Постанова № 473606, 23.02.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

23.02.07 Справа№ 1/58-26/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект”, м. Київ

до відповідача: Державної виконавчої служби Львівської області, м. Львів

Про скасування рішення-постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.2005 р. і зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій

Суддя Ю.Б. Деркач

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача Цейко І.П. –представник

від відповідача Стельмащук П.Я. –головний державний виконавець

Сторонам роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.03.2007 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект”, м. Київ звернулася до господарського суду з позовом до Державної виконавчої служби Львівської області, м. Львів про скасування рішення-постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.2005 р. і зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 22.01.2007 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справи та призначено попереднє судове засідання на 13.02.2007 р. Ухвалою суду від 13.02.2007 р. змінено назву відповідача з Управління юстиції Львівської області (Відділ ДВС), м. Львів на Державну виконавчу службу Львівської області, м. Львів, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 23.02.2007 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав заперечення № 06-22/зв.7/В4/560 від 22.02.2007 р. на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

03.10.2005 р. державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Львівського обласного управління юстиції при примусовому виконанні наказу господарського суду Львівської області № 1/773-21/253 від 26.05.2005 р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. За вказаною постановою накладено арешт та заборонено здійснювати відчуження майна, яке належить ЗАТ „Львівський автомобільний завод”, а саме на незавершений будівництвом будинок культури за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 114 та гуртожиток за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 14.

Відповідно до Свідоцтва про право власності № С-01010 від 01.03.2006 р. виданого Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради позивачу на праві приватної власності належить будівля гуртожитку, яку згідно рішення Львівського міськвиконкому від 17.06.2005 р. № 601 дозволено використовувати як нежитлове приміщення і переобладнано під адміністративний корпус, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 14. Вказане свідоцтво видано згідно з розпорядженням Сихівської районної адміністрації від 01.03.2006 р. № 175.

Доказів визнання недійсним Свідоцтва про право власності № С-01010 від 01.03.2006 р. сторонами не подано.

Слід зазначити, що постановою господарського суду Львівської області від 01.11.2006 р. у справі № 1/751-26/273 визнано незаконним та скасовано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 10.04.2006 р. за № 362 про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 01.03.2006 р. № 175 „Про оформлення ТзОВ „Техгазкомплект” права власності на будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка, 14”.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.08.2006 р. у справі № 1/631-15/205 за позовом ТзОВ „Техгазкомплект” до ЗАТ „Львівський автомобільний завод” визнано за ТзОВ „Техгазкомплект” право власності на об’єкт незавершеного будівництва –будинок культури по вул. Княгині Ольги, 114 у м. Львові. Доказів скасування вказаного рішення суду сторонами не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи наведене матеріалами справи на час вирішення спору підтверджено право власності позивача на зазначені вище об’єкти нерухомості.

В матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких боргових зобов’язань позивача, в тому числі за виконавчими документами, перед стягувачем, що зазначений в постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.2005 р.

Таким чином, існування обмежень в здійсненні права власності позивачем, що встановлені в оскаржуваній постанові суттєво порушує права та охоронювані законом інтереси останнього.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із наведеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Позивачем в судовому засіданні подано клопотання про покладення судових витрат на нього в повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 316, 319, 391, 393 ЦК України та ст.ст. 1-2, 4-12, 41, 42, 49, 51, 71, 72, 73, 76, 76, 79, 82, 86, 122-126, 127, 130, 133-135, 137, 138-139, 140, 143, 151-154, 158, 159-163, 167, 254 та п. 6 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.2005 р. прийняту підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Львівського обласного управління юстиції при примусовому виконанні наказу № 1/773-21/253 виданого 26.09.2005 р. господарським судом Львівської області.

4. Зобов’язати Державну виконавчу службу Львівської області утриматися від вчинення певних дій –заборони на відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект” (м. Київ, Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 32160743).

5. Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Деркач Ю.Б.