Постанова № 47356581, 24.07.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4826/15-а

Провадження № 2-а/591/252/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Сотник К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСРЕСУРС» до виконавчого комітету Сумської міської ради, 3-ї особи: Комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради»

про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2015 року № 344 «Про заходи щодо забезпечення мешканців міста послугами з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми» -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2015 року № 344 «Про заходи щодо забезпечення мешканців міста послугами з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми». Зазначає, що вказане рішення виконавчого комітету Сумської міської ради прийняте в порушення частини 2 статті 19 Конституції України, статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пункту 1.1. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року №60 за межами повноважень, визначених для вказаного субєкту владних повноважень. Позивач стверджує, що у виконавчого комітету Сумської міської ради відсутні повноваження на визначення виконавців житлово-комунальних послуг, оскільки це є виключною компетенцією Сумської міської ради відповідно до вимог спеціальних нормативно-правових актів.

Також позивач зазначає про заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача прийняттям рішення виконавчим комітетом Сумської міської ради від 26.06.2015 року №344, яка полягає у тому, що ТОВ «СЕРВІСРЕСУРС» на даний час здійснює обслуговування житлового фонду, що відповідно до оскаржуваного рішення виконавчого комітету Сумської міської ради повторно передано на обслуговування КП «Сумижитло» СМР як виконавцю послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків.

Представник позивача ТОВ «СЕРВІСРЕСУРС» в судовому засіданні позов підтримала повністю, просить суд його задоволити. Пояснила, що товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСРЕСУРС», що на момент розгляду судової справи здійснює комплексне обслуговування житлового фонду, переданого йому в обслуговування комунальним підприємством «Сумижитло» Сумської міської ради як балансоутримувачем та виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків відповідно до умов договору № 52 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває на балансі комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради.

Представники відповідача ОСОБА_1 комітету СМР в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію наявністю у виконавчого комітету Сумської міської ради права на визначення виконавців послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків та виконавців послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що знаходиться на балансі комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради. Представник відповідача зазначив у судовому засіданні, що проект рішення про організацію та проведення конкурсу на визначення виконавців послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій виносився на розгляд Сумської міської ради, але не був підтриманий необхідною кількістю голосів депутатського корпусу міської ради, саме тому виконавчий комітет Сумської міської ради вимушений був взяти на себе відповідальність та тимчасово, з 30.06.2015 року до моменту визначення власниками квартир /співвласниками багатоквартирного будинку форми управління багатоквартирним будинком, але не пізніше ніж до 01.07.2016 року визначення виконавцем послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради. Крім того пунктом 3 рішення встановлено, що виконавець послуги вказаної у п. 2 рішення відповідно до укладеного договору (додаток 9), може виконувати послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій власними силами, а при залученні інших виконавців застосовувати моніторингові засади, за попереднім погодженням з мешканцями будинків та виконавчим комітетом Сумської міської ради. Також в судовому засіданні представники відповідача наполягали на тому, що Сумська міська рада та виконавчий комітет Сумської міської ради є органами місцевого самоврядування, а тому обидва субєкти владних повноважень мають компетенцію на визначення виконавців житлово-комунальних послуг.

Представник 3-ї особи комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради позов не підтримав та зазначив, що згідно прийнятого рішення на даний час виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій є комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 25.05.2015 року між комунальним підприємством «Сумижитло» Сумської міської ради та ТОВ «СЕРВІСРЕСУРС» укладено договір №52 на надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що знаходиться на балансі КП «Сумижитло» Сумської міської ради, згідно умов договору, 230 житлових будинки передані на обслуговування ТОВ «СЕРВІСРЕСУРС». Вказаний договір був укладений разом з додатковою угодою №1 до договору. Як зазначив в судовому засіданні представник позивача право на укладення даного виду договорів було наявне у комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради як балансоутримувача житлового фонду відповідно до статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та зважаючи на статус виконавця послуг з управління будинками, спорудами або групою будинків у відповідності до пункту 3.2. наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року № 60. Оскаржуване рішення виконавчого комітету Сумської міської ради порушує права позивача як виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, оскільки відповідно до статті 24 Житлового кодексу Української РСР, житловий будинок може обслуговуватись тільки однією житлово-експлуатаційною організацією.

Судом встановлено, що виконавчий комітет Сумської міської ради як виконавчий орган Сумської міської ради має визначену Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» компетенцію.

Положення частини 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачають, що виконавчі комітети міських рад приймають рішення у межах своїх повноважень.

Положеннями ст. 30 підпункту 1 пункту «а», підпунктів 1, 2, 5 пункту «б» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено управління обєктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і звязку, що перебувають у комунальній відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню, здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і звязку, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту та звязку, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування житлового фонду населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту, звязку, за технічним станом , використанням та утриманням інших обєктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і обєктах, прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію обєктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і обєктах, прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію обєктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства, облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Порядок же визначення виконавця комунальних послуг визначається іншими спеціальними по відношенню до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», нормативними актами.

Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг визначено «Порядком проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 631 та «Порядком визначення виконавця житлово-комунальних послуг», затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року.

Відповідно до п.п. 4-5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; управління обєктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.

Згідно пункту 1.6. 1.8. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг» виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно. Власник (власники) житлових будинків може (можуть) уповноважити на визначення виконавця житлово-комунальних послуг виконавця послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків. Якщо органом місцевого самоврядування житлово-комунальні послуги, визначені у пункті 1.1. Порядку, включено до Переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, виконавці таких послуг визначаються за конкурсом відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до пункту 2 «Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг» організатором конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, крім газо- та електропостачання, послуг з вивезення побутових відходів (далі-конкурс), у житлових будинках державної та комунальної власності є власник чи балансоутримувач житлових будинків або уповноважена ним особа.

З наведених актів вбачається, що ними встановлено порядок визначення виконавця послуг в будинках державної або комунальної власності. Разом з тим, власники житла мають право доручити балансоутримувачу житла або виконавцю послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків визначити такого виконавця, в тому числі і шляхом проведення конкурсу.

Відповідно до статті 325 ЦК України субєктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Стверджуючи про правомірність свого рішення, відповідач посилається на своє право управління обєктами житлово-комунального господарства. При цьому будь-яких доказів того, що будинки, зазначені в додатках 1-8 до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2015 року № 344, перебувають у комунальній власності суду не надано. Крім того, не подано будь-якої інформації щодо кількості або відсоткового відношення квартир, які перебувають у комунальній власності та у приватній власності як по окремих будинках з додатків 1-8 до рішення, так і в цілому. Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України усі субєкти права власності рівні перед законом. Виходячи з таких вимог нормативних актів суд вважає безпідставним надання переваги праву комунальної власності перед правом приватної власності, а тому будинки, частина квартир в яких перебувають у приватній власності, не можна вважати обєктами комунальної власності. Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Суд приходить до висновку, що зазначені будинки є обєктами права спільної власності.

Як було зазначено вище, ст. 327 ЦК України передбачено право безпосередньо територіальної громади та утворених нею органів місцевого самоврядування управління майном, що є у комунальній власності. Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Крім того, суд дійшов висновку, що виконавець послуг може бути визначений іншою особою ніж орган місцевого самоврядування, в тому числі в порядку визначеному пунктом 3.2. наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 №60 «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житлово-комунальному фонді». Однак, нормативно-правовими актами, які регламентують порядок визначення виконавців житлово-комунальних послуг не передбачена процедура визначена пунктом 3 оскаржуваного рішення виконавчого комітету, а саме надання виконавцю послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків визначати виконавців послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій застосовуючи моніторингові засади, за попереднім погодженням з мешканцями будинків та виконавчим комітетом Сумської міської ради. Чинне законодавство України взагалі не передбачає застосування при визначенні виконавців житлово-комунальних послуг моніторингових засад та подальше погодження визначених у встановленому законом порядку виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з виконавчим органом міської ради.

Зі змісту спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють порядок визначення виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій єдиний законодавчо визначений випадок, за якого передбачена можливість визначення виконавця житлово-комунальних послуг виконавчим комітетом міської ради передбачений пунктом 3.4. наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року №60, в якому зазначено, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про виключення робіт з вивезення побутових відходів із складу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій або комунальних послуг, виконавець таких робіт визначається відповідним органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом.

В подальшому, 21.01.2010 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами» у статтю 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» були внесені зміни і визначення виконавця послуг зі збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами також було віднесено до виключної компетенції міських рад.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо належності вказаних повноважень як виконавчому комітету Сумської міської ради так і Сумській міській раді.

Положеннями ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законами України власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами України.

Обставина, яка підтверджує відсутність у виконавчого комітету Сумської міської ради повноважень на визначення виконавців послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, встановлена постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.04.2015 року по справі № 818/1052/15 за позовом заступника прокурора Сумської області прокурора м. Суми до виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, Комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради встановлено відсутність повноважень виконавчого комітету Сумської міської ради на визначення виконавців послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Постанова суду набрала законної сили 03.06.2015 року на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №818/1052/15.

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 року по справі № 818/1052/15 колегія суддів дійшла висновку, що виконавчий комітет Сумської міської ради на відміну, як представник територіальної громади м. Суми законодавчо позбавлений права уповноважувати будь-кого на організацію підготовки та проведення конкурсу. Положеннями пункту 1.4. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 року за № 541/10821 передбачено, що виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що виконавчий комітет Сумської міської ради приймаючи рішення від 26.06.2015 року № 344 «Про заходи щодо забезпечення мешканців міста послугами з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми» усвідомлював його протиправність, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення членам виконавчого комітету було достовірно відомо, що у виконавчого комітету Сумської міської ради відсутні повноваження на визначення виконавців житлово-комунальних послуг, оскільки це є виключною компетенцією Сумської міської ради.

Тому зазначений факт повністю підтверджує підстави заявленого адміністративного позову та спростовує доводи відповідача.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що пункту 5 оскаржуваного рішення є також таким, що прийнятий виконавчим комітетом Сумської міської ради з порушенням встановленої Кабінетом Міністрів України процедури встановлення тарифу, оскільки виконавчий комітет міської ради не має повноважень встановлювати тарифи майбутнім виконавцям житлово-комунальних послуг. З огляду на зміст пункту 5 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради відповідач в порушення процедури встановлення тарифу на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» встановив для виконавців послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій з яким Комунальне підприємство «Сумижитло» СМР тимчасовий тариф, визначений рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2014 року № 300 «Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради», незважаючи на те, що така процедура встановлення тарифу законодавчо взагалі не передбачена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7-9, 11, 69-71, 79, 89, 122, 124, 128, 130,138-139, 143, 158-163, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІСРЕСУРС» задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2015 року № 344 «Про заходи щодо забезпечення мешканців міста послугами з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в житлових будинках м. Суми».

Постанову суду може бути оскаржено відповідно до ст. 186 КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови, або протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2015 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО