Рішення № 47375891, 21.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.15р. Справа № 904/4641/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сферастройдизайн", 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24А, оф. 71

до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської Ради м.Дніпропетровська, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 16

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Державна фінансову інспекцію в Дніпропетровській області, 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 22, корп. 2

про стягнення 10605,47 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Шахов Д.А. - представник за довіреністю від 01.01.2015 року за № 33

від відповідача Боровик А.А. - представник за довіреністю від 06.05.2015 року за № 3/2-955

від третьої особи Вербицька В.А. - провідний спеціаліст-юрисконсульт за довіреністю від 07.05.2015 року за № 15-48

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сферастройдизайн" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про стягнення інфляційних втрат в сумі 9618,95 грн., 3% річних в сумі 1023,98 грн., судового збору.

Позивачем 30.06.2015 року подано до суду заяву від 30.06.2015 року про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача інфляційних втрат в сумі 9618,95 грн., 3% річних в сумі 986,52 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору підряду на проведення проектних робіт від 14.06.2013 року за № 128 в частині своєчасної оплати за виконані роботи.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 30.06.2015 року за № 3/4-1277) посилаючись на те, що:

- у простроченні термінів оплати відсутня вина відповідача, оскільки до кінця 2013 року управлінням казначейства не здійснювались платежі за платіжними дорученнями розпорядників бюджетних зобов'язань з технінчих причин;

- у 2014 році державною фінансовою інспекцією проводились контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з оплати товарів, робіт і послуг, за закупівлю яких поширюється Закон України "Про здійснення державних закупівель", а враховуючи, що акт державної фінансової інспекції складений лише 25.12.2014 року - кошти, виділені відповідачу у 2014 році як невикористане фінансування, згідно зі ст. 57 Бюджетного кодексу України, повернулись до місцевого бюджету. В 2015 році відповідачу кошти на оплату робіт виділені з бюджету 23.02.2015 року в зв'язку з чим за виконані позивачем роботи останньому оплачено 02.04.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року залучено до участі у справі № 904/4641/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача поясненнями від 21.07.2015 року пояснила, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області здійснювалась перевірка достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з оплати робіт, виконаних позивачем для відповідача згідно договору підряду на проведення проектних робіт № 128 від 14.06.2013 року на підставі п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 року за № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" й розбіжності у проектних роботах, включених до кошторису, та реальною вартістю проектних робіт за вищевказаним договором не встановлено, що підтверджується довідкою зустрічної звірки від 05.12.2014 року за № 05-19/21 (реєстр (додаток № 3)).

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2013 року між Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сферастройдизайн", як підрядником, укладено договір підряду на проведення проектних робіт № 128 за умовами п. 1.1 якого підрядник зобов'язується за плату розробити за завданням замовника та передати останньому наступному проектну документацію відповідно до ДБН 1.1.1-2000: виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт електромереж, що становить складову частину житлового будинку по вул. Семафорна, 30б, /м. Дніпропетровськ/, що згідно ДБН 1.1.1-2000 є складовою частиною загальної вартості робіт з капітального ремонту, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену підрядником документацію, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 року.

Строк розробки документації підрядником становить 30 робочих днів з моменту набрання чинності цим договором (п. 1.2 договору).

Строк передання документації підрядником замовнику становить 5 робочих днів з моменту набрання чинності цим договором (п. 1.3 договору).

Початок робіт починається з моменту підписання договору та діє до закінчення комплексу робіт згідно календарного плану до 31.12.2013 року. Календарний план є невід'ємною частиною договору (додаток № 2) (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна його вартість щодо розробки документації підрядником включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 року і становить 18991,46 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3165,24 грн.

Вартість проектної документації визначена на підставі кошторису на проектні роботи (додаток 3) та протоколу угоди договірної ціни на розробку проектної документації (додаток 1) (п. 2.2 договору).

За приписами п. 2.3 договору оплата виконаних робіт щодо розробки документації підрядником здійснюється замовником протягом 15 банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акта приймання-передачі робіт, в межах кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на рахунок замовника.

Згідно з п. 3.1 договору замовник зобов'язаний сплатити підрядникові ціну робіт у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Замовник зобов'язаний прийняти подані підрядником відповідно до п. 4.1 цього договору документацію та акт і протягом 7 календарних днів з дня отримання акту приймання-передачі документації підписати його та повернути підряднику один примірник. В разі якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, замовник має право протягом 10 календарних днів подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двостороннього акта з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання (п. п. 4.2, 4.3 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та закінчується в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 30.12.2013 року за № 1 до вищевказаного договору сторони погодили продовжити термін дії договору підряду на проведення проектних робіт № 128 від 14.06.2013 року до 31.12.2014 року.

При цьому, суд зважає на наступне: відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 000,00 грн., а робіт - 1 000 000,00 грн.

Отже, дотримання тендерних процедур під час здійснення державної закупівлі обов'язкове за умови, якщо вартість предмету закупівлі (в даному випадку робіт) становить 1 000 000,00 грн.

Враховуючи, що ціна договору підряду на проведення проектних робіт № 128 від 14.06.2013 року становить 18991,46 грн., сторонами не дотримувалась тендерна процедура укладення вказаного договору.

При цьому суд зважає на те, що Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області здійснювалась перевірка достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з оплати робіт, виконаних позивачем для відповідача згідно договору підряду на проведення проектних робіт № 128 від 14.06.2013 року на підставі п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 року за № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" й розбіжності у проектних роботах, включених до кошторису, та реальною вартістю проектних робіт за вищевказаним договором не встановлено, що підтверджується довідкою зустрічної звірки від 05.12.2014 року за № 05-19/21 (реєстр (додаток № 3)).

На виконання умов договору позивач виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 18991,46 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом № 1 від 14.06.2013 року (а. с. 20).

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач розрахувався з позивачем 02.04.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 105 від 27.03.2015 року на суму 18991,46 грн. (а. с. 21), тобто з порушенням строків оплати.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 986,52 грн. за період з 09.07.2013 року до 01.04.2015 року, інфляційних втрат в сумі 9618,95 грн. за період з 09.07.2013 року до 01.04.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд зважає на невірне визначення позивачем періоду нарахування інфляційних втрат (без врахування п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"), однак, після здійснення перерахунку за вірним періодом серпень 2013 року - березень 2015 року, встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в меншому розмірі (позивач просить стягнути інфляційні в розмірі 9618,95 грн., тоді як за вірний період з 01.08.2013 року до 31.03.2015 року сума інфляційних становить 9647,58 грн.), ніж становить вірна сума, що є правом позивача.

Крім того, суд зауважує, що визначена у пункті 2.3 договору умова надходження коштів відповідного кошторисного призначення на рахунок відповідача не може вважатись відкладальною умовою щодо оплати відповідачем проведених позивачем за договором робіт з огляду на наступне:

На підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Так, статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач є юридичною особою, а відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Між тим, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб'єктів господарювання, що пов'язані із бюджетним фінансуванням.

Обов'язок відповідача сплатити суму боргу, додатково обґрунтовується тим, що відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності. Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від відповідальності. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність його вини з огляду на відсутність бюджетного фінансування є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже не може братися до уваги при визначенні судом настання моменту оплати.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 11.04.2013 року по справі № 5011-50/10068-2012, у постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року № 15/5027/715/2011, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.

Відповідно до п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (ст. 614, 617 Цивільного кодексу України чи ст. 218 Господарського кодексу України).

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 607, 614, 617, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (вул. Леніна, 16, м. Дніпропетровськ, 49000, р/р 35425102081823 у ГУ ДКСУ Дніпропетровській області, МФО 805012, ідентифікаційний код 38114671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сферастройдизайн" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 24А, оф.71, р/р 26003060805524 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ідентифікаційний код 34364565) 9618 (дев'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 95 коп. - інфляційних втрат, 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 52 коп. - 3% річних, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 24.07.2015 року.

Суддя С.П.Панна