Ухвала суду № 47365686, 21.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/5984/14 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/4102/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ю. Г.

Категорія: 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Бойко С.М.,

за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,

позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, 3-ої особи ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Четверта Львівська державна нотаріальна контра, ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановила:

В жовтні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд до ОСОБА_2, треті особи: Четверта Львівська державна нотаріальна контра, ОСОБА_4, про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.11.2012р. Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2, реєстраційний №3-4711; скасування реєстрації права власності на 1/6 частину будинку №103 по вул. Старознесенській у м.Львові за ОСОБА_2, визнання за ним, ОСОБА_1, права власності в порядку спадкування на 1/9 частини цього будинку та визнати за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на 1/9 частину цього будинку.

Свої вимоги мотивує тим, що 11.08.1998 року помер його батько ОСОБА_6, який був власником 2/3 частин будинку №103 по вул.Старознесенській у м.Львові. Його спадкоємцями стали він, ОСОБА_1, як син, та ОСОБА_2, як дружина, які успадкували по 1/6 вищевказаного будинку. Третя особа ОСОБА_4, яка є дочкою спадкодавця, із заявою про прийняття спадщини не зверталася. Однак згодом, рішенням суду було скасовано свідоцтво позивача про право на спадщину та визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/9 частину вищевказаного будинку.

Позивач стверджує також, що звернувшись до нотаріуса за оформленням на себе 1/9 частини будинку йому було відмовлено з посиланням на те, що свідоцтвопро право на спадщину на ОСОБА_6 про визнання за нею ? спадкового майна після смерті чоловіка ОСОБА_6 (що становить 1/6 частина будинку №103 по вул. Старознесенській у м.Львові) не скасовано, а тому він не може оформити на себе спадщину в розмірі 1/9 частини цього будинку та може звернутись до суду за вирішенням спору. З огляду на викладене просить задовольнити позов.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2015 року цей позов ОСОБА_1 задоволено. Судом постановлено скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2 №3-4711 від 15.11.2012р.; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/6 частину будинку №103 на вул. Старознесенській у м. Львові та визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, який помер 11.08.1998 р., по1/9 частини цього будинку.

Рішення суду оскаржила третя особа ОСОБА_4 В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, на основі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що позивач не подав протягом 6 місяців після смерті спадкодавця заяви про прийняття спадщини, строк для прийняття спадщини судом не продовжувався, а тому позивач вважається таким що не прийняв спадщини. Просить рішення суду в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 на 1/9 будинку №103 по вул. Старознесенській у м. Львові скасувати та відмовити у позові. (а.с. 81-82).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення 3-ої особи ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 на обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на скаргу позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідност.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргуі залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями10,60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6, який помер 11.08.1998, та ОСОБА_2, відповідача у справі. Третя особа, ОСОБА_4, є сестрою позивача, батьками якої також є спадкодавець ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2. Вказані обставини сторонами визнаються.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою 15.11.2012р. було видано свідоцтво на ім'я ОСОБА_2 про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, яке складається з 2/3 частин житлового будинку зі всіма господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у м.Львові по вул..Старознесенській, буд.103, зареєстроване в реєстрі за №3-4709 (а.с.69).

Крім того, ОСОБА_2 було видано цим же нотаріусом свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 спадщини, яка складається з 1/3 частини житлового будинку зі всіма господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у м.Львові по вул. Старознесенській, буд.103, зареєстроване в реєстрі за №3-4711 (а.с.72).

Цим же нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на 1/2 спадщини, яка складається з 1/3 частини житлового будинку зі всіма господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться у м.Львові по вул. Старознесенській, буд.103, зареєстроване в реєстрі за №3-4713 (а.с.73).

Разом з тим, рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 16.10.2013р. за позовом ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.11.2012 року за №3-4713, видане Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою на імя ОСОБА_1визнано недійсним і скасовано. Також скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1на 1/6 частину спірного будинку та, визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за померлим ОСОБА_6 на 1/9 частину цього будинку. (а.с.4-7; та а.с.14-16 спадкової справи 555/2012).

Як вбачається з листа Четвертої Львівської державної нотаріальної контори від 12.03.2015р. вих.. №747/02-14 (а.с.58) внаслідок скасування виданого свідоцтва про право на спадщину за реєстраційним № 3-4713 від 15.11.2012р. залишилась 1/18 частина спадкового майна. ОСОБА_1 видати свідоцтво про право на спадщину на 1/18 частину спадкового майна неможливо, оскільки це буде порушення прав та інтересів спадкоємця. Роз'яснено, що спадкоємцям необхідно звернутися до суду про визнання за ними права власності по 1/9 частині житлового будинку за кожним в порядку спадкування.

Згідно положень ч.ч.1, 2 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на день смерті ОСОБА_6, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Як визначено ч.1 ст.529 Цивільного кодексу Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, спадкоємцями першої черги померлого ОСОБА_6 за законом є в рівних частках його дружина -ОСОБА_2, його син - ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_4.

Згідно вказаного вище рішення Личаківського районного суду м.Львова від 16.10.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, 3-х осіб ОСОБА_2, Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, ОКП ЛОР БТІ та ЕО, реєстраційної служби про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності в порядку спадкування, суд, відмовляючи ОСОБА_4 у визнанні за нею права власності в порядку спадкування за померлим ОСОБА_6 на 1/6 частини будинку №103 на вул. Старознесенській у м. Львові та визнаючи за нею право власності лише на 1/9 частини цього будинку в порядку успадкування, дійшов висновку про те, що спадкове майно після смерті ОСОБА_6 підлягає поділу між всіма спадкоємцями: ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по 1/9 частині і що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину. Вказане судове рішення, після перегляду судом апеляційної інстанції залишено без змін та набрало законної сили.

Згідно ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що позивач ОСОБА_1 не прийняв спадщини після смерті батька.

До того ж, рішення суду у даній справі, з урахуванням висновків суду від 16.10.2013р. практично не порушує прав та законних інтересів апелянта, оскільки не позбавляє її визнаної частки у спадковому майні.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке по своїй суті є законним, обґрунтованим і справедливим.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_7