу НБУ, який станом на момент подання декларації становив 15,91 грн. за 1 євро, в національній валюті склала - 166591,73 гривень.

Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товару у вищезазначених деклараціях, Митниця запропонувала позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, виготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Однак, на вимогу органу доходів і зборів щодо необхідності додаткових документів уповноважений представник декларанта повідомив про неможливість їх надання.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, Митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 100260002/2014/230019/2 від 17 квітня 2014 року та № 100260002/2014/230021/2 від 07 травня 2014 року, відповідно до яких митну вартість визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів.

Таким чином, прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стало наслідком збільшення митних платежів за товари, задекларовані позивачем на загальну суму 713435,73 гривень.

Зі змісту оскаржуваних рішень контролюючого органу вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки документи, які подані до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Коригування митної вартості стало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 100260002/2014/00043 від 17 квітня 2014 року та № 100260002/2014/00046 від 07 травня 2014 року.

Підставами для видачі вищевказаних карток зазначено відсутність на письмову вимогу митного органу додаткового документального підтвердження заявленої митної вартості.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Митницею необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару за основним методом, оскільки подані Товариством документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таку позицію Окружного адміністративного суду міста Києва підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно із частиною 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару підтверджується інвойсом № 91002265 від 11 квітня 2014 року, специфікаціями № 1, № 2 від 11 квітня 2014 року до інвойсу та додатками № 1, № 1/2 до укладеного між ТОВ "Квайссер Фарма Україна" та Командитним товариством Queisser Pharma Gmbh & Co. KG (Німеччина) договором купівлі-продажу № 3 від 01 січня 2014 року щодо поставки фармацевтичної продукції.

Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, оскільки декларантом були надані всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідно до поданих ТОВ "Квайссер Фарма Україна" декларацій поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалася на умовах CIP UA Київ згідно із Incoterms 2010, що відповідає укладеному договору купівлі-продажу № 3 від 01 січня 2014 року, пунктом 5 якого передбачено, що ціни на продукцію на умовах CIP UA Київ визначено додатками до договору, у всі зазначені ціни включено ліцензійні платежі, що є складовою митної вартості товару, який імпортується в Україну.

З урахуванням умови поставки CIP, що насамперед передбачає покладення обов'язку на продавця стосовно здійснення поставки товару шляхом його передання перевізнику. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Разом з цим, на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця від ризиків втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, митна вартість задекларованого товару була визначена ТОВ "Квайссер Фарма Україна" за першим методом, тобто за ціною договору, в основу якої було покладено ціну, визначену інвойсом та додатками до договору купівлі-продажу № 3 від 01 січня 2014 року.

Як вбачається з доказів, що містяться в матеріалах справи, ТОВ "Квайссер Фарма Україна" надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих ТОВ "Квайссер Фарма Україна" документах відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Голяшкін

М.О. Сорока