Ухвала суду № 47360133, 20.07.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 662/582/15-ц Головуючий в І інстанції: Марківський О.В.

Номер провадження №22-ц/791/1779/2015 Доповідач: Вейтас І.В.

Категорія: 30

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року липня місяця 20 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: ОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3При секретарі:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_6» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 19 травня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_6» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ

В квітні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 25 січня 2007 року працівник Новотроїцького відділення ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" ОСОБА_8, прийняла від нього 30 000 гривень для внесення на рахунок позивача однак, вказані кошти на рахунок не внесла, а умисно розтратила, передавши їх ОСОБА_9.

Вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року, який набрав законної сили, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 визнано винними та засуджено за ч.5 ст.191, ч.3 ст. 364, ч.1,2 ст.358 КК України, в тому числі і за вчинення вище зазначених дій під час перебування на посадах у відповідача.

Враховуючи, що шкоду завдано працівниками Новотроїцького відділення ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" при виконанні своїх трудових обов'язків, на підставі ст.ст.1166,1172,1192 ЦК України, просив стягнути з ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" на його користь 61 020 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, яка дорівнює сумі втрачених коштів - 30 000 гривень та їх знецінених внаслідок інфляції на 31020 гривень, а також 44000 гривень моральної шкоди.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської областівід 19 травня 2015 рокупозов ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" на користь ОСОБА_7матеріальну шкоду у сумі 61 020 грн., яка складається з основного боргу у сумі 30 000, 00 грн. та суми знецінення внаслідок інфляції за період з 01.02.2007 року по 01.04.2015 року в розмірі 31 020,00 гривень та 500 гривень на відшкодування витрат на оплату правової допомоги.

В частині стягнення із відповідача ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" витрат на відшкодування моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_7відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_6" витрати на оплату судового збору в розмірі 610, 20 гривень в дохід держави.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство "ОСОБА_5 ОСОБА_6", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не оскаржується.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін та пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року встановлено факт заподіяння працівниками відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_10 матеріальної шкоди позивачу під час виконанняними трудових обовязків, на час розгляду справи вказана шкода не відшкодована, а тому підлягає стягненню відповідно до положень ст.ст.1166,1172, 1192 ЦК України в повному обсязі з відповідача. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

З заявлених позовних вимог вбачається, що предметом спору є стягнення збитків - переданих позивачем працівнику Банку грошових коштів, які не були внесені на його депозитні рахунки.

Доводи апеляційної скарги, щодо недоведеності факту спричинення шкоди ОСОБА_6 та ОСОБА_10 саме під час виконання ними своїх трудових (службових) обовязків, колегія суддів не бере до уваги, виходячи з наступного.

Вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року встановлено, що 25 січня 2007 року ОСОБА_6 прийняла від ОСОБА_7 30 000 гривень для внесення на рахунок № 26355717518 на підставі договору № 26355717518 однак ввірене їй чуже майно на рахунок ОСОБА_7 не внесла, а умисно розтратила передавши їх у день отримання ОСОБА_10, спричинивши в такий спосіб матеріальну шкоду ОСОБА_11 в сумі 30000 гривень.

Згідно вироку Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 22 липня 2014 року ОСОБА_6 засуджена за скоєння злочину ч.5 ст.191 КК України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обовязковим для суду, що розглядає справу про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, встановленими у вироку суду обставинами підтверджується факт заподіяння працівником Банку матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_7 під час виконанняОСОБА_6 та ОСОБА_10 трудових обовязків.

Колегією судів встановлено, що зазначені кошти за вироком суду на користь позивача не було стягнуто та Банком не відшкодовано. Ці обставини сторонами у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечувалися і представником банку підтверджено, що ці кошти позивачу не відшкодовано оскільки заперечується наявність підстав для такого відшкодування.

Відповідно до положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача щодо розміру збитків погодився з доводами позивача що реальна вартість втраченого майна - суми депозиту має бути визначена з урахуванням зміни купівельної спроможності грошей у звязку з процесом інфляції, однак безпідставно послався в своєму рішенні на положення ч.2 ст.625 ЦК України, яка не була підставою даного позову, і не застосовується при стягненні коштів в деліктних правовідносинах. Тому колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення посилання на положення ч.2 ст. 625 ЦК України.

Сама сума збитків та розрахунок позивача, з яким погодився суд першої інстанції, відповідачем не оспорюється.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд обґрунтовано і відповідно до норм матеріального закону, що регулюють спірні правовідносини задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача матеріальну шкоду.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, в межах позовних вимог, на підставі доказів наданих сторонами та дослідженими у судовому засідання, тому підстав для його скасування не вбачається.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди в силу принципу диспозитивності, колегією суддів не перевірялось.

Керуючись ст.ст.303,308,315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ОСОБА_6» відхилити.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 19 травня 2015 року залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на положення статті 625 Цивільного Кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: