465/7803/14-ц
2-з/465/143/15
У Х В А Л А
Іменем України
"24" липня 2015 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Український інноваційний банк", третя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсним кредитного договору, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Український інноваційний банк", третя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсним кредитного договору.
Крім цього, позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно, що передано в іпотеку відповідно до Іпотечного договору від 15.04.2011р., а саме: на квартиру №1 та 1-а по вул. Костюшка, 16, яка належить на праві власності ОСОБА_1, на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, на нежитлові приміщення магазину по вул. Грушевського, 119 у м. Дрогобичі, Львівської області, яка належить на праві власності ТзОВ "Злагода-М". Свої вимоги позивачка мотивує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити захист прав та інтересів заявника і для їх встановлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. У разі продажу, відчуження або іншого переходу права власності на іпотечне майно від позивача до відповідача та/або третіх осіб, до закінчення розгляду справи по суті та визнання оспорюваного договору недійсним, виникне необхідність додатково оскаржувати, скасовувати в позовному чи адміністративному провадженні державну реєстрацію правочину, що в подальшому спричинить відчуження майна позивача третім особам, виникне необхідність оспорювати ці дії, рішення та правочини в окремих судових провадженнях, оскільки предметом цього позову є нерухоме майно.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до переконання, що в задоволенні даної заяви слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 152 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, забороною вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб які беруть участь у справі.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
На думку суду у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх причин для вжиття цих заходів. У заяві про забезпечення позову позивачка просить накласти арешт на передано в іпотеку майно, що належить їй та третій особі - ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується Іпотечним договором від 05.04.2011р.
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним кредитного договору від 05.04.2011р. Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодовується вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відмовляючи в забезпеченні позову, суд бере до уваги, що відповідач у справі є банк, у якого наявні достатні фінансові ресурси для виконання ч.1 ст. 216 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів позову та матеріалів заяви про забезпечення позову позивачкою ОСОБА_1 не представлено доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.
Враховуючи вищенаведене та вимоги ч. 3 ст. 152 щодо співмірності видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, шляхом накладення арешту на квартиру №1 та 1-а по вул. Костюшка, 16, яка належить на праві власності ОСОБА_1, на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, на нежитлові приміщення магазину по вул. Грушевського, 119 у м. Дрогобичі, Львівської області, які належать на праві власності ТзОВ "Злагода-М", та невідповідністю предмету позову із заявленими вимогами у заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві ОСОБА_4 про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.151,153, 210 ЦПК України,-
у х в а л и в :
відмовити позивачці ОСОБА_1 в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на на квартиру №1 та 1-а по вул. Костюшка, 16, яка належить на праві власності ОСОБА_1, на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, на нежитлові приміщення магазину по вул. Грушевського, 119 у м. Дрогобичі, Львівської області, яка належить на праві власності ТзОВ "Злагода-М".
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Мигаль Г.П.
Судове рішення № 47365801, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 24.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/7803/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: