Постанова № 47375298, 20.07.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/438/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Кононовій О.О.,

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сватівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу по авансових внесках з податку на прибуток в розмірі 596 239,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", в якому просив стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Луганськгаз податкову заборгованість у сумі 596 239,00грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач знаходиться на обліку у Сватівській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків за неосновним місцем обліку.

Згідно з Витягом ЄДРЮО та ФОП Сватовське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» має правовий статус субєкта без права юридичної особи і 11.03.1994 року взято на податковий облік у Сватівській ОДПІ за №42 як платник податків за основним місцем обліку.

Станом на 25.05.2015 відповідач по Філії має податковий борг у сумі 596 239,00грн. з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств.

Податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, яка надана відповідачем до Сватівської ОДПІ 03.03.2014, задекларована щомісячна сума авансового внеску на 2014 рік у розмірі 530100,00грн.

Згідно з розрахунком податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік відносно вказаної філії, що надано відповідачем позивачу 28.02.2014, задекларовано щомісячну суму авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий рік), що підлягала сплаті щомісяця у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року) у розмірі 85 177,00грн.

01.09.2014 позивачем було сформовано податкову вимогу №868-15, яка вручена уповноваженій особі 30.09.2014, однак по закінченню встановленого законом терміну сплати податків сума до бюджету не перерахована.

На підставі викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не прибув, повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, надав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника ОДПІ.

Представник відповідача позов не визнала, заперечувала проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях наданих суду 07.07.2015.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» зареєстровано в якості юридичної особи з 11.05.1994 року та має відокремлені структурні підрозділи, зокрема Сватівське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства - філія Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз». Вказані обставини підтверджується витягом з ЄДРЮО та ФОП (а.с.7-15).

Згідно довідки від 31.08.2010 №18 Сватівське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства філія ПАТ «Ліганськгаз» 11.03.1994 року взято на податковий облік у Сватівській ОДПІ за №42 як платник податків за основним місцем обліку (а.с.24).

ПАТ «Луганськгаз» є юридичною особою та має право набувати майнові і особисті немайнові права нести обовязки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Стаття 67 Конституції України встановлює обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) визначено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 4.1.3. пункту 4.1 статті 4 ПКУ встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПКУ визначено, що податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно положень п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1, п.36.2 ст.36 ПКУ податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обовязок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 38.1 статті 38 ПКУ визначено, що виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п.49.16 ст.49 ПКУ платник податків зобовязаний сплатити податкове зобовязання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ.

Згідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Строки сплати податкового зобовязання платниками податку на прибуток визначені абзацом 4 п.57.1 ст. 57 ПКУ, згідно з яким платники податку на прибуток (крім новостворених виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ та платників податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 100 млн. грн.) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний період (податковий рік) без подання податкової декларації.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошового зобовязання.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (додаткового) року по лютий наступного звітного (податкового ) року включно.

Згідно п.152.4. ст.152 ПКУ визначається порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку повідомляє контролюючі органи про прийняття такого рішення протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку застосовується до зміни платником податку такого рішення та не потребує щорічного підтвердження.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

У разі якщо платник податку, який прийняв рішення про сплату консолідованого податку, сплачує авансовий внесок з податку згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, такий авансовий внесок сплачується за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до положень цього розділу, в загальній сумі таких витрат цього платника податку, визначених у останній податковій звітності, поданій таким платником податку.

Станом на 28.02.2015 відповідач допустив податкову заборгованість у сумі 596239,00 грн. по філії ПАТ «Луганськгаз»: Сватівське МРУЕГГ по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств (а.с.21).

Податковою декларацією з розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік, яка надана відповідачем до Сватівської ОДПІ 28.02.2014 задекларована щомісячна сума авансового внеску у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року у розмірі 85177,00 грн. (а.с.28).

Заборгованість виникла у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації з розрахунку податку на прибуток за 2013 рік:

- по строку сплати до 30.08.2014 у сумі 85177,00 грн.,

- по строку сплати до 30.09.2014 у сумі - 85177,00 грн.,

- по строку сплати до 30.10.2014 у сумі - 85177,00 грн.,

- по строку сплати до 30.11.2014 у сумі - 85177,00 грн.,

- по строку сплати до 30.12.2014 у сумі - 85177,00 грн.,

- по строку сплати до 30.01.2015 у сумі - 85177,00 грн.,

- по строку сплати до 28.02.2015 у сумі 85177,00 грн.

Сватівською ОДПІ було сформовано податкову вимогу від 01.09.2014 №868-15, яку направлено поштою з рекомендованим повідомленням до Сватівського МРУЕГГ ПАТ «Луганськгаз» та вручено уповноваженій особі 30.09.2014 (а.с.29).

По закінченню встановленого законом терміну сплати податків вказана сума не перерахована до бюджету.

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 20.1.19 п.п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Підпунктом 87.11 ст.87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, а тому їх слід задовольнити в повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що внаслідок проведення антитерористичної операції в окремих районах Луганської області Товариство не в повній мірі отримує плату від споживачів за надані послуги, відбулося пошкодження майна та втрата документації, штампів і печаток, у звязку з чим воно неспроможне з липня 2014 року платити податки, збори та інші обовязкові платежі, а також наявність у товариства Сертифікату (висновку) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №749, виданого Торгово-промисловою палатою України 02.10.2014 №3497/05-4 (а.с.59-60), не можуть розцінюватись як підстава для звільнення від сплати податків, встановлених діючим законодавством. Будь-які зміни, прийняті внаслідок проведення антитерористичної операції до Податкового кодексу України відносно авансових внесків з податку на прибуток підприємств, не вносились.

З тих самих підстав судом не приймаються до уваги і посилання відповідача на те, що сума податкового боргу, у вигляді узгоджених податкових зобовязань, сформована за попередній (2013) податковий рік, не відповідає умовам здійснення господарської діяльності та фінансовій спроможності Товариства, які координально змінилися та набули непоправних негативних наслідків.

Всі перелічені відповідачем обставини можуть бути лише підставою для звернення до суду в майбутньому з заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення згідно вимог ст.263 КАС України, після набрання судовим рішенням законної сили.

Проте жодним чином не можуть бути визнані як підстави для відмови в задоволенні вимог позивачу.

Твердження представника відповідача про те, що на дані правовідносини поширюється дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а тому Товариство на законодавчому рівні звільнено від обовязків виконувати податкові зобовязання на термін до відновлення становища, яке існувало до початку дії невідворотних та непередбачуваних обставин непереборної сили, є безпідставними, оскільки вказаним законом врегульовані відносини щодо: нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобовязаннями; проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; дії документів дозвільного характеру; звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності; скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном; нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги; збереження майна, що знаходиться в іпотеці; забезпечення реалізації права на спадкування.

Жодних норм щодо звільнення або мораторію на сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств вказаний закон не містить.

На підставі викладеного, зясувавши обставини у справі в їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наявним доказам, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 94, 158-163, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про стягнення коштів з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу по авансових внесках з податку на прибуток в розмірі 596 239,00грн. задовольнити.

Стягнути кошти з розрахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (код ЄДРПОУ 05451150, місцезнаходження: 93400, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, вул.Гагаріна,87), на користь Державного бюджету України (код 11024000) в рахунок погашення податкового боргу по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 596 239,00грн. (пятсот девяносто шість тисяч двісті тридцять девять гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 24 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_2