Ухвала суду № 47368207, 23.07.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-5837/15

№ 760/13579/15-ц

УХВАЛА

23 липня 2015 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсною довіреності та договорів купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просив визнати довіреність завірену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 27.04.1995 р. під реєстровим номером №1-276 недійсною, і як наслідок договір купівлі-продажу частини житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та витребувати із незаконного володіння частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідачів відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, заявляючи позивачем до відповідачів вимогу про визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу, не чітко викладено зміст позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено особу з володіння якої витребувати частину будинку 10/2 по вул. Клінічна в м. Києві, позивачем не зазначено на яку частину будинку визнати право власності за позивачем, не зазначено та необґрунтовані наслідки визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу. Також позивачем, не зазначено хто є власником спірного житла та не викладено обставини щодо його права вимоги за даним позовом, тобто, які його права та інтереси порушено вчиненням спірного договору купівлі-продажу, не зазначено доказів на підтвердження вказаних обставин.

Разом з тим, враховуючи, що спірний договір був підписаний від імені власника за довіреністю, позивачем не зазначено обставин, на підставі яких при укладенні договору купівлі-продажу було порушено вимоги чинного законодавства, які б могли слугувати підставою для визнання його недійсним, також не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, які саме права позивача порушені кожним з відповідачів, який характер мають правовідносини, що виникли між сторонами з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Таким чином, позивачу необхідно конкретизувати та узагальнити свої позовні вимоги.

Так, позивачем ОСОБА_2 не зазначено ціни позову та не сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру, у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів заробітної плати 3654,00 грн.), який необхідно сплатити на наступні реквізити: отримувач коштів: УДК СУ Солом'янського району м. Києва, код отримувача/ код за ЄДРПОУ/:38050812, рахунок отримувача: 31212206700010, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку отримувача /МФО/: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, "Судовий збір", Солом'янський р/с, 02896762, за подачу позову та надати оригінали квитанцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документ, що звільняє від сплати судового збору.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсною довіреності та договорів купівлі-продажу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п`яти днів з дня отримання ним копії даної ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Кушнір