Рішення № 47357892, 10.10.2011, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 2-967/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року

Комсомольський районний суд м. Херсон у складі:

головуючого - судді Черниш О.Л.

при секретарі Литвиновій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави

встановив

Позивач звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № DN80АТ00000394 від 28 листопада 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 7 696,67 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,967% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.11.2012 року.

Відповідач зобов'язань за договором не виконує, позивач відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Станом на 16.02.2010 року відповідач має заборгованість за кредитом у розмірі 15 334,37 доларів США, яка складається з наступного:

-6495,37 доларів США- заборгованість за кредитом;

-3111,96 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

-359,16 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

-4607,77 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

-штрафи відповідно до умов договору, а саме: 31,49 доларів США штраф (фіксована частина); 728,71 доларів США штраф (процентна складова).

Позивач зазначив, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ "ПриватБанк" і відповідач уклали договір застави рухомого майна, згідно якого відповідач надав у заставу автомобіль ВАЗ, модель 21043, рік випуску 2006, тип ТЗ легковий універсал В, № кузова/шасі ХТК 21043060060808, реєстраційний номер: ВТ 2515 АІ який належить відповідачу на праві власності.

Відповідач автомобіль у заклад банку не передав.

Позивач вказав, що, оскільки в момент настання терміну виконання зобов'язання, воно не було виконано, у позивача виникло право на звернення стягнення на заставне майно.

Згідно договору застави звернення стягнення та реалізації предмета застави здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства та договору.

Просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, який за розрахунком позивача складає 15 334,37 доларів США, звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель 21043, рік випуску 2006, тип ТЗ легковий універсал В, № кузова/шасі ХТК 21043060060808, реєстраційний номер: ВТ 2515 АІ який належить відповідачу на праві власності, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, у судове засідання після оголошення перерви не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вирішив розглядати справу без участі сторін на підставі доказів, наданих позивачем.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що між публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 до укладеного договору № DМ80АТ00000394 від 28 листопада 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 7 696,67 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.11.2012 року.

Позивач не виконує зобов'язання, передбачені кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 591 ЦК України, якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави. Вимога щодо зазначення початкової ціни предмета забезпечувального обтяження міститься у ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрація обтяжень".

Позивач не зазначив у позовній заяві початкової ціни, за якою має бути реалізований автомобіль, клопотань про призначення експертизи для визначення початкової ціни автомобіля для його реалізації суду не надходило.

Оскільки суду не надано доказів початкової вартості предмета застави, то суд не може задовольнити вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави.

Крім того, вимоги позивача щодо способу стягнення на предмет застави не базуються на законі.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Стаття 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрація обтяжень", на яку посилається позивач, обґрунтовуючи застосування судом обраного ним способу стягнення, визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а тому вимога про стягнення на майно у зазначений позивачем спосіб, не може бути задоволена судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оцінюючи в сукупності всі докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11,60,88,179, 209,212,224-226 ЦПК України, ст.ст. 590,591 ЦК України, ст.ст. 19,20 Закону України "Про заставу" суд

вирішив

У позові публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановления ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом 10-ти днів з дня отримання його копії шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона.

СуддяОСОБА_2