Ухвала суду № 47362635, 21.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/8942/2015 Головуючий в 1 інстанції - Середа К.О.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Борисової О.В., Кабанченко О.А.

при секретарі Мившук В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2015 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Білоуса Олександра Олександровича, -

ВСТАНОВИЛА:

Скаржник, ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Білоуса О.О. , в якій просила: визнати протиправними та надмірними дії державного виконавця Білоуса О.О.; скасувати Вимогу державного виконавця від 22.10.2014 № 1609/12 як таку, що винесена з перевищенням повноважень; державного виконавця Білоуса О.О. притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Вимоги скарги обґрунтовувала тим, що лише 05.11.2014 дізналась про направлення на її адресу старшим державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Білоусом О.О. вимоги державного виконавця від 22.10.2014 № 1609/12, якою державний виконавець не тільки поставив неможливу для виконання вимогу - з'явитися в зазначений день і час, не вказавши дату або інтервал для цієї події, а й застосував надмірні санкції (заборонив тимчасовий виїзд за кордон, наклав арешт на транспортні засоби), вдався до прямих погроз. Скаржник зазначає, що стягнута судом сума та вжиті державним виконавцем до боржника заходи є неспівмірними.

Таким чином, на думку скаржника, державний виконавець умисно систематично порушує законодавство України і є явно упередженим до боржника.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2015 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві БілоусаОлександра Олександровича - відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В скарзі посилалася на те, що судом неправильно застосовані норми процесуального права, порушені норми матеріального права, норми Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та Конституція України. Зазначила, що судом порушено строки розгляду скарги. Суд, безпідставно відмовив в задоволені скарги, оскільки у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та направлення вимоги про погашення заборгованості. Суд не в повній мірі з'ясував обставини справи та не в повному обсязі дослідив матеріали справи надані сторонами. Судом було порушено основні засади судочинства, встановлені ст. 129 Конституції України, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін тощо.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення скаржника, яка підтримала доводи скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів влади, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а їх невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист № 757/5772/13ц, виданий 06.03.2014 року Печерським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП УЖГ «Хрещатик» суми коштів у розмірі 2916,78 грн. (виконавче провадження ВП № 44845388).

29.09.2014 року, з метою повного та своєчасного примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві Білоусом О.О. було відкрито виконавче провадження, копію постанови якої направлено на адресу боржника.

Вказана постанова була отримана боржником 11 жовтня 2014 року.

Боржнику було надано триденний строк для самостійного виконання рішення суду, між тим, документального підтвердження про виконання зобов'язання до відділу не надходило, в зв'язку з чим державним виконавцем було розпочато примусове виконання щодо стягнення із боржника виконавчого збору - 10% від суми стягнення та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій - 116,82 грн.

22.10.2014 державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві Білоусом О.О. складено вимогу, яку направлено на адресу заявника, відповідно до якої ОСОБА_1 необхідно з'явитися до державного виконавця в прийомні години (середа з 15:00 до 18:00, п'ятниця - з 9:00 до 12:00) за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 11-6, кабінет № 9 та надати документальне підтвердження про сплату боргу. Також роз'яснено, що вимоги державного виконавця щодо виконання виконавчих документів є обов'язковими для всіх органів, організацій, посадових осіб, громадян та юридичних осіб на території України. У разі неявки до державного виконавця в зазначений день, до боржника будуть застосовані штрафні санкції в розмірі 340-1190 грн. та примусовий привід через органи внутрішніх справ. Одночасно ОСОБА_1 повідомлено про кримінальну відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця.

Також у вимозі було зазначено про звернення до органів ДАІ з метою виявлення транспортних засобів у боржника, а також звернення до прикордонної служби з метою з'ясування наявності закордонного паспорта у боржника, та звернення до реєструючих органів з метою виявлення іншого нерухомого майна на праві власності у боржника..

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості доводів скарги. Посилався на те, що вимога державного виконавця від 22.10.2014 є законною, оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, державним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ, виданий Печерським районним судом м. Києва.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України виходячи з наступного.

Так, 22.10.2014 державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві Білоусом О.О. складено вимогу та направлено божнику для виконання.

Пунктами 1.5, 1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція) передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Відповідно до п. 1.8. Інструкції вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення; у вимозі зазначаються:

а) найменування органу ДВС;

б) дата відкриття та номер виконавчого провадження;

в) реквізити виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження

(його резолютивна частина у разі потреби);

г) прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця;

ґ) перелік дій, які необхідно вчинити;

д) строк виконання вимоги;

е) наслідки невиконання вимоги.

1.8.2. Вимога підписується державним виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається державним виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.

Оскільки, боржник добровільно станом на час винесення вимоги державного виконавця рішення суду не виконав, державний виконавець правомірно виніс вищевказану вимогу.

Посилання апелянта на те, що державним виконавцем були порушені строки направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, колегія не приймає як підставу для визнання незаконної вимоги від 22 жовтня 2014 року, тому, що з матеріалів справи вбачається і це не заперечувалось ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду, що постанову про відкриття виконавчого провадження вона отримала поштою 11 жовтня 2014 року.

Проте рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення з неї заборгованості на протязі семи днів від цієї дати не виконала.

Таким чином надіслання їй державним виконавцем вимоги 22 жовтня 2014 року, в якій останній роз'яснювались наслідки ухилення від виконання судових рішень, а також державним виконавцем з'ясовувалось у компетентних органів наявність майна у боржника, відповідало вимогам Закону «Про виконавче провадження».

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом порушено строки розгляду скарги на правильність постановленої ухвали не впливає, оскільки розгляд скарги відкладався з об'єктивних причин, зокрема і на прохання скаржника.

Доводи з приводу порушення основних засад судочинства, встановлених ст. 129 Конституції України, таких як рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, колегія суддів не приймає, оскільки такі посилання є однобічними твердженням скаржника і жодними доказами не підтверджені.

Доводи з приводу передчасних дій державного виконавця щодо арешту автомобіля, так як розмір стягнутої заборгованості є значно меншим, колегія не приймає, тому, що правомірність накладення арешту на автомобіль була предметом розгляду іншої скарги ОСОБА_1 і в цій частині її права були захищені, а постанова державного виконавця про арешт автомобіля скасована.

Крім того, колегія суддів враховує також і те, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась зі скаргами на дії державного виконавця, проте не вчиняла жодних дій на виконання рішення суду, яке набрало законної сили і є обов'язковим для виконання .

Інші доводи на правильність постановленої ухвали не впливають.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: